Постанова

від 25.02.2020 по справі 640/16442/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16442/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Мельничука В.П., Федотова І.В.

за участю секретаря Скидан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року

у справі № 640/16442/19 (розглянуту за правилами загального позовного провадження)

за позовом Громадської організації "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК""

до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "РУСАНІВКА ІНВЕСТ"

про визнання протиправним та скасування дозволу,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2019 року Громадська організація "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК" (далі по тексту - позивач, ГО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК ) звернула до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ , в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІV113191861241 від 05.07.2019р., виданий Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірний дозвіл видано у супереч чинному містобудівному законодавству, без урахування цільового призначення земельної ділянки, а саме:

- земельну ділянку надано, в тому числі, для будівництва у складі комплексу пункту централізованої системи пожежного спостереження, однак, проектними рішеннями будівництво цього об`єкту не передбачено;

- на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості на які здійснено посилання у Рішенні Київської міської ради від 06.06.2018р. N883/4947, як на підставу виділення такої земельної ділянки третій особі;

- земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель та споруд (перспективні), а також знаходиться у санітарно-захисній зоні, що унеможливлює здійснення житлової забудови на ній;

- ділянка проектування об`єкту будівництва розташована на відстані 25 метрів від берегової лінії Русанівської протоки, у прибережній захисній смузі, ширина якої складає сто метрів, що є порушенням вимог статей 60,61 Земельного Кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України;

- детальним планом території на земельній ділянці передбачено будівництво об`єкту іншої конфігурації, аніж запроектований та планується до будівництва за оскаржуваним дозволом, існує істотна розбіжність між показниками обсягу забудови у містобудівному розрахунку об`єкту будівництва, містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкту будівництва та детальному плані території. Проектними рішеннями не передбачено будівництво вбудовано-прибудованого дошкільного навчального закладу, а також забезпечення мешканців місцями для паркування автомобілів у необхідній кількості та дитячими майданчиками;

- у складі проекту передбачено будівництво автомобільної дороги поза межами земельної ділянки 8000000000:63:018:0012, на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні інших осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог Громадської організації "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК" відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору подано відзив на апеляційну.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та неврахування усіх доводів позовної заяви та порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ є землекористувачем земельної ділянки площею 0,6953 га, розташованої по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві , з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012 (далі за текстом - земельна ділянка), на підставі Договору оренди, укладеному з Київською міською радою 11.07.2018 року, зареєстрованому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №782, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , номер запису 26999138 від 11.07.2018 року.

Договір оренди укладений на підставі рішення Київської міської ради № 883/4947 від 06.06.2018 року.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 05.07.2019року видано Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191861241 на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва.

Вважаючи дії відповідача щодо надання Дозволу протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірний дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191861241 на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування .

Згідно з ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Як вбачається з матерів справи та віно встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ отримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка,54 у Дніпровському районі міста Києва , затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2018р. №923.

Відповідно до ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до змісту статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (порядок), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Пунктом 27 Порядку встановлено, що виконання підготовчих та будівельних робіт зазначає, що дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

Згідно п.28 Порядку Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку); копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Відповідно до змісту частини 4 статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1)неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Пунктом 29 Порядку встановлено, що виконання підготовчих та будівельних робіт встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

За правилами п.30 Порядку підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Наведені підстави для відмови у видачі дозволу є вичерпними.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ (Замовник) звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт формою, наведеною у додатку 10 до вищезазначеного Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт із наданням усіх необхідних документів, до якої додано:

- Договір оренди, укладений з Київською міською радою 11.07.2018року, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №782, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 26999138 від 11.07.2018 року;

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.07.2018р. індексний номер 130552927.

Крім того, проектна документація на будівництво об`єкту Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва розроблено та затверджено в установленому законодавством порядку.

На зазначену проектну документацію отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва №4/19 від 22.03.2019р. ТОВ БУДПРОЕКТЕКСПЕРТИЗА з урахуванням Листа №42/1/03-2019 від 22.03.2019р. Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ №22/03/19 від 22.03.2019р. затверджено проектну документацію за зазначеним проектом.

Також, матеріалами справи підтверджується призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд, а саме: Наказ №11/10/18СВ54-2 від 11.10.2018р. Про утворення групи із здійснення авторського нагляду , Наказ №11/10/18/СВ54-1 від 11.10.2018р. Про призначення головного архітектора проекту - головного виконавця по об`єкту , Наказ №2-з від 03.04.2019р. Про призначення посадової особи, яка відповідає за виконання технічного нагляду , Наказ №2/к від 26.03.2019р. Про призначення відповідальної особи за виконання робіт на об`єкті будівництва , Наказ №10/19 від 08.05.2019р. Про призначення посадової особи, яка відповідає за виконання технічного нагляду , Ліцензія №22-Л від 18.04.2018 ТОВ Будпідряд , Договір Генерального підряду від 20.02.2019р. Кваліфікаційний сертифікат Серія АТ №005157, Кваліфікаційний сертифікат Серія НОМЕР_1 , Кваліфікаційний сертифікат Серія НОМЕР_2 , Свідоцтво №1621 від 23.02.2018р., Диплом НОМЕР_3., Посвідчення НОМЕР_4.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у Державної архітектурно-будівельної інспекції України підстав для відмови у наданні третій особі спірного Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113191861241 на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів Громадської організації "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК" викладених як у позову так і в апеляційній скарзі.

Так, Рішенням Київської міської ради від 23.12.2003р. N316/1191 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю ДОЗОР ЛТД для будівництва, експлуатації та обслуговування пункту централізованої системи пожежного спостереження та служби оперативного реагування на вул. Марини Раскової, 54 у Дніпровському районі м. Києва та вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю ДОЗОР ЛТД , за умови виконання п. 11.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,70 га саме для будівництва, експлуатації та обслуговування пункту централізованої системи пожежного спостереження та служби оперативного реагування на вул. Марини Раскової, 54 у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Рішенням Київської міської ради від 08.10.2015р. №129/2032 Про повернення історичних назв, перейменування та найменування вулиць, провулку у місті Києві вулицю Марини Раскової перейменовано у вулицю Євгена Сверстюка.

Рішенням Київської міської ради від 06.06.2018р. N883/4947 Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження вирішено: - затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.07, заява ДЦ від 02.04.2018 N 50010-002794947-031-03, справа Д-8570); - передати Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ , за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000136432014) для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2018 N 118574892; - розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.08.2004 N66-6-00175 (з урахуванням договору від 13.11.2015 N 910) площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОЗОР ЛТД , з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ .

При цьому, існування права власності на об`єкт нерухомого у Товариства з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ , за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 54, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2018 року №118574892.

Вказані обставини апелянтом не спростовано.

Крім того, наявними матеріалами справи спростовано твердження позивача щодо відсутності у проектному рішенні будівництва пункту централізованої системи пожежного спостереження, передбаченого Рішенням Київської міської ради від 06.06.2018р. N883/4947.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції розміщення пункту пожежного спостереження передбачено у складі технічних приміщень (№12) будинку, секція №2, що, зокрема підтверджується Схемою Житловий будинок. План поверхів , яка міститься у складі проекту Стадія П Том 1 Загальна пояснювальна записка. Генеральний план. Архітектурні рішення .

При цьому, згідно з листом №65/1/875 від 14.02.2019року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в управління відсутні підстав для надання Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ завдання на проектування пункту централізованої системи пожежного спостереження на зазначеному об`єкті будівництва.

Листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій №26-6079/261 від 22.04.2019р. повідомлено, що надання завдань на проектування об`єктів будівництва не належить до повноважень ДСНС, а відноситься до компетенції замовника на будівництво, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ .

Також надуманими є твердження апелянта, що за даними Містобудівного кадастру Києва, земельна ділянка 8000000000:63:018:0012 згідно Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020р., затвердженого рішенням Київської міської ради №370/1804 від 28.04.2002р. за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель та споруд (перспективні), а також знаходиться у санітарно-захисній зоні, що унеможливлює здійснення житлової забудови на ній.

Згідно з ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Статтею 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з статтею 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ст.18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Статтею 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка 8000000000:63:018:0012 знаходиться в межах території на яку розроблено Детальний план території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затверджений Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016р. №728/728 (ДТП).

Відповідно до ч. 1, 2 та 5 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 1 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про Державний земельний кадастр , встановлено статус відомостей Державного земельного кадастру та встановлює, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до Рішення Київської міської ради від 06.06.2018р. N883/4947 Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ , за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000136432014) для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2018 N 118574892).

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018р. об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, Рішення Київської міської ради від 06.06.2018р. №883/4947 та цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:63:018:0012; місце розташування - вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м.Києва; цільове призначення - 02.07, для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження; розмір (площа) - 0,6953 га.

При цьому, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000000000:63:018:0012 від 22.06.2018р. земельна ділянка має цільове призначення 02.07. для іншої житлової забудови , вид використання для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження.

Функціональне призначення земельної ділянки - територія багатоповерхової забудови відповідно до Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016р. №728/728, що знайшло своє відображення у Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва від 11.09.2018р.

Крім того, відповідно до висновку Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України , викладеному у Звіті за результатами №23/1296 від 27.05.2019р. наукової санітарно-епідеміологічної оцінки умов розташування та подальшої експлуатації житлово-громадської забудови за проектом Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва , проектні матеріали Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва щодо умов розташування та подальшої експлуатації від гаражних кооперативів Русанівка-1 , Русанівка-2 та Державної пожежної частини №16 не суперечить вимогам санітарного законодавства України . Реалізація намірів за умови дотримання запроектованого архітектурно-просторового розміщення будинків та належного планування прибудинкової території не спричинить негативного впливу на довкілля, умови життєдіяльності та проживання населення.

Відтак, наміри забудови відповідають цільовому та функціональному призначенню земельної ділянки, а також враховані умови використання земельної ділянки, зокрема санітарно-екологічні.

Також надуманими є доводи апелянта щодо порушення вимог статей 60,61 Земельного Кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України.

Статтею 60 Земельного кодексу України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Відповідно до статті 61 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах та визначає, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Згідно з статтею 88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Статтею 89 Водного кодексу України встановлено обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах та зазначає, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до пункту 10. Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р., на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Згідно із листом Державного агентства водних ресурсів України №5399/3/4/11-19 від 10.09.2019р., відповідно до ст.1 Водного кодексу України водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт), тоді як Русанівський канал - створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води.

Відповідно до статті 91 Водного кодексу України для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах встановлюються смуги відведення.

Відповідно до статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 га - 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Одночасно, кодексом не визначено ширину прибережних захисних смуг вздовж каналів.

Для встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, відповідно до статті 47 Закону України Про землеустрій , розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон.

У зв`язку із цим, прибережна захисна смуга каналу (крім магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних та осушувальних системах) має бути встановлена проектом землеустрою, а її ширина не меншою ніж мінімальна нормативна ширина прибережної захисної смуги, визначена статтею 88 Кодексу (25 метрів), а у межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Відповідно до листа №221-4200 від 10.09.2019р. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва ПЛЕСО , характеристики водних об`єктів та зовнішні межі прибережних захисних смуг водних об`єктів Дніпровського району визначено у Проекті прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва. Дніпровський район , який розроблений ДП Інститут Київгенплан ВАТ Київпроект на замовлення Державного управління екобезпеки та природних ресурсів у м. Києві у 2003 році, скориговано у 2007 році відповідно до нової редакції Водного кодексу України за станом на 01.09.2004 р, та за матеріалами чергових кадастрових планів 2006 року Державного земельного кадастру та затверджено рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 року № 365/2434.

Рішенням Київської міської ради №365/2434 від 08.10.2009р., затверджено проект прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва у Дніпровському районі згідно з додатком, Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) врахувати прибережні захисні смуги цих об`єктів м. Києва у Дніпровському районі, затверджені згідно з пунктом 1 цього рішення, в земельному кадастрі.

Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка 8000000000:63:018:0012 межує із прибрежно-захисною смугою Русанівського каналу, тоді як зона забудови до даної смуги не потрапляє.

Вказані обставини підтверджуються даними Містобудівного кадастру м. Києва та Схемою планувальних обмежень Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016р. №728/728 (ДТП), даними Будівельного Генерального плану в складі проектної документації.

Також безпідставними є твердження апелянта про невідповідність проектних рішень будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул.Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва Детальному плану території в аспекті конфігурації об`єкту будівництва.

За визначенням наданим ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності :

- генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Статтею 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Відповідно до змісту пояснювальної записки Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського при розробленні детального плану території надані пропозиції щодо поверховості та, орієнтовно, типів будинків нових житлових та громадських комплексів, визначені потреби в підприємствах та закладах обслуговування з уточненням їх розміщення, запропоновано напрями вирішення питань транспортного обслуговування та розміщення місць постійного зберігання автомобілів мешканців району, інженерного обладнання та інженерної підготовки території, освоєння підземного простору, благоустрою та озеленення, покращення охорони навколишнього природного середовища з урахуванням існуючого стану та об`єктів, що запроектовані відповідно до рішень Київради .

Також не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо існування розбіжностей між показниками обсягу забудови у Містобудівному розрахунку об`єкту будівництва, Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкту будівництва та Детальному плані території, а також щодо перебільшення планувальними рішеннями показників першочергового житлового фонду та чисельності населення по вул. Марини Раскової по номеру 46 експлікації згідно з Детальним планом території, яким визначено поверховість об`єкта - 24 поверхи, кількість квартир - 173, чисельність населення 450 осіб.

Детальний план території встановлює загальні принципи планувально-просторової організації забудови та орієнтовні параметри певних показників, а отже посилання позивача у цьому аспекті на конкретизацію, зокрема, щодо кількості квартир є неприйнятною.

Проектними рішеннями передбачено поверховість об`єкта - 24 поверхи.

Гранично допустима щільність населення обраховується відповідно до державних будівельних норм, що знайшло своє відображення у п.3 Містобудівних умов та обмежень, де поряд із проектними рішеннями ДПТ, зазначено, що гранично допустима щільність населення для житлової забудови - на виконання чинних нормативно-правових актів - п.3.7., табл. 2.1. ДБН 360-92**.

У відповідності до вказаного, п.п.2.5.1. Проекту Том 1 Загальна пояснювальна записка виконано аналіз щільності населення кварталу розташування ділянки відповідно до приписів ДБН 360-92** та враховуючи техніко-економічні показники проекту встановлено відповідність допустимої щільності населення вищезазначеному ДБН.

Також відповідно наданого Товариством з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ розрахунку, розрахункова щільність населення кварталу не перевищує нормативно і відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018.

За змістом текстової частини Детального плану території пропонується збудувати дитячий навчальний заклад ємністю 90 місць в Районі Русанівського каналу.

У складі проекту передбачено будівництво вбудовано-прибудованого двоповерхового дошкільного закладу, що розташований в стилобатній частині житлового комплексу, що підтверджується проектною документацією, а також змістом Додатку до Експертного звіту №4/19 від 22.03.2019р. ТОВ БУДПРОЕКТЕКСПЕРТИЗА .

Підпункт 2.5.1. Проекту Том 1 Загальна пояснювальна записка містить розрахунок машино-місць для житлового будинку на 368 квартир. Проектом передбачено будівництво вбудовано-прибудованого паркінгу.

Крім того, Листом №053/05-3221 від 13.09.2019р. Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВПАСТРАНС за результатами звернення ТОВ РУСАНІВКА ІНВЕСТ повідомило про наявність паркувальних майданчиків та можливість реалізації питання зазначеного у зверненні шляхом укладання відповідних договорів.

Крім того, наявність вільних місць для паркування підтверджено листом кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Русанівський-2 , що міститься у складі проекту Том1.

Облаштування дитячих майданчиків передбачено у складі робіт з благоустрою території та озеленення прилеглої території вздовж Русанівського каналу за погодженням з Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ПЛЕСО , що підтверджується Листом КП ПЛЕСО №221-3434 від 24.07.2019р.та Схемою Генерального плану Благоустрій набережної , погодженою з КП ПЛЕСО .

Також безпідставними є доводи апелянта щодо планування розміщення автомобільної дороги поза межами земельної ділянки 8000000000:63:018:0012.

Так, із наданих доказів вбачається, що будівництво автомобільної дороги передбачено відповідно до Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, Залізниці, Броварського проспекту, вул. Р. Окіпної та Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва Том1, Архітектурно-планувальна організація території Коригування 5 що підтверджується проектним планом у складі ДПТ, та відповідно до Проекту Технічних умов №196-4-18 на підключення до мереж дощової каналізації та влаштування автопроїзду виданих КК Київавтодор .

При цьому, схему генерального плану будівництва з розташуванням зазначеної автомобільної дороги, що міститься в матеріалах справи погоджено КК Київавтодор , КП СУППР , Управлінням патрульної поліції у м. Києві, Комунальним підприємством Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінням регулювання забудови міста Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача при наданні Дозволу на виконання будівельних робіт №ІV113191861241 від 05.07.2019р., виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю РУСАНІВКА ІНВЕСТ на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва, та відповідно, відсутності підстав для скасування такого.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК" - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги у порядку передбаченому ст.ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: В.П. Мельничук

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2020 року.