Рішення

від 28.02.2020 по справі 320/6773/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ справа №320/6773/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства", в якому просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача кошти у сумі 2 945 570,14 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який утворився у зв`язку з несплатою сум узгоджених податкових зобов`язань, у зв`язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.

Київський окружний адміністративний суд 17.12.2019 постановив ухвалу, якою відкрив провадження у даній адміністративній справі, визначив, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до судового розгляду.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що контролюючим органом було порушено встановлену законом процедуру стягнення з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" податкового боргу як з підприємства комунальної форми власності, яка встановлена ст. 96 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні 06.02.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Дослідивши позовну заяву, відзив відповідача на позов, наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" (07800, Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Гагаріна, буд. 1 А, код 38029251) є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року - жовтень 2019 року, в яких самостійно визначено податкові зобов`язання у загальній сумі 2 187 846,00 грн., з яких добровільно частково сплачено податкові зобов`язання за вересень 2017 року у розмірі 30 743,66 грн. (т. 1, а.с. 29 - 55).

Також посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих відповідачем, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за наслідками яких складено відповідні акти:

- Акт від 17.01.2018 №38/10-36-56-12-01/38029251,

- Акт від 13.06.2018 №659/10-36-56-12-01/38029251,

- Акт від 24.09.2018 №2125/10-36-56-12-01/38029251;

- Акт від 24.01.2019 №110/10-36-56-12-01/38029251,

- Акт від 20.06.2019 №1589/10-36-56-12-05/38029251,

- Акт від 20.09.2019 №152/10-36-56-04/38029251.

На підставі висновків актів перевірок винесено податкові повідомлення-рішення (т.1, а.с. 56 - 73):

- від 12.02.2018 №0008415601 на суму 120 163,96 грн.,

- від 26.06.2018 №0035965601 на суму 59 855,49 грн.,

- від 01.10.2018 №0080625601 на суму 37 712,20 грн.;

- від 12.02.2019 №0008455605 на суму 103 728,27 грн.;

- від 09.07.2019 №0059355605 на суму 24 677,07 грн.;

- від 18.10.2019 №0083755604 на суму 21 844,40 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем сум узгоджених податкових зобов`язань на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, йому було нараховано пеню у сумі 420 486,41 грн. (т. 1, а.с. 74-150).

Грошові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість та нарахована контролюючим органом пеня не були у повному обсязі сплачені відповідачем, внаслідок чого утворився податковий борг у розмірі 2 945 570,14 грн.

Також на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу від 19.05.2014 №354-00 (т 1, а.с. 24, 25).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідач є являється платником податку на додану вартість та зобов`язаний сплачувати податки і збори у строки та розмірах встановлених ПК України.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 ПК України. Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2. ст. 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами п. 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подає податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України).

Пунктом 180.1 ст. 180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до п. 202.1. ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно з п. 203.1. ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 12.02.2018 №0008415601 на суму 120 163,96 грн.,

- від 26.06.2018 №0035965601 на суму 59 855,49 грн.,

- від 01.10.2018 №0080625601 на суму 37 712,20 грн.;

- від 12.02.2019 №0008455605 на суму 103 728,27 грн.;

- від 09.07.2019 №0059355605 на суму 24 677,07 грн.;

- від 18.10.2019 №0083755604 на суму 21844,40 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що останнім не заперечується, а доказів їх оскарження в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Оскільки, відповідачем відповідно до ст. 56 ПК України не розпочата процедура узгодження податкових зобов`язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, суд дійшов висновку про те, що визначена сума грошового зобов`язання є узгодженою.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених п. 129.3 ст. 129 ПК України.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 ПК України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як встановлено судом, податковим органом нараховано відповідачу пеню у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 420 486,41 грн., що підтверджується витягом зі зворотнього боку інтегрованої картки платника.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 ПК України податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 19.05.2014 №354-00 на суму податкового боргу, яка підлягає до сплати у розмірі 126 583,25 грн.

Вказана податкова вимога була отримана платником 26.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, та не заперечується відповідачем.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що податковим органом було порушено процедуру стягнення з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" податкового боргу як з підприємства комунальної форми власності, яка встановлена ст. 96 ПК України.

Так, зокрема, відповідач зауважив, що в силу положень ст. 96 ПК України стягнення податкового боргу з комунального підприємства здійснюється виключно за умовами попереднього направлення податковим органом подання до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків.

Відповідач наголосив на тому, що податковим органом не надано доказів звернення з відповідним поданням до державного органу, а тому, на думку відповідача, звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у порядку ст. 95 ПК України є передчасним, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з п. 96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Отже, зі змісту п. 96.1 ст. 96 ПК України слідує, що податковий орган зобов`язаний звернутись до органу місцевого самоврядування з відповідними поданнями, лише у випадку недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Згідно з пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в даному випадку податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів платника податків і на даній стадії позивач не здійснює реалізацію майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі з метою погашення податкового боргу.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про наявність судового рішення щодо стягнення з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" податкового боргу з податку на додану вартість за період за вересень 2017 року - жовтень 2019 року, а також будь-яких доказів щодо внесення майна відповідача у податкову заставу.

У зв`язку з цим, суд вважає помилковим твердження відповідача щодо необхідності звернення податкового органу в порядку ст. 96 ПК України до органу місцевого самоврядування із поданням щодо прийняття відповідного рішення про стягнення податкового боргу, оскільки в даному випадку стягнення податкового боргу має здійснюватись саме за правилами ст. 95 ПК України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2 945 570,14 грн., до суду надано не було.

Посилання відповідача у письмових поясненнях про те, що йому незрозуміла наявність розбіжності між наданою йому позивачем копією позовної заяви про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2 822 668,74 грн., у той час, коли предметом розгляду даної адміністративної справи є стягнення з відповідача податкового боргу у сумі у розмірі 2 945 570,14 грн. (т. 2, а.с. 31), суд оцінює критично, оскільки будь-яких доказів на спростування обставин, покладених позивачем в обґрунтування позовних вимог відповідачем суду не надано, а наявність у відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 945 570,14 грн. останнім не заперечується та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на спростування доводів позивача.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суду не надано доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а позивач є суб`єктом владних повноважень, судові витрати стягнення з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" (07800, Київська обл., Бородянський р-н., смт. Бородянка, вул. Гагаріна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 38029251) на користь Державного бюджету України кошти у сумі 2 945 570 (два мільйони дев`ятсот сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 14 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.