Постанова

від 24.02.2020 по справі 908/2829/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2829/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

представники позивача та відповідача в судове засідання не з"явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2019 , ухвалене суддею Науменко А.О., повний текст якого складений 25.11.2019, у справі №908/2829/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія", м. Запоріжжя

про стягнення 30 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПУМА" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" грошових коштів у сумі 30 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на ст.ст.387, 530, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України та зазначає, що вказані грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки рішеннями у справі № 908/960/19 встановлено, що договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-896 від 06.09.2017 не визначена вартість утримання будинку за підвальне приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, 59-а, власником якого є позивач; Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" не доведено належними доказами факт надання послуг з управління згідно складових цих послуг ТОВ "Пума" за період з листопада 2017 по березень 2019 року; в той же час, за платіжним дорученням № 1198 від 11.05.2019 ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" отримано грошові кошти в сумі 30 000 грн без достатньої правової підстави.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2019 року у справі №908/2829/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА" грошові кошти в сумі 30 000 грн 00 коп., 1921 грн 00 коп. судового збору та 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, скаржник (Відповідач) в апеляційній скарзі зазначає що судом першої інстанції не взято до уваги доводи відповідача, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами безпідставності отримання коштів в сумі 30 000 грн. Зауважує, що предметом розгляду Господарського суду Запорізької області у справі № 908/960/19 (про стягнення боргу з утримання приміщення) не було питання визнання договору № К-896 від 06.09.2017 повністю або частково недійсним, також не розглядалось питання щодо його розірвання; тож, на теперішній час цей договір № К-896 від 06.09.2017 є чинним та таким, що регулює відносини співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №59-А по вул. Юності в м. Запоріжжя та керуючої компанії (Управителя), власником якого, в тому числі є позивач.

Апелянт вказує на те, що окрім договору № К-896 від 06.09.2017, відносини між співвласником нежитлового приміщення будинку, яким є ТОВ "ПУМА" та Управителем (ТОВ "Керуюча компанія "Мрія") регулюються чинним законодавством України, зокрема приписами ст.360 Цивільного кодексу України, нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" за якими, співвласник відповідно до своєї частки зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Апелянт стверджує, що згідно платіжного доручення № 1198 від 11 травня 2019 року ТОВ "ПУМА" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" грошові кошти в розмірі 30000,00 гривень, із призначенням платежу - "НЖП-1270 Юності 59-А оф.н Пума ТОВ" (НЖП розшифровується як "нежитлове приміщення"); позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував здійснення неправомірних дій (тиску) з боку відповідача та примушення здійснювати такий платіж, отже, платіж здійснено Позивачем добровільно, на вірний розрахунковий рахунок Відповідача та із зазначенням призначення цього платежу, що виключає його помилковість. А з урахуванням норм законодавства, що розповсюджуються на всіх співвласників житлових та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках, а також за умови існування договору про надання послуг №К-896 від 06.09.2017, грошові кошти в сумі 30000,00 гривень не можна вважати такими, що отримані ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" від співвласника приміщення в будинку, без достатньої правової підстави (в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України).

Вважає, що судом нівельовано норми частини 7 ст.75 ГПК України, якою встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Зауважує, що суд першої інстанції в даному спорі в основу свого рішення поклав висновки суду, викладені у рішенні по справі № 908/960/19, а саме те, що ТОВ "ПУМА" є власником підвального приміщення, а умовами договору тариф на обслуговування будинку не включає в себе тариф на обслуговування підвального поверху; при цьому судом не надано належної оцінки тому факту, що навіть за відсутністю тарифу для підвальних приміщень, вказане не звільняє співвласника приміщення нести солідарну участь в утриманні будинку пропорційно до частки своєї власності, а також тому факту, що згідно умов договору №К-896 від 06.09.2017 вартість послуги з управління будинку становить єдиний тариф як для власників приміщень 1-го поверху, так і для власників другого поверху та вище - 5,19 грн/кв.м. Тож, за аналогією цей тариф застосовується й для власника приміщення підвального поверху.

Також зазначає, що позивачем не надано доказів неотримання послуг з утримання багатоповерхового будинку ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" відповідно до положень Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2018 № 1145.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення, винесеного на підставі повно та всебічно з`ясованих матеріалів справи. Зауважує, що рішеннями у справі № 908/960/19 встановлені саме обставини між тими ж сторонами, що не потребують доведення за приписами ч.4 ст.75 ГПК України. Зауважує, що рішеннями встановлено, що ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" не надавала ТОВ "ПУМА" жодних послуг з управління будинком, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 59-а, у зв`язку з чим, ТОВ "ПУМА" не має перед ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" жодних зобов`язань зі сплати будь-яких платежів за утримання цього будинку. А з урахуванням отримання коштів від ТОВ "Пума" в сумі 30 000 грн., без жодних зобов`язань перед нею, відповідач, відповідно, має їх повернути на підставі ст.1212 ЦК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2019 року (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г., Дармін М. О.) відхилено, як безпідставне, клопотання скаржника про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2019 у справі № 908/2829/19, судове засідання призначено на 27.01.2020; сторонам наданий строк для подання заяв, клопотань, відзиву.

23.01.2020 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судове засідання 27.01.2020 представники сторін не з`явились; ухвалою суду від 27.01.2020 розгляд апеляційної скарги відкладений на 24.02.2020.

В судове засідання 24.02.2020 представники сторін повторно не з`явились.

З урахуванням того, що сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями у справі (а.с.123, 124, 139, 140), наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.

В судовому засіданні 24.02.2020 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

11.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПУМА" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" 30 000 грн 00 коп., із призначенням платежу "НЖП-1270 Юности59а оф.н Пума ТОВ", що підтверджується платіжним дорученням № 1198 від 11.05.2019.

Вимогою № 06/09-2019 від 06.09.2019 позивач звернувся до відповідача із проханням повернути грошові кошти в сумі 30 000 грн 00 коп, сплачені платіжним дорученням № 1198 від 11.05.2019, набуті без достатньої правової підстави.

Відповідачем вимогу позивача не виконано, грошові кошти в сумі 30 000 грн 00 коп. позивачеві не повернуті.

У відповіді вих. № 019-02/949 від 16.09.2019 на вимогу, відповідач зазначив, що спірні кошти не є такими, що перераховані безпідставно, оскільки сплачені за утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та пропонував узгодити правовідносини між сторонами.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУМА" грошових коштів в сумі 30 000,00 грн., набутих без достатньої правової підстави, є предметом позову у даній справі.

При цьому судом першої інстанції також враховані обставини, що мають преюдиціальний характер згідно ч.4 ст.75 ГПК України, встановлені у справі № 908/960/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-896 від 06.09.2017 в розмірі 35 060,59 грн, з яких: заборгованість по сплаті за надання послуг в розмірі 34 171,53 грн, інфляційні втрати в розмірі 257,29 грн, 3% річних в розмірі 631,77 грн.

Зокрема, рішеннями по справі № 908/960/19 встановлені наступні обставини:

рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» ; уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу.

06.09.2017 між Співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, б. 59-а, від імені яких діє заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М., який уповноважений на укладення цього договору рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» , надалі іменовані - «Замовник» , з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» , в особі генерального директора, надалі - «Управитель» , з іншої сторони, було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-896 (далі за текстом договір).

За умовами п. 1. договору управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Пунктом 5 договору встановлено, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1 поверсі: 5,19 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,72 грн/м.кв; 2) винагорода управителеві - 0,47 грн/м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 5,19 грн на місяць за 1 квадратний метр загальне площі житлового або нежитлового приміщення у об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,72 грн/м.кв.; 2) винагорода Управителеві 0,47 грн/м.кв.

Відповідно до п. 18 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.

Пунктом 23 Договору, сторони визначили, що правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регулюються відповідно до законодавства.

У разі припинення дії цього договору об`єкт передається замовникові із складенням акту прийняття-передачі (п. 24).

Згідно з актом прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) (додаток 1 до договору) будинок за адресою: вул. Юності, буд. 59-а, переданий в управління ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Пума» (відповідач у справі) є власником нежитлового приміщення V підвалу літ. А-5 загальною площею 361,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, б. 59-а.

Оскільки відповідач є співвласником багатоквартирного будинку 59-а по вул. Юності в м. Запоріжжя, позивачем за період з 01.11.2017 по 01.03.2019 року нараховано відповідачу кошти за послуги з управління багатоквартирного будинку на суму 34 171,53 грн.

Наявність заборгованості, стала підставою для звернення позивача до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів в межах справи №908/960/19.

До договору № К-896 складений документ «Складові послуги та кошторис витрат з управління багатоквартирним будинком: Юності, 59а» для мешканців та власників (орендарів) не житлових приміщень 1-поверху, вище 1-поверху (далі складові послуги), відповідно до якого визначені такі складові послуги: утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території (2,266 грн за 1 кв.м без ПДВ), поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (1,457 грн за 1 кв.м без ПДВ), оплата послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку (0,211 грн. за 1 кв.м без ПДВ), винагорода управителю (0,393 грн. за 1 кв.м без ПДВ).

Також до матеріалів справи надано інформацію про фактичні витрати за послуги з управління багатоквартирним будинком надані у листопаді 2017 року - лютому 2019 року по будинку 59-а по вул. Юності та карточку боржника ТОВ «Пума» .

Судом встановлено, що відповідачу належить підвальне приміщення, розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 59-а, площею 383 кв.м.

Однак, договором № К-896 від 06.09.2017 та доданими до матеріалів справи документами не визначена вартість управління та утримання будинком за підвальні приміщення. Крім того, в договорі сторонами не узгоджено строк оплати послуг.

Доказів пред`явлення вимоги (претензії) позивачем не надано, рахунки, які б виставлялись на оплату послуг відсутні, а отже, строк для оплати не настав.

Надані позивачем розрахунки фактичних витрат за послугу з управління будинком, складові послуги з управління та утримання будинком, а також карточка боржника, не визнані належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання послуг відповідачу, оскільки вони складені в односторонньому порядку позивачем та не є первинними документами, які відповідно до законодавства можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції. Інших доказів надання управителем житлово-комунальних послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку, до суду не надано.

Тому, суд прийшов до висновку, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано та не надано суду належних та допустимих доказів фактичного виконання своїх обов`язків з утримання будинку та надання відповідних послуг в період з 01.11.2017 року по 01.03.2019 включно, в тому числі відповідачу.

З урахуванням подання разом з відзивом відповідачем Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП № 003887 від 26.03.1999, згідно якого відповідачу надано в постійне користування земельну ділянку за адресою: вул. Юності, 59-а у м. Запоріжжя, загальною площею 0,1215 гектарів в межах згідно з планом землекористування у спільному користуванні з державним комунальним підприємством «ВРЕЖО №5» для функціонування офісу, підприємства, магазину та кафе-бару та не надання жодного іншого доказу на підтвердження цих обставин, судом не взяті до уваги посилання відповідача на те, що він самостійно та за власний рахунок здійснює утримання цієї території.

Суд не прийняв платіж, здійснений Відповідачем за платіжним дорученням № 1198 від 11.05.2019 на суму 30 000,00 грн, де отримувачем коштів виступає позивач, призначення платежу НЖП-1270 Юности 59а оф.н Пума ТОВ, як належний доказ оплати заборгованості, яка заявлена до стягнення, оскільки з призначення платежу неможливо встановити, що оплату здійснено в рахунок погашення заборгованості за надані послуги в розмірі 34 171,53 грн. Крім того, відповідач у повному обсязі заперечує проти позову.

За вказаних обставин суди дійшли висновку, що позивачем не доведено у встановлений спосіб та належними засобами доказування обставини, на які він посилається у позовній заяві та обґрунтованість нарахованої відповідачу заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, управління будинком в розмірів 34 171,53 грн., відповідно, не задовольнив ці вимоги, а також вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних на суму 631,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 257,29 грн.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі № 908/960/19 залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2019 та вступило у законну силу.

Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, господарський суд дійшов висновку, що вище зазначені обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що сплачені позивачем за платіжним дорученням №1198 від 11.05.2019 грошові кошти в сумі 30 000,00 грн оплачені за відсутності на те правових підстав, а отже, є такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Приписами ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

При цьому згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2018 по справі №920/169/18, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас, сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Слід зауважити, що правовідносини між власником житлового/нежитлового приміщення та управителем житловим будинком регулюються Цивільним кодексом України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

За приписами ч.1 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно зі ст.15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч 3 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» , умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Як встановлено судами у рішеннях по справі № 908/960/19, 06.09.2017 між Співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, б. 59-а, від імені яких діє заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М., який уповноважений на укладення цього договору рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» , надалі іменовані - «Замовник» , з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» , в особі генерального директора, надалі - «Управитель» , з іншої сторони, було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-896.

Вказаним договором визначено, що співвласники будинку за адресою по вул. Юності, 59-а в місті Запоріжжі, додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги, мають сплачувати управителю для житлових/нежитлових приміщень з першого і вище поверхів - 5,19 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,72 грн/м.кв; 2) винагорода управителеві - 0,47 грн/м.кв.

Отже, судами підставно визначено, що вказаним договором не обумовлена вартість послуги за утримання будинку для власників житлових/нежитлових приміщень підвальних приміщень. Таким чином, колегія суддів констатує, що умови вказаного договору на позивача у цій справі (ТОВ "Пума") не розповсюджуються, хоча останній і є власником підвального приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Юності, б.59-а. Окремого договору між ТОВ "Пума" та ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" на утримання будинку та прибудинкової території між сторонами не укладено, протилежних доказів сторонами не надано.

З огляду на нерозповсюдження умов договору №К-896 від 06.09.2017 на ТОВ "Пума", у урахуванням вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", не доведення відповідачем фактичного настання між сторонами договірних відносин з надання послуг та взагалі надання відповідачем позивачу таких послуг, що встановлено рішеннями у справі № 908/960/19, то судом першої інстанції обґрунтовано визнано 30 000 грн, перерахованих за платіжним дорученням № 1198 від 11.05.2019, такими, що отримані відповідачем без достатньої правової підстави, відтак, позовні вимоги підставно задоволені судом першої інстанції.

З урахуванням вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо договірної природи надання послуг, не доведення відповідачем надання таких послуг позивачу, що давало б підстави вважати про фактичне виникнення таких договірних відносин між сторонами у цій справі, відхиляються доводи скаржника про врегулювання відносини між співвласником нежитлового приміщення будинку, яким є ТОВ "ПУМА" та Управителем (ТОВ "Керуюча компанія "Мрія"), окрім договору № К-896 від 06.09.2017, чинним законодавством України.

З урахуванням встановлених обставин справи щодо нерозповсюдження умов договору №К-896 від 06.09.2017 на позивача та не доведення відповідачем існування фактичних договірних відносин з надання послуг з позивачем, не приймаються доводи скарги про не доведення останнім безпідставності отримання відповідачем коштів та віднесення цих витрат на чинний договір № К-896 від 06.09.2017, який не визнавався недійсним ні в частині, ні повністю, а також здійснення перерахування коштів добровільно і за правильними реквізитами.

Стосовно доводів скарги про нівелювання судом норми частини 7 ст.75 ГПК України, а також покладення в основу рішення висновків суду, викладених у рішенні по справі № 908/960/19, стосовно того, що ТОВ "ПУМА" є власником підвального приміщення, а умовами договору тариф на обслуговування будинку не включає в себе тариф на обслуговування підвального поверху; при цьому не надання судом належної оцінки тому факту, що навіть за відсутністю тарифу для підвальних приміщень, вказане не звільняє співвласника приміщення нести солідарну участь в утриманні будинку пропорційно до частки своєї власності, а також тому факту, що згідно умов договору №К-896 від 06.09.2017 вартість послуги з управління будинку становить єдиний тариф як для власників приміщень 1-го поверху, так і для власників другого поверху та вище - 5,19 грн/кв.м, тож, за аналогією цей тариф застосовується й для власника приміщення підвального поверху, колегія суддів їх не приймає, з огляду на те, що рішеннями у справі № 908/960/19 встановлені саме обставини не ненадання послуг ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" позивачу у цій справі (ТОВ "Пума") послуг з утримання будинку, за відсутності погодженої у договорі вартості такої послуги для власників підвальних приміщень. При цьому доводи апелянта стосовно можливості застосування до позивача за аналогією єдиного тарифу, визначеного договором, оскільки він однаковий для власників з першого і вище поверхів будинку, є лише власним поглядом апелянта на умови договору, оскільки з урахуванням специфіки розташування вартість обслуговування підвального приміщення може бути як нижчою, за встановлений тариф (з огляду на умови розташування), так і вищою (з урахуванням важливості знаходження в підвальному приміщенні основних мереж будинку); в той же час, як зазначалось вище договором № К-896 від 06.09.2017 взагалі не визначена вартість послуги з обслуговування будинку для власників підвальних приміщень. Доказів внесення змін до такого договору в частині визначення тарифу і для власників підвальних приміщень апелянтом не надано.

Щодо доводів скарги про те, що позивачем не надано доказів неотримання послуг з утримання багатоповерхового будинку ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" відповідно до положень Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2018 № 1145, то вказані доводи є безпідставними, з урахуванням висновків у справі № 908/960/19 щодо ненадання таких послуг апелянтом позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 30 000 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2019 у справі №908/2829/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2019 у справі №908/2829/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" м. Запоріжжя за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.02.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін