Рішення

від 27.02.2020 по справі 906/1365/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1365/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Щербини Володимира Вікторовича (смт.Токарівка Веселинівського району Миколаївської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітгрупп" (м.Коростишів Коростишівського району Житомирської області)

про стягнення 6470,03грн

Фізична особа-підприємець Щербина Володимир Вікторович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітгрупп" 6470,03грн заборгованості, яка виникла на підставі договору №Д134/031019-1 на транспортно-експедиторські послуги у внутрішньому та міжнародному сполученні від 03.10.19, з яких: 5000,00грн основного боргу, 429,26грн пені, 1000,00грн штрафу та 40,77грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №Д134/031019-1 від 03.10.19 в частині проведення розрахунків за надані послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду від 27.12.19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.01.20.

Ухвалою суду від 27.01.20 підготовче засідання у справі відкладено на 27.02.20.

Ухвалою від 27.02.20 відкладено розгляд справи по суті на 27.02.20.

24.02.20 до суду від позивача надійшло клопотання від 17.02.20, у якому ФОП Щербина В.В. позов підтримує в повному обсязі, вважає його таким, що підлягає задоволенню, просить суд розглядати справу без участі представника позивача та долучити до матеріалів справи оригінал акта виконаних робіт №60712 від 08.10.19, який був попередньо направлений на адресу місцезнаходження відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Ухвали Господарського суду Житомирської області від 27.12.19, 27.01.20 та 17.02.20, які направлялась відповідачу на юридичну адресу (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Різдвяна, 97), зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду без вручення адресату із зазначення органом зв`язку причин повернення "адресат відсутній" (а.с.32-39; 57-59).

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частинами 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Житомирської області від 27.12.19, 27.01.20 та 17.02.20 у справі № 906/1365/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.19 між Фізичною особою-підприємцем Щербиною Володимиром Вікторовичем (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітгрупп" (клієнт, відповідач) укладено договір №Д134/031019-1 на транспортно-експедиторські послуги у внутрішньому та міжнародному сполученні (а.с.12-19), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе обов`язки за плату і за рахунок коштів клієнта організувати перевезення вантажів клієнта та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів клієнта (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору узгоджено, що експедитор організовує перевезення вантажів на підставі заявки на транспортно-експедиторські послуги, що подаються клієнтом не пізніше, ніж за 48 годин до початку завантаження.

Заявка є невід`ємною частиною договору та містить наступну інформацію:

- дату та точну адресу місця завантаження та розвантаження вантажу із зазначенням контактних телефонів; маршруту руху; рухомий склад; відомості про вантаж (вага, вартість і т. ін.); адреси проведення митного оформлення при завантаженні та розвантаженні вантажу; терміни доставки вантажу одержувачеві; сума фрахту; форма та терміни оплати ТЕП; митниці; перетин кордонів; властивості перевезення конкретного вантажу; інші додаткові інструкції (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору погодження заявки між сторонами відбувається за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти, що має юридичну силу до отримання оригіналу. Заявка повинна бути повністю заповнена за підписом і печаткою клієнта.

Згідно п.5.1 договору вартість встановлюється та узгоджується сторонами на кожну транспортно-експедиторську послугу на підставі заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору. Кінцева сума наданих послуг може змінюватися, виходячи зі складності виконання заявки, штрафних санкцій та інших підтверджених або узгоджених витрат і зазначається в акті наданих послуг та додаткових рахунках.

Умовами п.5.4 договору передбачено, що оплата організації за перевезення та винагорода експедитора здійснюється у термін 3 (трьох) днів з моменту доставки вантажу, якщо інше не зазначено у заявці.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору №Д134/031019-1 від 03.10.19 позивачем у жовтні 2019 року здійснено перевезення заявленого відповідачем вантажу (продукція промислова) за маршрутом: м.Коростишів (Україна, Житомирська область) - Матвеев Курган (Ростовська область, Росія) на загальну суму 35200,00грн.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем підтверджується заявкою на перевезення №3-000000060712 від 04.10.19 на суму 35200,00грн, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №1068373 та актом надання послуг №60712 від 15.10.19 (а.с.19,23,63).

Позивач зазначає, що зі своєї сторони експедитор підписав акт надання послуг №60712 від 15.10.19 та направив його для підписання ТОВ Гранітгрупп", що підтверджується квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 22.10.19 (а.с.21)

В свою чергу відповідач підписаний примірник акта надання послуг №60712 від 15.10.19 не повернув, натомість здійснив часткову оплату за надані послуги на суму 30200,00грн, про що свідчить платіжне доручення №70 від 16.10.19 (а.с.35-42).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги на підставі договору №Д134/031019-1 на транспортно-експедиторські послуги в сумі 5000,00грн (35200,00грн-30200,00грн).

За вказаних обставин, з метою захисту порушеного майнового права, позивач звернуся з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення на його користь 5000,00грн основного боргу, 429,26грн пені, 1000,00грн штрафу та 40,77грн 3% річних .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України та ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

В силу приписів ст. 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов`язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов`язків, встановлених договором.

Судом встановлено, що між сторонами погоджено заявку на перевезення вантажу: №3-000000060712 від 04.10.19.

Із заявки №3-000000060712 від 04.10.19 вбачається, що в ній міститься назва клієнта - ТОВ Грантгрупп", строк доставки вантажу - 10-14.10.19, адреса завантаження - Україна, Житомирська область, м.Коростишів адреса розвантаження -Росія, Ростовська область, Матвеев Курган, найменування вантажу - продукція промислова, об`ємом 86 куб.м, вагою 22 тони. Дана заявка містить підпис та печатку замовника (клієнта).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов замовлення відповідача, позивачем було організовано перевезення вантажу в строки та в порядку передбаченому договором №Д134/031019-1 на транспортно-експедиторські послуги від 03.10.19.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 5.4 договору визначено порядок оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в частині проведення остаточного розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу у на загальну суму 5000,00грн.

Відповідач не надави суду доказів на підтвердження сплати суми боргу.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 5000,00грн основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 429,26грн пені та 1000,00грн штрафу, нарахованих на підставі п.п.7.18, 7.20 договору №Д134/031019-1 на транспортно-експедиторські послуги від 03.10.19.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктами 7.18, 7.20 договору передбачено, що за порушення термінів оплати виконаних транспортно-експедиторських послуг, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день не сплати платежу. За порушення термінів оплати виконаних транспортно-експедиторських послуг більш ніж 30 днів, клієнт сплачує експедитору штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення платежів, визначених договором №Д134/031019-1 на транспортно-експедиторські послуги від 03.10.19, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування штрафу та пені.

З розрахунку позивача (а.с.26) вбачається, що останній під час нарахування пені не врахував п.5.4 договору, яким передбачено, що оплата здійснюється у термін 3 дні з моменту доставки вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що вантаж доставлено 11.10.19, таким чином відповідач, з урахуванням п.5.4 договору, зобов`язаний був розрахуватись до 14.10.19 включно, а термін прострочення в оплаті розпочався з 15.10.19.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок пені, суд дійшов висновку, що розмір за період з 15.10.19 по 19.12.19 становить 306,48грн. Вимога в частині стягнення 122,78грн пені заявлена безпідставно та задоволенню не підлягає.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 1000,00грн нарахований відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Також позивач просить стягнути з відповідача згідно ст.625 ГПК України 40,77грн 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних за період з 15.10.19 по 19.11.19 становить 32,49грн. Позовні вимоги в частині стягнення 8,28грн 3% річних задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 6338,97грн, з яких: 5000,00грн основного боргу, 306,48грн пені, 1000,00грн штрафу та 32,49грн 3% річних.

Суд відмовляє в позові в частині стягнення 122,78грн пені та 8,28грн 3% річних.

Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Щербини Володимира Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітгрупп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітгрупп" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Різдвяна,97, код ЄДРПОУ 41822051)

на користь Фізичної особи-підприємця Щербини Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ІПННОМЕР_1 )

- 5000,00грн основного боргу;

- 306,48грн пені;

-1000,00грн штрафу;

- 32,49грн 3% річних;

-1882,09грн судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 122,78грн пені та 8,28грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.