Рішення

від 26.02.2020 по справі 310/1440/20

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/1440/20

2-о/310/102/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Івакіній Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, заінтересована особа Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті, у якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 .. При зверненні до Бердянського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з метою державної реєстрації смерті ОСОБА_2 з`ясувалось, що за наданими документами вона не може вчинити зазначені дії, оскільки документи, які видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження не мають юридичної сили на території України. Просила встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження с. Софіївка Каховського району Одеської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка, Червоногвардійський район Донецької області.

ОСОБА_1 та її адвокат Міскевич А.Л. у судове засідання не з`явились. Адвокат Міскевич А.Л. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявника.

Представник Бердянського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст. 17 ЗУ Про реєстрацію актів цивільного стану , підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ про смерть встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Пунктом ґ ч. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України , затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 видно, що заявник є онукою померлої ОСОБА_2 (а.с. 5,6).

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , виданим Червоногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції від 10.01.2020 року (а.с. 4), лікарським свідоцтвом про смерть №6 від 06.01.2020 року та довідкою про причини смерті №6 від 06.01.2020 року, що видані медичним закладом на території м. Макіївка Червоногвардійського району Донецької області (а.с. 7), копією договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 11/11 від 07.01.2020 (а.с. 10) та копією акта прийому-передачі наданих послуг № 11/11 від 07.01.2020 року (а.с. 9).

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 7 листопада 2014 р., на території м. Макіївка Червоногвардійського району Донецької області органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Даючи оцінку доказам, що надані суду на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , які видані органами на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey . Cypms v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic о f Moldova and Russia . Ilascu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Суд вважає, що позасудовим шляхом ОСОБА_1 не має можливості отримати документ, що підтверджує факт смерті її бабусі, оскільки 20.02.2020 року керівником Бердянського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред`явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 3).

Таким чином, судом встановлено, що реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась і за встановлених обставин є неможливою, тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, ЗУ Про реєстрацію актів цивільного стану , Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні , Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження , суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 42565022, юридична адреса: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Лютеранська, буд. 1) про встановлення факту задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: с. Сфіївка Каховського району Одеської області. Місце смерті: м. Макіївка, Червоногвардійський район Донецької області, Україна. Місце реєстрації на час смерті: АДРЕСА_2 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя