Рішення

від 28.02.2020 по справі 337/4861/19

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

28.02.2020

Справа № 337/4861/19

Провадження №2/337/261/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Нетяга М.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Запорізький металургійний коледж, Запорізького національного університету, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в :

04.11.2019 року Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району звернувся до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 з позовом у якому вказав, що ОСОБА_1 перебуває на первинному обліку в службі (управлінні) у справах дітей Запорізької міської ради як дитина, що залишилась без батьківського піклування. Матір`ю дитини, ОСОБА_1 , є ОСОБА_2 .Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Відповідачка після народження сина покинула його у пологовому будинку №9 м. Запоріжжя, про що написала відповідну заяву від 12.03.2003 року, засвідчену головним лікарем медичного закладу. В подальшому малолітній ОСОБА_1 з пологового будинку був переведений до у КЗ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко ЗОР, де перебував на повному державному забезпеченні.26.06.2003 головою Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради було прийнято розпорядження № 1291 р Про встановлення опіки над неповнолітнім ОСОБА_3 , 2002 року народження, ОСОБА_1 , 2003 року народження, ОСОБА_4 , 2002 року народження, та ОСОБА_5 2002 року народження , на підставі якого ОСОБА_1 був влаштований під опіку ОСОБА_6 .Після призначення опіки та влаштування дитини в родину опікуна, ОСОБА_1 мешкав в родині ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .За час перебування дитини під піклуванням, понад 15 років, мати, ОСОБА_2 жодного разу не намагалась відвідати дитину, життям дитини не цікавилася, матеріальної допомоги на утримання сина не надавала, не дзвонила, листів не надсилала. Весь цей час дитиною опікувався піклувальник.21.06.2019 головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району прийнято розпорядження № 31 Зр По визнання розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради від 26.06.2003 року №1291 таким, що втратило чинність , у зв`язку з чим піклування над неповнолітнім ОСОБА_1 було припинено та ОСОБА_6 була звільнена від обов`язків піклувальника над дитиною.На даний час неповнолітній ОСОБА_1 перебуває під опікою державного закладу, Запорізького металургійного коледжу Запорізького національного університету. ОСОБА_7 є студентом II курсу денної форми навчання за спеціальністю Транспортні технології (на залізничному транспорті) , постійно мешкає у гуртожитку навчального закладу за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток). 04.07.2019 до відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло клопотання служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 03.07.2019 № 01-17/1504 про ініціювання позбавлення матері неповнолітнього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 батьківських прав відносно нього. Відповідно до заяви матері дитини, ОСОБА_2 , написаної в пологовому будинку, вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . З метою проведення роботи з матір`ю дитини, з`ясування місця її проживання головними спеціалістами відділу по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 12.07.2019 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 , за можливим місцем проживання ОСОБА_2 . Під час відвідування двері квартири ніхто не відчинив. Двері та вікна пеушкоджені. Спеціалісти відділу встановили що ОСОБА_2 вже тривалий час (понад 7 років) у кв. 228 не проживає, квартира була продана стороннім особам. Відповідно до листа юридичного відділу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 11.07.2019 № 01-71/11277 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , зареєстрованою не значиться.Відділом по Хортицькому району встановлено, що фактично з 12.02.2003 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно сина, ОСОБА_1 .

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , та стягнути з ОСОБА_2 , на користь Запорізького металургійного коледжу Запорізького національного університету аліменти на утримання ОСОБА_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1059 грн. щомісяця, з індексацією, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкрито загально позовне провадження у справі.

23.01.2020 року ухвалою суду закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду.

У встановлений ухвалою від 12.11.2019 року строк відповідачу на подання відзиву, відзив не надійшов.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, на офіційному веб-порталі суду було розміщено оголошення про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 128 ч. 11 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Судом були використані можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, та виклик до суду, але вони результатів не дали.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує. Заперечень проти ухвалення заочного рішення до суду не надходило.

Представник третьої особи надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Заперечень проти ухвалення заочного рішення не надано.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказані ОСОБА_2 і ОСОБА_8 , актовий запис № 140 від 14.02.2003 року відділу реєстрації актів громадянського стану Хортицького районного управління юстиції(а.с.6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 07.06.2018 року, відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України(а.с.8).

Відповідно до заяви від 12.03.2003 року, посвідченої головним лікарем, завідуючим відділенням, та лікарем пологового будинку АДРЕСА_4 м. АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , після народження дитини відмовилась від нього у зв`язку з матеріальним станом(а.с.7).

Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради № 1291р від 26.06.2003 року Про встановлення опіки над неповнолітніми , ОСОБА_6 було призначено опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Наказом служби у справах дітей Шевченківської рай адміністрації № 144 від 01.08.2006 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку як дитина, що залишилась без батьківського піклування(а.с.11).

Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Запорізької міської ради № 313р від 21.06.2019 року,припинено опіку та ОСОБА_6 звільнена від обов`язків опікуна(піклувальника) над неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його влаштовано до Запорізького металургійного коледжу Запорізького національного університету на повне державне утримання(а.с.12).

Відповідно до довідки № 114 від 12.07.2019 року, ОСОБА_1 , 2003 року народження, є студентом 2 курсу Запорізького металургійного коледжу Запорізького національного університету, денної форми навчання(а.с.18).

Відповідно до висновку від 01.11.2019 року № 01/01-22/1099, Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, встановлено, що мати, ОСОБА_2 , народила дитину в комунальній установі Пологовий будинок АДРЕСА_5 9 м. АДРЕСА_1 та відмовилася забирати її з пологового будинку, про що написала відповідну заяву від 12.02.2003 року. В подальшому дитина була влаштована до КУ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко де перебувала на повному державному забезпеченні. Мати дитину не відвідувала, станом здоров`я, умовами виховання, утриманням, потребами не цікавилася. Письмових, усних запитів про дитину від матері на адресу закладу не надходило. За час перебування дитини під піклуванням ОСОБА_6 , мати, жодного разу не намагалась відвідувати дитину, життям дитини не цікавилася, матеріальної допомоги на утримання сина не надавала, не дзвонила, листів не надсилала. Фактично з дня народження і по теперішній час ОСОБА_2 батьківської турботи до дитини не проявила, не цікавилась його життям, здоров`ям, матеріально не утримувала сина, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21-22).

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991року № 789-ХІІв усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про підтвердження факту ухилення,та тривалий період свідомого нехтування відповідачем, виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування відповідачем своїх обов`язків відносно дитини, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суду не надано доказів того, що відповідачка має утриманні інших дітей, або непрацездатних батьків, та має захворювання, які впливають на розмір аліментів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На дату подання позову, 04.11.2019 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для дітей віком з 6 років до 18 років складав 2118 грн.

Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком з 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року визначено рівним 2218 грн.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому слід зазначити, що вимога позивача про визначення розміру аліментів у конкретній твердій грошовій сумі і одночасне зазначення, що такий розмір має бути не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є неможливим, оскільки це дві взаємовиключні тези.

Виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, який має забезпечуватись насамперед батьками, рівного обов`язку батька та матері по утриманню дитини, тенденцію збільшення прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, присудженню підлягають аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В іншій частині позовних вимог позивача до відповідача про стягнення аліментів слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції звільнений, відтак, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Також, згідно зі ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 263-265, 280, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. невідомий, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. невідомий, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь Запорізького металургійного коледжу Запорізького національного університету(ЄРПОУ 42698751, м. Запоріжжя вул. Немировича - Данченка, буд. 71) аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з індексацією, починаючи з 04.11.2019 року і до повноліття дитини до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення, в частині стягнення аліментів, підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. невідомий, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів .

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 28.02.2020 року.

Суддя: