Ухвала

від 27.02.2020 по справі 120/699/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

27 лютого 2020 р. Справа № 120/699/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Сабанюк",

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сабанюк" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частинами другою та четвертою статті 59 КАС України, згідно з якими довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою, а повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У свою чергу, відповідно статті 58 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року №151 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 14 Положення про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", положеннями статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Враховуючи вищезгадане можна дійти висновку, що представництво - це волевиявлення однієї сторони на здійснення від її імені повноважень іншою стороною, підтверджене належними документами, які визначені законодавством.

Як видно з матеріалів позовної заяви, остання підписана особою, яка зазначена як представник позивача - адвокат Юрцев В.С.

На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер про надання правової допомоги товариству з обмеженою відповідальністю "Сабанюк" від 18 жовтня 2019 року серія ВН №139359, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги №18-10-19 від 18.10.2019 року.

Однак, у матеріалах позовної заяви даний договір про надання правової допомоги №18-10-19 від 18.10.2019 року відсутній.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Як свідчить правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року № 811/1507/18, повноваження адвоката, зокрема і щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Отже, виходячи із вищенаведеного слід зробити висновок, що звернення до суду від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Сабанюк", передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Тобто, такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує своє право на звернення до суду.

Враховуючи, що до позовної заяви не додано належних документів, які би підтверджували волевиявлення товариства з обмеженою відповідальністю "Сабанюк", на надання повноважень позивачу адвокату Юрцеву В.С. щодо подання позовної заяви від його імені, суд дійшов висновку про залишення позивної заяви без руху.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом: надання документів, які би підтверджували волевиявлення товариства з обмеженою відповідальністю "Сабанюк", на надання повноважень адвокату Юрцеву В.С., щодо подання позовної заяви від його імені до суду.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

У Х В А Л ИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5 - денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу та представнику позивача Юрцеву ОСОБА_1 .С.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар