Рішення

від 28.02.2020 по справі 640/10540/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 640/10540/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дофет інжиніринг до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Дофет інжиніринг (далі - ТОВ Дофет інжиніринг , позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області;

- зобов`язати відповідача призначити аукціон з продажу спеціального дозволу за користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 17.04.2019 подано пакет документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами, однак відповідач повернув позивачу пакет документів у зв`язку із зазначенням різних назв ділянки в документах, а саме в текстовій частині документів вказано Західна ділянка Жашківського - 1 родовища (Південно-Західна ділянка) , а в графічних матеріалах - Західна ділянка Жашківського - 1 родовища .

Позивач не погоджується із такими діями відповідача щодо неприйняття документів, чим позбавив права позивача на учать в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами, а Державний бюджет України додаткових надходжень від продажу спеціального дозволу на конкурентних засадах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником Державної служби геології та надр України надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що Держгеонадра розглянула заяву позивача від 17.04.2019 на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області та повернула подані документи у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2011 №615. Відповідач вважає, що ним в даному випадку не допущено жодних порушень чинного законодавства та вчинено усі дії відповідно до норм законодавства у сфері надкористування, вказаний пакет документів повернуто у строк передбачений Порядком №615, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Також відповідач зазначив, оскільки ТОВ Дофет інжиніринг не подавало заяву на проведення аукціону згідно вимог Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №594, а подало заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі пп.3 п.8 зазначеного Порядку, тому підстав для оголошення аукціону не було.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2019 відповідач розмістив на своєму сайті оголошення щодо переліку ділянок надр місцевого значення, які пропонуються для надання спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі ділянка Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області та встановив останнім днем подання заявок 19 квітня до 16 год.

ТОВ Дофет інжиніринг подало заяву з пакетом документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 17.04.2019 №7.

За результатами розгляду заяви позивача від 17.04.2019, відповідач листом від 23.04.2019 за вих. №7644/03/12-19 повернув позивачу пакет документів у зв`язку із різними назвами ділянки надр в різних документах , а саме в текстовій частині документів - Західна ділянка Жашківського - 1 родовища (Південно-Західна ділянка) , а графічних матеріалах - Західна ділянка Жашківського - 1 родовища .

Позивач вважає, що відповідачем протиправно повернуто подані ним документи на отримання спеціального дозволу, чим порушив його право на учать в аукціоні, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушених, на його думку, прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра.

Статтею 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 30.12.2015 є Держгеонадра, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дублікатів, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (надалі - Порядок №615).

Пунктом 2 Порядку №615 передбачено, що дозволи надаються Держгеонадра переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Згідно пп.3 п.8 Порядку №615 інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, орган з питань надання дозволу або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті "Урядовий кур`єр" та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу.

Згідно п. 8 постанови без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу;

2) розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;

3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету;

6) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування питних підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу;

7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

10) створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

11) експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

15) виконання угод про розподіл продукції;

16) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки бурштину, на землях лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину, механізм рекультивації яких встановлено Порядком реалізації пілотного проекту щодо рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

17) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та видобування корисних копалин (з включенням до відповідного розділу спеціального дозволу на користування надрами умови про неможливість вивезення таких корисних копалин за межі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення) у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення державними підприємствами для здійснення обов`язкових заходів у цих зонах відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява та додані до неї документи подаються органові з питань надання дозволу з прошитими і пронумерованими сторінками та з описом доданих документів, засвідченим підписом уповноваженої особи претендента. Заява засвідчується підписом уповноваженої особи претендента із зазначенням дати та вихідного номера.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові не пізніше семи робочих днів з дня їх реєстрації. Інформація про повернення документів розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з дня їх повернення заявникові.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, Держегнадра розглянула заяву позивача на отримання спецдозволу від 17.07.2019 №7, та 23.04.2019 повернула її разом з поданим пакетом документів у зв`язку з невідповідністю вимогам Порядку №615, а саме в текстовій частині документів зазначено Західна ділянка Жашківського - 1 родовища (Південно-Західна ділянка) , а в графічних матеріалах - Західна ділянка Жашківського - 1 родовища .

Суд зазначає, що відповідь оформлена листом 23.04.2019 за вих. №7644/03/12-19, свідчить про те, що Держегнадра вчинила дії щодо розгляду заяви та поданого ТОВ Дофет інжиніринг пакету документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами, однак, у зв`язку з невідповідністю нормам законодавства у сфері надрокористування, вказаний пакет повернуто позивачу відповідно до пункту 8 Порядку №615.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в непризначенні аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення вищевказаної ділянки.

Суд звертає увагу, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретних дій (конкретної дії), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

В той же час, суд звертає увагу, що оскільки подані документи не відповідали вимогам, встановленим Порядком №615, та були повернуті позивачу, підстави для призначення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення вищевказаної ділянки у відповідача були відсутні.

Позивачем не доведено належними доказами в чому саме полягає бездіяльність відповідача щодо непризначення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області.

Водночас, суд звертає увагу, що у разі непогодження з рішенням відповідача щодо повернення йому заяви та поданих документів з метою надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку відповідної ділянки, позивач не позбавлений права оскаржити зазначене рішення в судовому порядку.

Слід зазначити, що в межах даного позову позивачем не заявлено вимоги щодо скасування відповідного рішення.

Окрім того, позивачем вказано, що відповідно до ч.6 ст.41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" з 25.05.2017 ним, за принципом мовчазної згоди, фактично набуто право на користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області.

Однак, суд зазначає, що принцип мовчазної згоди до спірних правовідносин не підлягає застосуванню, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Відповідно до абзаців першого, четвертого частини першої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено частиною шостою статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , у разі, якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Разом з тим, з урахуванням змін, внесених постановою КМ України № 277 до Порядку, з 12.04.2016 підпункт 8 пункту 8 Порядку було виключено, тобто, без проведення аукціону дозвіл не може бути надано у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

Враховуючи, що у заяві від 27.02.2017 №3/2-01-1662, як підставу надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, позивач зазначив підпункт 8 пункту 8 Порядку, який було виключено постановою КМ України №277, яка набрала чинності 12.04.2016, то позивачу спеціальний дозвіл на геологічне вивчення нафтогазових надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ без проведення аукціону не може бути надано.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності (яка є пасивною формою поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретних дій (конкретної дії) відповідача щодо ненадання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області позивачу та повернення пакету документів позивачу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зобов`язати відповідача призначити аукціон з продажу спеціального дозволу за користування надрами з метою геологічного вивчення суглинку Південно-Західної ділянки Жашківського-1 родовища у Черкаській області, що передбачено Постановою КМУ №615, то вони є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, а тому задоволенню також не підлягають.

Окрім того, слід зазначити, що повноваження відповідача щодо надання спеціального дозволу за користування надрами є дискреційними повноваженнями та його виключною компетенцією, а тому суд не в праві втручатися в них.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні:

- будь-яка норма не може вважатися законом , якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;

- фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;

- закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів

У справі Галфорд проти Сполученого Королівства від 25.06.1997 Європейський суд з прав людини зазначив словосполучення згідно із законом не лише вимагає дотримання національного закону, а й стосується якості такого закону (рішення у справі) . Суд нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони - мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві (рішення у справі Доменічіні проти Італії від 15.11.1996).

Як визначено Рекомендаціями №К(80)2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у справі, оскільки позивачем не доведено та не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги положення статті 139 КАС України відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Дофет інжиніринг (04214 м. Київ, вул. Північна, буд.3, код ЄДРПОУ38615480) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко