Постанова

від 25.02.2020 по справі 640/19748/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19748/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП БАРС КО. ЛТД" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП БАРС КО. ЛТД" (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 02 липня 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що суд першої інстанції помилково надав адміністративній справі № 826/15829/18 преюдиційне значення.

Крім того, апелянт посилаючись на позицію Вищого адміністративного суду України вказує на те, що процедурні порушення порядку проведення перевірки (навіть якщо такі факти і були) не можуть бути підставою для зменшення донарахованих за наслідками перевірки податкових зобов`язань платника податків з а умови порушення платником вимог податкового законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Транс-Буд-Континент" за січень 2018р., за результатами якої відповідачем складено акт №945/26-15-14-04-03/40241931 від 01.10.2018, яким встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.п201.1, 201.4 ст.201 ПК України в результаті чого занижено ПДВ за січень 2018р. на 735004 грн., а також завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 13496 грн.

На підставі вказаного акту 19.10.2018 відповідачем винесено податкові -повідомлення рішення №0053271404, яким позивачу зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 13496 грн. та №0053281404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 1102506 грн. (у т.ч.: 735004 грн. - податкове зобов`язання, 367502 грн. - штрафні санкції).

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення - рішення є неправомірним та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові-повідомлення рішення прийняті на підставі акту перевірки, яка була проведена податковим органом на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №13669, яким відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "СП БАРС КО. ЛТД" з метою дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ за січень 2018 року.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач вважаючи вказаний наказ про проведення перевірки протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржив його в судовому порядку, в результаті чого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 у справі №826/15829/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, задоволено адміністративний позов ТОВ "СП БАРС КО. ЛТД" повністю, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №13669 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "СП БАРС КО. ЛТД"; визнано дії ГУ ДФС у м. Києві, пов`язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "СП БАРС КО. ЛТД" у період з 18.09.2018 на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №13699 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "СП БАРС КО. ЛТД", - протиправними; зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Бази даних податковий облік - "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок" дані про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СП БАРС КО. ЛТД", результати якої відображені в акті від 01.10.2018 №945/26-15-14-04-03/40241931.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №826/1529/18 було відмовлено.

Таким чином, рішенням суду від 11.06.2019, що набрало законної сили встановлено наступне.

Згідно доповідної записки від 06.09.2018 №5358/26-15-14-04-03 Департамент аудиту ГУ ДФС у м. Києві повідомив відповідача про ненадання TOB СП БАРС КО.ЛТД у відповідь на запит від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження, що не дає змогу в повній мірі дослідити взаємовідносини з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ за січень 2018 року.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 та доповідної записки від 06.09.2018 № 5358/26-15-14-04-03, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ від 07.09.2018 №13669 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB СП БАРС КО.ЛТД .

Разом з цим, 05.07.2018 ТОВ СП БАРС КО. ЛТД у відповідь на запит від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 надано пояснення, а також всі наявні у позивача копії документів на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ ТРАНС-БУД-КОНТИНЕНТ .

Однак, факт надання позивачем пояснень і підтверджуючих документів не знайшов відображення у оскаржуваному наказі. Водночас, відповідачем не обґрунтовано в якій частині вимоги запиту від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 не виконані позивачем.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління Офісу, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем виконано вимоги запиту від 12.06.2018 №27118/10/26-15-14-04-04-12 та надано всі можливі документи, що вказує на відсутність підстав для призначення податкової перевірки згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Враховуючи викладені обставини та відповідні їм норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність наказу від 07.09.2018 №13669 та дій відповідача з проведення податкової перевірки на підставі даного наказу .

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 у справі №826/15829/18, яким визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2018 № 13669, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки є доказом здобутим з порушенням закону, відтак в силу положення ч. 1 ст. 74 КАС України не є допустимим доказом по даній справі і не береться до уваги судом апеляційної інстанції.

Таким чином протиправність дій відповідача щодо проведення податкової перевірки TOB СГІ БАРС КО. ЛТД , результати якої викладені в акті від 01.10.2018 №945/26-15-14-04-03/4024193, нівелює всі правові наслідки такої перевірки.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вказане є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі вказаного акту перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № К/9901/1970/17 та постанові від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/924/18 2а/1570/4582/11.

Верховний суд неодноразово надавав оцінку аналогічним правовідносинам та з цього приводу зазначив наступне: ..невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення); як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними .

Крім того, колегія суддів, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року (справа №821/371/17), від 14.11.2019 року (справа 823/2110/16), згідно яких висловлена правова позиція, що незаконна перевірка не створює правових наслідків, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції вірно надана оцінка обставинам справи, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання апелянта в судовому засіданні зі зверненням на практику Верховного Суду щодо реалізації позивачем права на захист шляхом недопуску до проведення перевірки, колегія суддів вважає безпідставними та голослівним, оскільки перевірка податкового органу була невиїзною, що в свою чергу унеможливило захист позивачем своїх прав у спосіб на який вказує відповідач.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апелянта щодо порушення позивачем положень Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість не спростовують факту незаконності проведення перевірки позивача, а тому, підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 28.02.2020 року.