Ухвала

від 26.02.2020 по справі 922/4032/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" лютого 2020 р.Справа № 922/4032/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву СФГ "Кощій М.В." про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовом СФГ "Кощій М.В." смт. Краснокутськ до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Краснокутського районного управління юстиції Х/о, смт. Краснокутськ про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію та визнання права користування

ВСТАНОВИВ:

СФГ "Кощій М.В." смт. Краснокутськ звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про впорядкування земельно-облікових відомостей, серія та номер: 6650 СГ, виданий 06.08.2019 про скасування права постійного користування ФГ Кощій М.В. щодо належної ФГ земельної ділянки площею 54,91 та, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, наданої ФГ для створення та ведення фермерського господарства, у зв'язку зі смертю його засновника, виключенню із відповідного реєстру ДРРПНМРІРП;

- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права реєстратором прав на нерухоме майно запис, здійснений реєстратором Бежановим Валентином Вікторовичем Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області запис щодо виключення прав постійного користування ФГ Кощій М.В. стосовно належної ФГ земельної ділянки площею 51,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, наданої ФГ для створення та ведення фермерського господарства, здійсненого на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області;

- визнати за ФГ Кощій М.В. право постійного користування земельною ділянкою площею 54,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, для ведення фермерського господарства, розташованих на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 11.12.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "09" січня 2020 р. об 11:00 год.

Підготовче засідання 09.01.20р. було відкладено протокольною ухвалою суду 10.02.20р. о 14:15 год.

Ухвалою суду від 10.02.20р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 10.03.20р. Підготовче засідання відкладено на "21" лютого 2020 р. о 14:15 год.

20.02.20р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18 для вирішення виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та зазначив, що правова проблема у цій справі зводиться до вирішені питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я засновника фермерського господарства - юридичної особи.

Ухвалою суду від 21.02.20р. клопотання представника позивача про зупинення провадження по справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справу №922/989/18 - задоволено. Провадження у справі 922/4032/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/989/18.

25.02.20р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Харківський області та Краснокутському районному управлінню юстиції Харківської області вчиняти дії щодо земельною ділянкою площею 54,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, для ведення фермерського господарства, розташованих на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області до розгляду даної справи по суті.

Ухвалою суду від 27.02.20р. поновлено провадження по справі №922/4032/19 для розгляду заяви СФГ "Кощій М.В." смт. Краснокутськ про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Також, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

В заяві про забезпечення заявник зазначає про те, що позивачеві стало відомо із відомостей, що є публічною інформацією, що відповідачем зараз розпочати дії щодо оформлення технічної документації та відчуження на користь третіх осіб земельної ділянки, що належить позивачеві та є предметом даного судового провадження. Так, позивач вважає необхідним для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 54,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, для ведення фермерського господарства, розташованих на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області.

Також, заявник зазначив про те, що вказаний захід забезпечення позову не спричинить для жодного із майбутніх учасників справи ніяких збитків у розумінні Господарського кодексу України.

Так, заявник обґрунтовує свою заяву тим, що права ФГ, які підлягають відновленню у даному судовому проваджені, порушені з боку відповідача шляхом вилучення земельної ділянки, яка належить на праві користування позивачеві, та може бути відчужена на користь третіх осіб, що в свою чергу унеможливлює виконання судових рішень та відновлення порушених прав позивача у справі, що в свою чергу, є порушенням ст.. 1 Протоколу 1 та п.1 ст. 6 до Європейської Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод.

Позивач зазначає, що ФГ Кощій М.В. є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 54,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, наданої ФГ для створення та ведення фермерського господарства. Дане право землекористування було отримано Фермерським господарством на підставі рішення Арбітражного суду Харківської області № 454/06-04 від 29.04.1996 та рішення 17 сесії 21 скликання Краснокутської районної ради народних депутатів Краснокутського району Харківської області від 29.03.1991. Зазначені судове рішення та рішення органу місцевого самоврядування є чинним.

Також, позивач зазначив, що заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідачів до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення . Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 р. (справа №924/150/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Так, заявник обґрунтовує свою заяву тим, що, позивачеві стало відомо із відомостей, що є публічною інформацією, що відповідачем зараз розпочати дії щодо оформлення технічної документації та відчуження на користь третіх осіб земельної ділянки, що належить позивачеві та є предметом даного судового провадження, та на думку позивача, є велика ймовірність відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, або здійснення інших дій, що значно зменшить вартість майна відповідача.

Відповідно до п. З Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого Наказом Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру 12.11.19р. №285, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харківської області.

Згідно з п. 13 ч. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.

На підставі наведеного, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, з 01.01.2013 наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області. Зазначений припис кореспондується зі статтю 122 ЗК України.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів ( Закон України від 7.02.1991 р. № 697-ХІІ "Про власність", який втратив чинність 20.06.2007р. та був чинним на момент отримання громадянином - фермером та передачі у створене ним фермерське господарство спірної земельної ділянки)

Право землекористувача використовувати землі для ведення фермерського господарства, яке ґрунтується на підставі акту на постійне користування землею, становило "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу (Рішення від 24 червня 2003 року у справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch vs The United Kingdom), заява № 44277/98, пункти 32-35).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до другого речення частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб'єктів власності і позбавити їх майна в розумінні Протоколу, але таке втручання не може суперечити інтересам суспільства і здійснюється лише на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства.

Концепція "майна", в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном"".

Отже, право користування земельною ділянкою також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирно володіння яким гарантується статтями 1, 8, 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Оскільки, даний спір, зокрема, стосується визнання за позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою, то у разі її відчуження третім особам або вчинення інших дій щодо неї, це може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також, у разі поділу спірної земельної ділянки, яка є предметом позову - відбудеться зміна її межі та площі, припиниться її існування в дійсних межах.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії щодо земельної ділянки площею 54,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, для ведення фермерського господарства, розташованих на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області до розгляду даної справи по суті, зробить неможливим виконання рішення господарського суду, в разі прийняття його на користь заявника.

Заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим та адекватним, а його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів заявника.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Суд, враховуючи положення ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків відповідачів, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 136, 140, 234, 254, 255, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву СФГ "Кощій М.В." смт. Краснокутськ про вжиття заходів забезпечення позову по справі №922/4032/19 - задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Харківський області, Краснокутському районному управлінню юстиції Харківської області та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 54,91 га, кадастровий № 6323555100:03:001:0678, реєстраційний № 863400763235 від 20.02.2016, розташованої на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області до набрання рішенням по справі №922/4032/19 законної сили.

3. Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 27.02.2020 року і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 28.02.2023 року.

Стягувачем за даною ухвалою є: Фермерське господарство "Кощій М.В." ( Харківська область, смт. Краснокутськ, Основ'янська, 8, код ЄДРПОУГФ 1405848).

Боржниками за даною ухвалою є: 1) Головне управління Держгеокадастру у Харківської області (вул. Космічна, буд.21, поверх 8-9, м. Харків, 61145 код ЄДРПОУ 39792822);

2) Краснокутське районне управління юстиції Харківської області (62002, Харківська обл., Краснокутський район, селище міського типу Краснокутськ, вул. Миру, 138):

3) інші особи.

Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу та органу державної реєстрації.

Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 27.02.20р.

Суддя Л.В. Шарко