Рішення

від 21.02.2020 по справі 451/1591/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

21 лютого 2020 рокуСправа №451/1591/19 Провадження № 2/451/406/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

з участю представника позивача ОСОБА_10,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1591/19 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

27 листопада 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Адамівка Радехівського району Львівської області померла баба позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00022591960, виданим Радехівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області 11.04.2019 року. З Довідки №988, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 21.11.2018 року вбачається, що гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті в житловому будинку були зареєстровані: зять - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , внучка - ОСОБА_1 , правнук - ОСОБА_6 . З Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 30.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно Свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_2 , виданого повторно 24.03.1977 року ОСОБА_4 і ОСОБА_7 15.03.1951 року уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 присвоєно прізвище ОСОБА_8 . Згідно Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого повторно ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 . Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_3 , окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011496, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 року за № 12163. З Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011496 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,2734 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №011496 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 2,0671 гектарів (ріллі); земельну ділянку загальною площею 0,2063 гектарів (кормових угідь). Як вбачається із вищенаведеного державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті спадкодавця, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , що завадило їй відповідно до чинного законодавства переоформити спадщину. Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в Радехівському районі від 20.05.2019 року, загальна вартість земельних ділянок становить - 39974,80 грн. Маючи намір оформити спадщину після смерті баби, позивач звернулася до приватної нотаріальної контори нотаріуса Луців І.П., однак нотаріусом було в усній формі відмовлено у оформленні спадщини у зв`язку з пропущеним терміном прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки (оригіналу державного акту на право приватної власності на землю) через його втрату, а також неможливістю встановити факт спільного проживання Позивача із Спадкодавцем на час смерті, оскільки в паспорті Заявника наявна відмітка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2. Позивач після смерті Спадкодавця, фактично прийняла спадщину оскільки перед смертю та на день смерті проживала із Спадкодавцем понад 5 років і надалі продовжує користуватись та розпоряджається майном, а саме городом, садом, земельною ділянкою загальною площею 2,2734 гектарів, яка відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ №011496 належать ОСОБА_3 . Відсутність правовстановлюючих документів, унеможливлює реалізацію майнових прав Позивача, як спадкоємця, у позасудовому порядку, а тому Позивач вимушений звернутися з позовом до суду. Просить ухвалити рішення, яким встановити факт що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 011496, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12163 від 24.01.2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 2,0671 га (рілля); земельна ділянка загальною площею 0,2063 га (кормові угіддя) (а.с.4-8).

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі (а.с.29).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Адамівка Радехівського району Львівської області померла баба позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00022591960, виданим Радехівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області 11.04.2019 року (а.с.13).

З Довідки №988, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 21.11.2018 року вбачається, що гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті в житловому будинку були зареєстровані: зять - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , внучка - ОСОБА_1 , правнук - ОСОБА_6 (а.с.14).

З Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 30.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15).

Згідно з Свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 , виданого повторно 24.03.1977 року ОСОБА_4 і ОСОБА_7 15.03.1951 року уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с.16).

Відповідно до Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого повторно 30.07.1964 року ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 (а.с.17).

Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_3 , окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011496, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 січня 2001 року за № 12163.

З Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011496 вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,2734 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011496, Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 2,0671 гектарів (ріллі); земельну ділянку загальною площею 0,2063 гектарів (кормових угідь).

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в Радехівському районі від 20.05.2019 року, загальна вартість земельних ділянок становить - 39974,80 грн (а.с.19-20).

Позивач після смерті Спадкодавця, фактично прийняла спадщину оскільки перед смертю та на день смерті проживала із Спадкодавцем понад 5 років і надалі продовжує користуватись та розпоряджається майном, а саме городом, садом, земельною ділянкою, загальною площею 2,2734 гектарів, яка відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ №011496 належать ОСОБА_3 , що в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_9 , не довіряти показам якого у суду немає підстав.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 011496, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12163 від 24.01.2001 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 2,0671 га (рілля); земельна ділянка загальною площею 0,2063 га (кормові угіддя)

Стягнути з Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, місцезнаходження в АДРЕСА_2, ЄДРПОУ: НОМЕР_5, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає в АДРЕСА_3, судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.02.2020 року.