Рішення

від 14.08.2007 по справі 16/171-2841

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/171-2841

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2007 р.Справа № 16/171-2841

Господарський суд Тернопільської області

судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом: Прокурора Монастириського району, вул. Шкільна, 4, м. Монастириська Тернопільської області, в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод", с.Ковалівка Монастириського району Тернопільської області

до відповідача: Приватного підприємства "СТІМ", вул. Сагайдачного, 1, м. Тернопіль

За участю  представників сторін:

Позивача: Єлова Н.Ф. - директор             

Відповідача: не з'явився.

Прокуратури: Тиховліс Г.М. - прокурор, посвідчення  № 2 дійсно до 24.01.2011 року

Суть справи: Ухвалою суду від 19 липня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 26 липня 2007 року на 12 год в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 26 липня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 14 серпня 2007 року на 09 год 45 хв в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Прокурор Монастириського району в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод", с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "СТІМ", вул. Сагайдачного, 1, м. Тернопіль, про стягнення  55834 грн. 46 коп. заборгованості (в т. ч. 48154 грн. 51 коп. заборгованість, 7679 грн. 95 коп. пеня).

До матеріалів справи в судовому засіданні 19.07.2007р. представником позивача подано клопотання, що погоджене з представником прокуратури,  про стягнення з відповідача 51834 грн.46 коп., в т.ч. 44154 грн.51 коп. основного боргу та 7679 грн.95 коп. пені в зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 4000 грн. Зважаючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача, встановленим ст. 22 ГПК України, господарський суд задовольняє подане клопотання та розглядає справу з урахуванням  зазначеного клопотання.

Як зазначив прокурор в позовній заяві,  підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно  договору  № 36 від 13.03.2006 року.

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України за юридичною адресою підприємства (згідно довідки Відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради №2400 від 24.07.2007 р. Приватне підприємство "Стім" зареєстроване за адресою вул. Гетьмана Сагайдачного, 1, м. Тернопіль, і станом на 20.07.2007 р. реєстрація зміни місцезнаходження підприємства не проводилась; також згідно довідки №31-469 від 16.07.2007 року головного управління статистики Приватне підприємство «СТІМ», ідентифікаційний код 22600321 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа за адресою м.Тернопіль вул.Сагайдачного,1).

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та прокуратури.

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача, суд встановив наступне:

   13 березня 2006 року між Державним підприємством "Ковалівський горілчаний завод", іменоване надалі „Постачальник”, в особі директора Єлової Н.Ф., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП "СТІМ", іменоване надалі „Покупець”, в особі директора Лазуренко О.В., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу № 36, згідно пункту 2.1. розділу 2 якого „Постачальник” зобов'язувався передати „Покупцю” у власність товар (продукцію вироблену „Постачальником”: горілчані вироби (горілки, горілки особливі, гіркі настоянки)), а „Покупець” зобов'язувався прийняти товар і оплатити  його вартість на умовах визначених у даному договорі; рекомендовані ціни за якими „Покупець” здійснює реалізацію товару клієнтам встановлюються сторонами у Додатку №1.

     Згідно пунктів 2.2, 2.3 розділу 2 вказаного Договору „Покупець” відповідно зобов'язався купувати продукцію в кількості 3000 дал. щомісячно, при даному об'ємі Покупцю відпускається товар по цінах дистриб'ютера та асортимент і кількість поставки кожної окремої партії Товару „Покупцю” визначається в графіках поставок.

  В розділі 4 укладеного Договору сторони погодилися, що ціна товару в розрізі повного асортименту встановлюється в Додатку №2 до даного договору; градація цін залежить від об'ємів поставки. Оплата кожної партії товару здійснюється „Покупцем” у наступному порядку: розрахунок за товар здійснюється по попередній оплаті, в сумі акцизного збору, за формою розрахункового документу платіжне доручення, решта суми –протягом 10 днів після відвантаження.

  На виконання пункту 2.1 розділу 2. укладеного Договору позивач поставив відповідачу, а останній отримав через свого представника товар на загальну суму 320787 грн, в т. числі:

-по видатковій накладній № Алк-000181 від 20.12.2006 р. на суму 38930 грн 40 коп ;

- по видатковій накладній № Алк-000160 від 20.12.2006 р. на суму 28530 грн 00 коп ;

- по видатковій накладній № Алк-000182 від 28.12.2006 р. на суму 37533 грн 60 коп ;

- по видатковій накладній № Алк-000183 від 28.12.2006 р. на суму 91656 грн 00 коп;

- по видатковій накладній № Алк-000184 від 29.12.2006 р. на суму 36702 грн. 00 коп;

- по видатковій накладній № Алк-000185 від 29.12.2006 р. на суму 87435 грн. 00 коп.

Факт поставки товару позивачем  відповідачу та факт отримання відповідачем товару від позивача на суму 253326 грн 60 коп підтверджується, зокрема товарно-транспортними накладними серії 01 АААЄ  №920515 від 20.11.2006 р,№920534 від 20.12.2006 р.,№920535 та №920536 від 28.12.2006 р., №920537 та №920538 від 29.12.2006р., довіреностями: серії ЯНА №946108, що видана 27.12.2006 р. на ім'я Лазаренко О.В.; серії ЯНА №946106 від 20.12.2006 року на ім'я Лазаренко О.В.; серії ЯМТ № 497391 від 20.11.2006 року на ім”я Юрчук А.Л.  Також як вбачається із розрахунку заборгованості по ПП. «СТІМ»за період з 27.12.2006 року по 20.07.2007 року відповідачу були надані послуги на суму 480 грн.

      У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору  № 36 від 13.03.2006 року належним чином не виконав та здійснив лише часткову оплату за поставлений позивачем йому товар і залишок заборгованості за станом на 24.05.2007 року становить 48154 грн 51 коп. З врахуванням поданого в судовому засіданні 19.07.2007 року клопотання, в якому зазначено, що відповідачем оплачено 4000 грн боргу, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення 4000 грн боргу провадження у справі слід припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за  відсутністю предмета спору. Таким чином, у зв'язку з врахуванням часткової оплати залишок несплаченої суми боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на дату розгляду справи становить 44154 грн 51 коп.

      На день слухання справи в судовому засіданні 14.08.2007 року відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

      Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 44154 грн 51 коп боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно укладеного Договору №36 від 13.03.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

       Розділом 8 договору № 36 від 13.03.2006 року передбачена відповідальність сторін, її розмір та порядок застосування.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

     Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

     Пунктом 8.1 розділу 8 укладеного Договору передбачено, що при неоплаті (несвоєчасній оплаті) отриманого товару Покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі діючої кредитної ставки комерційного банку на момент відгрузки від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки оплати та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки; за несвоєчасну оплату витрат на доставку товару по Тернопільській області –у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених транспортних послуг за кожний день прострочки.

Згідно розрахунку позивача відповідачу за період з 20.12.2006 р. по 24.05.2007 р. нарахована пеня в сумі 7679 грн. 95 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення 7679 грн. 95 коп. пені також підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем

    Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,80 ч.1 п.1-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "СТІМ", вул. Сагайдачного, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 22600321:

- на користь Державного підприємства "Ковалівський горілчаний завод", с.Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 32147811 -  44154 грн. 51 коп. основного боргу та 7679 грн.95 коп. пені;

- в доход Державного бюджету України - 518 грн. 34 коп. державного мита;

- в доход Державного бюджету України - в дохід Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ Тернопільській області, одержувач УДК у м. Тернополі, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119 –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 4000 грн боргу провадження у справі припинити.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття(підписання).

          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення   через місцевий господарський суд.

       Дата підписання: 17.08.2007 року.

Суддя                                                                                          С.О. Хома