Рішення

від 17.02.2020 по справі 647/550/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/550/19

№ провадження 2/647/72/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.

при секретарі Салєховій О.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/550/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.03.2017 року в частині оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520686600:05:013:0001, витребовання з Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельної ділянки та зобов`язання зареєструвати земельну ділянку, треті особи: Шляхівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 , Державний реєстратор Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександр Сергійович,

за участю представників сторін:

від відповідача - представник ОСОБА_3

від третьої особи - представник за договором адвокат Ташкова А.О. суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з цивільним позовом до Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.03.2017 року в частині оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520686600:05:013:0001, витребування з Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області земельної ділянки та зобов`язання зареєструвати земельну ділянку, треті особи: Шляхівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_2 , Державний реєстратор Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександр Сергійович.

06.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з цивільним позовом до Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області про припинення права власності територіальної громади на відумерлу спадщину. Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на земельну частку (пай) КСП Зоря розміром 11,86 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Раківської сільської ради, що підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0074011, виданого на підставі рішення Бериславської районної державної адміністрації № 361 від 26.11.1998 року. Рішенням Бериславського районного суду від 12.01.2011 року №2-0-15/11 земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною та передана територіальній громаді с. Раківка. Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 06.03.2013 року по справі №2101/4698/2012 за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно земельну частку (пай) КСП Зоря розміром 11,86 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Раківської сільської ради, що підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0074011, виданого на підставі рішення Бериславської районної державної адміністрації № 361 від 26.11.1998 року. Просить припинити право власності територіальної громади в особі Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на земельну частку (пай) КСП Зоря розміром 11,86 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Раківської сільської ради, що перейшла у її власність як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 07.03.2019 року провадження у зазначеній справі було відкрито в загальному порядку та призначено справу до підготовчого засідання.

21.03.2019 року на адресу суду від Раківської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що позивачу відомо, що рішенням Бериславського районного суду від 12.01.2011 року №2-0-15/11 земельна ділянка, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 була визнана відумерлою спадщиною та передана територіальній громаді Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Позивачем дане рішення суду було оскаржено в апеляційному суду Херсонської області. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27.02.2012 року рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 12.01.2011 року було залишено без змін. Вищевказана ухвала суду не оскаржувалася. Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області по цивільній справі №2101/4698/2012 було визнано за позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, однак в даному рішенні суду не згадувалися рішення і ухвала Апеляційного суду по справі №2-о-15/11. Відповідач зазначає, що неможливо повернути земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП Зоря площею 11,86 га в умовних кадастрових гектарах, якщо ця земельна ділянка не сформована, як об`єкт цивільних прав, окрім цього існують чинні рішення суду, які визнають право на зазначену земельну ділянку саме за Раківською сільською радою. Просить в задоволенні позовних відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.09.2019 року за клопотанням позивача було замінено первісного відповідача Раківську сільську раду Бериславського району Херсонської області на належного відповідача - Шляхівську сільську раду Бериславського району Херсонської області.

26.09.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. В своїй заяві позивач посилається на те, що рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 06.03.2013 року по цивільній справі №2101/4698/2012 за ним ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно - земельну частку (пай) КСП Зоря розміром 11,86 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Раківської сільської ради. Однак рішенням Бериславського районного суду від 12.01.2011 року №2-0-15/11 земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною та передана територіальній громаді с. Раківка. 29.03.2017 року між Бериславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, яким Орендодавець передав орендарю в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур із земельного резервного фонду загальною площею 50,2713 га, розташованих на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області строком на 10 років. Вказаний договір зареєстровано Державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Розковерко Олександром Сергійовичем. В зв`язку з чим уточнив свої позовні вимоги, просить суд скасувати право власності територіальної громади в особі Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на земельну частку (пай) КСП Зоря розміром 11,86 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Раківської сільської ради, що перейшла у її власність як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , кадастровий номер 6520686600:05:013:0001. Скасувати право комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 та реєстрацію іншого речового права (оренди) на земельну ділянку кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 від 28.03.2017 року №19694636. Передати йому ОСОБА_1 як спадкоємцю в натурі земельну ділянку кадастровий номер 6520686600:05:013:0001.

Представник Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області заявою від 24.10.2019 року просив справу розглядати без участі їх представника.

Ухвалою суду від 24.10.2019 року було залучено до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та Державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Розковерко Олександра Сергійовича.

21.11.2019 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява. В своїй заяві про уточнення позовних вимог посилається на те, він звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з позовною заявою про припинення права власності територіальної громади на відумерлу спадщину, яку у подальшому 26.09.2019 року уточнив та на даний час у зв`язку з змінами юридичних осіб та зміною обставин уточнює та конкретизує свої вимоги, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.РаківкаБериславського району Херсонської області помер його батько, ОСОБА_4 , після якого відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП Зоря Бериславського району Херсонської області, площею 11,86 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 №0074011, виданого на підставі рішення Бериславської РДА №361 від 26.11.1998 року. Розпорядженням голови Бериславської РДА Херсонської області №115 від 14.03.2002 року Про затвердження проектно-технічної документації на передачу у власність земельних часток (паїв) - затверджено проектно-технічну документацію на передачу у приватну власність земельних часток паїв) в натурі, громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку ( пай), всього 438 особам із земель колективної власності колишнього КСП Зоря Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на загальній площі 4098,66 га. Надано 36 громадянам- власникам земельних часток (паїв) у власність земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП Зоря : в контурі № НОМЕР_2 загальна площа 167,97 га - ОСОБА_4 - 9.63 га( замість 11,86умовних кадастрових гектарів), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується викопіюванням зі схеми поділу земель (паювання) ствердженою начальником відділу земельних ресурсів П.І.Бреком, експлікацією земельних часток раїв), які передаються громадянам, земельна ділянка знаходиться під номером 1 АДРЕСА_1 та Державним актом на право приватної власності на землю, серія 11-ХС №011037 виданого ОСОБА_4 на підставі вищезазначеного розпорядження, площею 9.63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Раківської сільської ради.З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6520686600:05:013:0001.Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 06.03.2013 року по справі №2101/4698/2012 задоволено його позов та визнано за позивачем право власності на спадкове майно: земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП Зоря Бериславського району Херсонської області, площею 11,86 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Рішення набрало законної сили.При зверненні до державного реєстратора з метою зареєструвати право власності, йому було відмовлено з підстав того, що існує рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 12.01.2011 року у справі №2-о-15/11, яким дану спірну земельну частку (пай) належну його батькові ОСОБА_4 визнано відумелою спадщиною. Спірна земельна ділянка збереглась і як стало відомо, Раківська сільська рада не приймаючи рішення про перехід даної земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади, передала її, як не витребувані паї до Бериславської РДА та 29.03.2017 року Бериславського РДА з одного боку та ОСОБА_2 з другого боку укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду (не витребовані паї) Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, згідно якого в оренду передано земельна ділянка загальною площею 50,2713 га, із них - площею 9,6372 га кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 в контурі 50 ділянка 1. Просить суд постановити рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.03.2017 року укладений з одного боку - Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області, як розпорядником землі, що знаходиться в м.Бериславі Херсонської області, в особі голови райдержадмінінстрації ГомонаОлександра Вікторовича, що діє на підставі Закону України Про місцеві державні адміністрації , іменована надалі як Орендодавець , а з іншого боку - громадянином ОСОБА_2 , іменований надалі як Орендар в частині оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 9,6372 га кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 в контурі 50. Витребовати з Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 9.6372 га, кадастровий номер 6520686600:05:013:0001, в контурі 50, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Зобов`язати Державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича зареєструвати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 9.6372 га, кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 в контурі 50, розташовану на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, продовжено підготовче провадження у зазначені справі.

Представник Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області заявою від 06.12.2019 року просив справу розглядати без участі їх представника.

Представник Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області заявою від 16.12.2019 року просив справу розглядати без участі їх представника.

Державний реєстратор Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С. заявою від 16.12.2019 року просив справу розглядати без його участі.

Ухвалою суду від 26.12.2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області заявою від 08.01.2020 року, 23.01.2020 року, 13.02.2020 року просив справу розглядати без участі їх представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився був повідомлений належним чином про день, місце та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки суду не повідомив, його інтереси в залі судового засідання представляє адвокат Ташкова А.О.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Представник Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області Сезоненко С.Г. в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 адвокат Ташкова А.О. в судовому засіданні пояснила, що позов визнає, але вважає, що необхідно не визнавати недійсним договір оренди в частині спірної земельної ділянки, а лише припинити дію договору оренди у частині спірної земельної ділянки.

Вислухавши пояснення учасників цивільної справи, які з`явились, дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, врахувавши предмет та підставу позову, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи субєктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди субєктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі його носію.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 2, 5, 19 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законом порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, зокрема й про усунення перешкод у здійснення невизнаного права, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Зазначений висновок про застосування норм процесуального права викладений у постановах Верховного Суду України від 13.04.2016р., справа №6-2981 цс 15 та від 01.06.2016р., справа №6-1044 цс16. Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Раковка Бериславського району Херсонської області, помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За заявою позивача ОСОБА_1 , Бериславською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ОСОБА_4 заведена спадкова справа №251/2012 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 5).

За життя ОСОБА_4 володів земельною часткою (пай) із земель колективної власності КСП Зоря Бериславського району Херсонської області, площею 11,86 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на підставі сертифікату на право і земельну частку (пай) серія ХС №0074011, виданого на підставі рішення Бериславської РДА №361 від 26.11.1998 року.

Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області №115 від 14.03.2002 року про затвердження проектно-технічної документації на передачу у власність земельних часток (паїв) - затверджено проектно-технічну документацію на передачу у приватну власність земельних часток (паїв) в натурі, громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), всього 438 особам із земель колективної власності колишнього КСП Зоря Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на загальній площі 4098,66 га. Надано 36 громадянам-власникам земельних часток (паїв) у власність земельні ділянки із земель колективної власності колишнього КСП Зоря : в контурі № НОМЕР_2 загальна площа 125,72 га - ОСОБА_4 - 9.63 га(замість 11,86 умовних кадастрових гектарів), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується викопіюванням зі схеми поділу земель (паювання) ствердженою начальником відділу земельних ресурсів П.І.Бреком, експлікацією земельних часток (паїв), які передаються громадянам, земельна ділянка знаходиться під номером 1 АДРЕСА_1 та Державним актом на право приватної власності на землю, серія 11-ХС №011037 виданого ОСОБА_4 на підставі вищезазначеного розпорядження, площею 9.63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с. 8,75,76,77).

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6520686600:05:013:0001.

На підставі ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку, з наведеного вище вбачається, що спадкодавець правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку, а позивач як спадкоємець має право на спадкування цієї земельної ділянки.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ст.1261 ЦК України). Судом встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_4 та єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 06.03.2013 року по цивільній справі №2101/4698/2012 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП Зоря Бериславського району Херсонської області, площею 11,86 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Рішення набрало законної сили, (а.с. 6).

Відповідно до пункту 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року рішення чинне з 6 листопада 2002 року, заява № 48553/99) в справі Совтрансавто-Холдінг проти України , у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі Брумареску проти Румунії , пункт 61).

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у ст. 316,317,319 ЦК України, згідно яких законодавством забезпечено всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб та встановлює загальне правило за яким власник самостійно розпоряджається своїми правами.

Згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів. Між тим, статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується державою.

Статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 12.01.2011 року по цивільній справі №2-о-15/11 спірна земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с. 7).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади (в тому числі й суд) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Питання права комунальної власності регулюється статтею 60 Закону № 280/97-ВР, згідно якого територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною другою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Суб`єктами права комунальної власності на землю є територіальні грома¬ди. Так, відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України комунальною власністю є землі, що належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ і міст.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебува¬ють усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та дер¬жавної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких роз-ташовані об`єкти комунальної власності. Таким чином, землі комунальної власності в загальному вигляді визначаються шляхом їх виключення зі складу земельних ресурсів державної власності та відмежування від земельних ді¬лянок права приватної власності.

Територіальні громади можуть придбати землю у комунальну власність у випадках: передачі їм земельних ді¬лянок державної власності (ст. 117 ЗКУ); їх викупу для суспільних потреб та примусового відчуження і мотивів суспільної необхідності (ст. 146 і 147 ЗКУ); прийняття спадщини, умовою якої (за законом або заповітом) є передача цих ділянок територіальним громадам (ст. 111 ЗКУ); набуття у власність земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни та іншими цивільно-правовими угодами (ст. 131 ЗКУ); виникнення інших підстав, передбачених законом. Наведений перелік підстав набуття права комунальної власності на землю не є вичерпним.

Визначення поняття територіальної громади, її правосуб`єктність, основні функції та повноваження, у тому числі правомочності власності, а також умо¬ви і порядок їх здійснення закріплені в Законі України «Про місцеве самовря¬дування в Україні .

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин (підпункт 34 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ). Отже, вирішення питань щодо набуття права комунальної власності на спірну земельну ділянку, належить до виключної компетенції територіальної громади в особі місцевих рад.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною першою статті 122 та частиною першою статті 123 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Раківською сільською радою Бериславського району Херсонської області не приймалось рішення Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області та реєстрацію права власності , а саме спірної земельної ділянки, що дає підстави вважати, що дана земельна ділянка не віднесена до земель комунальної власності Раківської сільської ради Бериславсвького району Херсонської області, а тому сільська рада не мала повноважень, щодо розпорядження цією земельною ділянкою, будь яких доказів про наявність повноважень Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, щодо спірної земельної ділянки, у тому числі і щодо включення даної ділянки до земель резервного фонду (не витребувані паї) у відповідності до ст.81 ЦПК України, Раківською сільською радою Бериславського району Херсонської області, суду не надано.

28.03.2017 року Бериславською РДА з одного боку та ОСОБА_2 з другого боку укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду (не витребувані паї) Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, згідно якого в оренду передано земельна ділянка загальною площею 50,2713 га, із них - площею 9,6372 га кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 в контурі 50 ділянка 1. Договір укладено строком на 20 (двадцять) років, (а.с. 44-46).

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі , ''договір оренди землі'' - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Порядок укладання договору оренди землі визначено ст. 16 Закону України Про оренду землі . А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. У даному випадку відбулось укладення договору оренди земельної ділянки площею 9,6372 га кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 в контурі 50 ділянка 1, без згоди власника земельної ділянки.

Враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Суди, розглядаючи справи цієї категорії, повинні ураховувати інтереси сторін і вирішувати такі спори залежно від установленого та на підставі закону.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених ч.1-3 ст. 213 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, тобто правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України). Одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Позивач не є стороною оспорюваного правочину, але судом встановлено порушення оскаржуваним правочином прав позивача, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження цією спірною земельною ділянкою.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про визнання правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності.

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався.

За загальним правилом наслідком недійсності угоди є застосування двосторонньої реституції, яка не ставиться в залежність від добросовісності сторін угоди.

Разом із тим частиною третьою статті 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Частиною 1 ст. 78 ЗК України зазначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

На підставі ч.2 ст.1280 ЦК України, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло, як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі.

Стаття 55 Конституції України встановлює, що Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань .

Так, у гл. 23 Земельного кодексу України Захист прав на землю зосереджено норми, які визначають способи захисту прав на земельні ділянки, гарантії права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

Статтею 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ч.1 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

За змістом положень указаних норм права суд, шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

За приписами статтей 76,81, 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, як входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Крім того, згідно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права. Відповідно до статей 391, 392 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Метою заявлених позовних вимог є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майно зазначене введенняполягає у внесеннізапису про державнуреєстрацію за власником права власності на нерухомемайно (принцип реєстраційногопідтвердженняволодіннянерухомістю). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Аналізуючи наведені правові норми, правовідносини та обставини справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача. Так, обґрунтованими є твердження позивача про те, що він є спадкоємцем за законом після померлого батька, ОСОБА_4 . Інших спадкоємців, які мають право на обовязкову частку у спадщині та у встановлений строк звернулись із заявами про прийняття спадщини чи прийняли її шляхом фактичного вступу у володіння, не встановлено. Позивач прийняв спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі та рішенням суду, яке набрало законної сили.

Ухвалюючи рішення, суд також бере до уваги наявність у позивача права на вирішення спору щодо права власності на земельну ділянку у судовому порядку, факт неможливості вирішити цього питання у позасудовому порядку. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи. Крім того, судом враховується, що представник відповідача Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області позовні вимоги визнав, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та наведених норм цивільного та земельного законодавства України, зважаючи на те, що позивачем обрано правильний спосіб захисту порушенного права, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.03.2017 року укладений з одного боку - Бериславською районною державною адмінінстрацією Херсонської області, як розпорядником землі, що знаходиться в м.Бериславі Херсонської області, в особі голови райдержадміністрації Гомона Олександра Вікторовича, що діє на підставі Закону України Про місцеві державні адміністрації , іменована надалі як Орендодавець , а з іншого боку - громадянином ОСОБА_2 , іменований надалі як Орендар , в частині оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 9.6372 га, кадастровий номер 6520686600:05:013:0001, в контурі 50.

Витребовати з Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 9.6372 га, кадастровий номер 6520686600:05:013:0001, в контурі 50, що розташована на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Зобов`язати Державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександра Сергійовича зареєструвати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 , площею 9.6372 га, кадастровий номер 6520686600:05:013:0001 в контурі 50, розташовану на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, ОСОБА_1 , 74312, с. Раківка, Бериславський район, Херсонська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач, Раківська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74312, Херсонська область, Бериславський район, с. Раківка, вул. Миру, 8.

Представник відповідача, ОСОБА_5 , 74312, Херсонська область, Бериславський район, с. Раківка.

Відповідач, Бериславська районна державна адміністрація Херсонської області, 74300, Херсонська область, м. Берислав, пл. Перемоги, 2.

Третя особа, Шляхівська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74307, Херсонська область, Бериславський район, с. Шляхове, вул. Чкалова, 1а.

Третя особа, ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , Херсонська область, Бериславський район, с. Тараса Шевченко.

Представник третьої особи, ОСОБА_6 , АДРЕСА_3 .

Третя особа, Державний реєстратор Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко Олександр Сергійович, 74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Центральна, 228.

Повне рішення складено 27.02.2020 року.

Суддя В. С. Миргород