Рішення

від 31.07.2007 по справі 34/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 34/298                                                                                                         31.07.07 р.

За позовомСпільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»

простягнення 72 932,96 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Верховський О.В. (довіреність від 12.09.2006 № 4);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Спільне українсько-американського підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ»(далі –Підприємство) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік» (далі –Товариство) про стягнення 66 138,84 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки волоконно-оптичного кабелю № 33 від 30.05.2006 (далі –Договір), укладеного між Підприємством та Товариством, пені у сумі 4 528,67 грн., 3% річних у сумі 799,18 грн., інфляційних втрат у сумі 1 466,27 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання двічі не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 03.07.2007 та ухвала про відкладення розгляду справи від 02.07.2007 надсилались відповідачу за юридичною адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи з повідомленням причин своєї неявки від відповідача не надходило.

За таких обставин, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2006 між Підприємством та Товариством укладено Договір, відповідно до якого Підприємство (Постачальник) зобов'язалось передати (поставити), а Товариство (Покупець) зобов'язується прийняти і оплатити в порядку встановленому цим Договором волоконно-оптичний кабель (далі-Товар) відповідно до специфікації, що наведена в Додатку № 1 до цього Договору (пункт 1.1).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що суму у розмірі 66 138,84 грн. Покупець оплачує авансовим платежем на банківський рахунок Постачальника що вказаний в цьому Договорі, протягом п'яти робочих днів з дати підписання цього Договору на підставі рахунку, виставленого Постачальником.

Відповідно до пункту 8.1 Договору  за прострочення строку оплати Товару відносно строків, передбачених п. 3.2 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення від суми, не сплаченої вчасно, за кожний день прострочення оплати.

30.05.2006 між Підприємством та Товариством укладено Специфікацію поставки Товару, яка є Додатком № 1 до Договору на суму 66 138,84 грн.

На виконання вказаного Договору, Товариству було поставлено Товар згідно з  накладною № 81 від 19.06.2006 на суму 66 138,84 грн., всього на суму 66 138,84 грн.

Товариство за отриманий на підставі вказаної накладної та довіреності серії ЯМБ № 104568 від 15.06 2006 Товар не розрахувалось.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись зазначеною нормою Підприємством 24.11.2006 на адресу Товариства направлено лист-вимогу № 32-11/06 на суму 66 138,84 грн., який був отриманий Товариством 04.12.2006, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, Товариство  свого зобов'язання щодо оплати за поставлений Товар не виконало.

Станом на момент розгляду справи борг у сумі 66 138,84 грн. Товариством не був сплачений.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача за період з 12.12.2006 до 07.05.2007 на підставі статті 625 ЦК України три проценти річних у сумі 799,18 грн., інфляційні втрати у сумі 1 466,27 грн. та на підставі пункту 8.1  Договору пеню у сумі 4 528,67 грн.

Позивачем надано докази належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаної норми та статей 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якими передбачено, що розмір   пені, яка нараховується за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань за договором обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство отримало лист-вимогу № 32-11/06 04.12.2006, а тому згідно з частиною 2 статті 530, статтею 253 ЦК України повинно було розрахуватися перед позивачем до 11.12.2007.

Пеня за період з 12.12.2007 до 07.05.2007 складає 4 528,25 грн. (66 138,84 грн. х 17%/365 дні х 147 дні).

Три проценти річних за період з 12.12.2007 до 07.05.2007 складають 799,10  грн. (66 138,84 грн. х 3% / 365 дні х 147 дні).

Інфляційні втрати за період з 12.12.2007 до 07.05.2007 розраховані позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства України та складають 1 466,27 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина п'ята статті 49 ГПК України).

Таким чином, відповідно до статей 44, 49 ГПК України на Відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита у сумі  729,32 грн., 117,99 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 530, 549, 594, 625, 629 ЦК України, статтями 193, 231, 232 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Трафік»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 33695687, р/р 26008052701279 в Печерській філії «Приват Банк»м. Київ, МФО 300711) на користь  Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 10-А, код ЄДРПОУ 24384778, р/р 260020167900 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249) 66 138  (шістдесят шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 84 коп. основного боргу, 4 528 (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 25 коп. пені, 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 10 коп. 3% річних, 1 466 (одну тисячу чотириста шістдесят шість) грн. 27 коп. інфляційних втрат, а також 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.