Ухвала

від 27.02.2020 по справі 755/1439/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/1439/16-к

Провадження №: 1-кс/755/1083/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040000990 від 23.01.2016 року про проведення обшуку,

за участю учасників кримінального провадження:

слідчого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду з вказаним клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040000990 від 23.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.203-? КК України.

Клопотанням обґрунтоване тим, що у ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи, з метою зайняття підприємницькою діяльністю, що спрямована на отримання прибутку (бізнесом), щодо якої існує законодавча заборона, передбачена Законом України № 1334-17 від 15.05.2009 «Про заборону грального бізнесу в Україні», організували діяльність пов`язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера, тобто гральний бізнес, у нежитлових приміщеннях.

Оперативним шляхом встановлено, що службовими особами ТОВ «Лакі Ленд» (код ЄДРПОУ 38323297) створено злочинні схеми щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом використання фіктивних підприємств та організації зайняття гральним бізнесом під виглядом розповсюдження державних лотерей.

ТОВ «Лакі Ленд» реалізує лотерейні білети, здійснює прийом ставок від гравців на підставі договору передоручення укладеного з оператором державних лотерей Підприємством з 100-відсотками іноземних інвестицій «Українська національна лотерея».

ТОВ «Лакі Ленд» має розгалужену мережу так званих «пунктів розповсюдження лотерей», в яких здійснюється реалізація лотерейних білетів гравцям за готівку. При цьому, посадовими особами вказаного товариства, з метою отримання додаткового прибутку, ухилення від сплати податків та фактичного привласнення грошових коштів, отриманих від реалізації лотерейних білетів, налагоджено протиправну фінансову схему. Суть даної схеми полягає в реалізації готівкових коштів, отриманих в наслідок розповсюдження лотерейних білетів за безготівкові кошти, що надходять від діяльності так званих «конвертаційних центрів».

При цьому, для втілення вказаної протиправної схеми, представниками ТОВ «Лакі Ленд» використовується низка суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності. У даному випадку, кошти на рахунки ТОВ «Лакі Ленд» надходять з рахунків транзитних підприємств, які, в свою чергу, отримують їх від комерційних структур реального сектору економіки (т.зв. замовників на обготівковування та мінімізацію податкових платежів).

Під час проведення вказаних операцій проводяться так званих. «скрутки», тобто згідно з податковою звітністю вищевказані транзитні СПД «конвертаційних центрів» купують в ТОВ «Лакі Ленд» лотерейні квитки, а підприємствам замовникам реалізовують товари, роботи та надають послуги, в наслідок чого в останніх виникає податковий кредит з ПДВ.

Крім того встановлено, що службові особи ТОВ «Лакі Ленд», з метою отримання над прибутків, під виглядом випуску та реалізації лотерей «Фаворит спорт», розповсюдженням яких займаються останнє, фактично провадиться незаконна букмекерська діяльність гральний бізнес, що підпадає під норми Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Окрім того, з метою приховування своїх тіньових надприбутків, вказані особи з мережами електронним платіжних терміналів, таких як «24 Нон стоп», «Ай Бокс», «БНК» та інші, укладають угоди на прийняття ставок через електронні платіжні термінали та системи «Visa» та «Master Card», а також організовують т.зв. «пункти розповсюдження лотерей», в яких фактично організовують заклади з проведення азартних ігор, де приймають ставки за готівку. В подальшому кошти, які надходять на рахунки ТОВ «Лакі Ленд» щодня знімаються готівкою практично з кожного рахунку співробітниками вказаного товариства за нібито виплати виграшів гравцям. Хоча фактично виплати відбуваються в місцях організації т.зв. «пунктів розповсюдження» або на карткові рахунки гравців через мережу електронних гаманців ТОВ «Вебмані.ЮА». Тобто готівкові кошти зняті з рахунків товариств отримують організатори вказаної схеми, а Державний бюджет не доотримує надходження в особливо великих розмірах. Згідно податкової звітності ТОВ «Лакі Ленд» не відображені фактичні суми обігу по рахунках та їх доходи.

Кошти, отримані в якості надприбутків, організаторами вказаних фінансових операцій в подальшому привласнюються та використовуються для придбання нерухомості, транспортних засобів.

Крім того вказано, що організаторами вказаних злочинних схем є фактичні власники ТОВ «Лакі Ленд» ОСОБА_4 , який є власником мережі букмекерських контор «Фаворит спорт» через компанію «Favbet Invest LLP» брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із метою забезпечення діяльності гральних/букмекерських закладів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , орендували приміщення та підшукали персонал, який забезпечує постійну діяльність гральних закладів, а саме здійснення повідомлення потенційних клієнтів про початок роботи закладів, та проведення в них розіграшів, отримання від клієнтів грошових коштів, та виплата виграшу в разі його отримання, повідомлення про необхідність проведення інкасації грошових коштів з гральних закладів, або про нестачу грошових коштів в касах гральних закладів, а також про проведення перевірок правоохоронними органами. Крім того, до вказаної незаконної діяльності ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , призначили керівником офісу у м. Києві (головного букмекера) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Особу яку ОСОБА_4 наділив повноваженнями для здійснення яка інформаційної безпеки та комп`ютерного обладнання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

У ході пошуку інформації у відритих джерелах інформації на сайті http://offshore.su/blog/company встановлено, що компанію «Favbet Invest LLP» розташована в Великій Британії за адресою: 15 Foxfield Close, Northwood, England, HA6 3NU, також виявлено скан-копії документів щодо реєстрації вказаної компанії, відповідно до яких власником кампанії «Favbet Invest LLP» є ОСОБА_4 .

Додатково встановлено, у ході виконання доручення слідчого встановлено, що офіс букмекерських контор «FAVBET» та «FAVORIT» розташований за адресою: м. Київ, пр. Бандери Степана, 8 та розміщується на 4 та 5 поверхах офісного центру.

Також за вище вказаною адресою розміщується офіс керівника онлайн букмекерських контор «FAVBET» та «FAVORIT» (кабінет 414) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , користується мобільним телефоном НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , на праві власності зареєстроване за ОСОБА_10 .

Також вказано, що з метою розкриття тяжкого кримінального правопорушення, на даний час виникла необхідність у проведенні обшуку квартири, за адресою: АДРЕСА_5 , де керівника онлайн букмекерських контор «FAVBET» та «FAVORIT» ОСОБА_8 може переховувати речі та документи які є предметом кримінального правопорушення, а також можуть слугувати доказами вчинення ОСОБА_4 та вищевказаними особами кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, якими він обґрунтував клопотання та дослідивши надані копії документів, приходить до наступного.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У свою чергу, ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлює, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Водночас відповідно до ч.1 ст.234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук - це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Залежно від об`єкта обшук поділяється на три види: 1) обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій; 2) обшук місцевості /саду, городу, подвір`я, ділянок лісу, поля тощо/; 3) обшук особи /ч. 3 ст. 208 КПК/.

Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. До них, зокрема, можна віднести достатні відомості про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно (речі й цінності), здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, що мають значення для розкриття правопорушення чи забезпечення цивільного позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.

Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, трупи чи тварини. Такі дані можуть бути одержані кримінальним процесуальним шляхом і міститися в матеріалах кримінального провадження /у показаннях та інших повідомленнях громадян і посадових осіб, заявах, поясненнях, рапортах/, у протоколах слідчих (розшукових), негласних слідчих /розшукових/ дій та ін.

Ці дані також можуть бути отримані оперативно-розшуковим шляхом.

У свою чергу, поняття житла, іншого володіння особи визначене у ч.2 ст.233 КПК, де вказано, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Окремо необхідно наголосити, що постанова Пленуму ВСУ від 28 березня 2008 року № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» звертає увагу судів на те, що згідно з практикою ЄСПЛ вжите у п.1 ст.8 Конвенції поняття «житло» охоплює не лише житло приватної особи.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Бакланов проти Росії» /рішення від 9 червня 2005 р./, так і в справі «Фрізен проти Росії» /рішення від 24 березня 2005 р./, ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи, а тому клопотання прокурора про обшук, в рамках наявного кримінального провадження, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, слідчим у судовому засіданні доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у клопотанні слідчого, а також про неможливість отримати речі і документи, зазначені у клопотанні, без проведення обшуку.

Згідно з ч.5 ст.236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Керуючись ст.ст. 110, 234-236 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040000990 від 23.01.2016 року про проведення обшуку - задовольнити.

Надати дозвіл слідчому Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , або слідчим групи слідчих №12016100040000990 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , на проведення обшуку квартири, за адресою: АДРЕСА_5 , яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєстрована за ОСОБА_10 , де керівник онлайн букмекерських контор «FAVBET» та «FAVORIT» ОСОБА_8 , може переховувати речі та документи які є предметом кримінального правопорушення, а також можуть слугувати доказами вчинення ОСОБА_4 та іншими особами кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.203-? КК України, з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки, електронних та магнітних носіїв інформації, банківських карток, засобів мобільного зв`язку, сім-карток мобільних операторів, документів, які стосуються організації діяльності мережі гральних/букмекерських закладів.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має бути виконана з дотриманням порядку регламентованого ст.236 КПК України.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку виконання даного судового рішення, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя особи, в порядку виконання даного судового рішення, зобов`язаний запобігати розголошенню такої інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя