Рішення

від 17.02.2020 по справі 755/9993/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9993/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Бурлака Д.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Свої вимоги мотивував тим, що 26 квітня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш укладено договір безпроцентної позики № 3, відповідно до якого відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш отримало грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. на строк до 15 травня 2018 року. В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 26 квітня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Згідно квитанції № 0.0.758306763.1 від 04 травня 2017 року позивач перерахував відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. На теперішній час відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш не виконав своїх зобов`язань за договором позики. У зв`язку з наведеним позивач просить про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу за договором позики у розмірі 1 000 000,00 грн., інфляційних втрат за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 102 200,00 грн., трьох процентів річних за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 32 383,56 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором позики за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 1 970 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

22 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш про визнання поруки припиненою прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Зустрічні вимоги мотивував тим, що 26 квітня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш укладено договір безпроцентної позики № 3, відповідно до якого відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш отримало грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. на строк до 15 травня 2018 року. В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 26 квітня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Згідно п. 7.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 ЦК України. Згідно п. 4.1 договору позики термін виконання основного зобов`язання до 15 травня 2018 року. Отже строк дії поруки договором не встановлено, а тому строк для пред`явлення кредитором позовної вимоги до поручителя сплив 15 листопада 2018 року. Письмова вимога до поручителя направлена лише у травні 2019 року, а з позовом позивач звернувся у червні 2019 року. Оскільки позивач не реалізував своє право вимоги до поручителя шляхом звернення до суду до 15 листопада 2018 року, договір поруки є таким, що припинився з 15 листопада 2018 року. У зв`язку з чим просить визнати поруку за договором поруки від 26 квітня 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язання за договором безпроцентної позики № 3 від 26 квітня 2017 року припиненою.

03 грудня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

17 лютого 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_3 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

26 квітня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш укладено договір безпроцентної позики № 3, відповідно до якого відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш отримало грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. на строк до 15 травня 2018 року (а.с. 4-6).

Згідно квитанції № 0.0.758306763.1 від 04 травня 2017 року позивач перерахував відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. (а.с. 7).

Позивач просив стягнути заборгованість за договором позики від 26 квітня 2017 року у розмірі 1 000 000,00 грн.

Підставою для задоволенні позовних вимог позивачем зазначено про неповернення відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш позики у строки, зазначені у договорі.

Між сторонами виникли договірні правовідносини, предметом доказування є порушення чи невиконання умов договору.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості . Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно зі ст. 1047 ЦК України договір укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору позики позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки позика не погашена, внаслідок чого у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш утворилася заборгованість за договором позики у розмірі 1 000 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 102 200,00 грн. та три проценти річних за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 32 383,56 грн.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша стаття 1050 ЦК України). За змістом частини другої до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті Урядовий кур`єр .

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Тому за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики за період 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року з урахуванням суми заборгованості та індексів інфляції сума інфляційних втрат становить у розмірі 102 200,00 грн.

Також судом перевірено розрахунок трьох відсотків річних та встановлено таке.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики за період 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року з урахуванням суми заборгованості три проценти річних становить у розмірі 32 383,56 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором позики за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 1 970 000,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно п. 5.1 договору позики при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує неустойку у розмірі 0,5 % за день від неповерненої суми позики.

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд з урахуванням всіх обставин справи, а також балансу інтересів кредитора та боржника вважає можливим зменшити розмір пені, визначивши у розмірі 1 000 000,00 грн. В решті вимог слід відмовити.

Позивач просив про солідарне стягнення заборгованості за договором позики.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст.541 ЦК України).

В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 26 квітня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с. 8-10).

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш про визнання поруки припиненою.

Підставою для задоволення зустрічних позовних вимог відповідач ОСОБА_2 зазначив, що оскільки позивач не реалізував своє право вимоги до поручителя шляхом звернення до суду до 15 листопада 2018 року, а тому договір поруки є таким, що припинився з 15 листопада 2018 року

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підстави припинення поруки визначено статтею 559 ЦК України, положення якої у редакції на дату виникнення спірних правовідносин закріплювали наступний порядок.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред`явлення позичальником вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16.

Правильне застосування частини четвертої статті 559 ЦК України, у вищевказаній редакції, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18) та у справі № 202/4494/16-ц, за наслідками розгляду яких Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року та у постанові від 31 жовтня 2018 року виклала правовий висновок про відсутність підстав для відступлення від сталої практики Верховного Суду України й Верховного Суду та вказала, що з огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором, повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Положення статті 559 ЦК України у редакції Закону України 2478-VIII від 03 липня 2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , незважаючи на те, що цей Закон застосовується також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, не можуть бути застосовані до врегулювання спірних правовідносин в частині припинення поруки ОСОБА_2 , зважаючи на те, що на дату набрання ним чинності строк виконання зобов`язань за договором безпроцентної позики № 3 від 26 квітня 2017 року вже настав.

Згідно п. 7.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 ЦК України.

Тобто договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, а наявний в договорі п. 7.1, яким встановлено, що порука діє до моменту припинення дії основного договору, не може вважатися строком його дії, оскільки не відповідає змісту стст.251, 252 ЦК, де визначено, що з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається саме календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Крім того, слід зауважити, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

За встановлених обставин суд приходить висновку, що порука ОСОБА_2 є припиненою.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню частково: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , код ЄДРПОУ 41074202, юридична адреса: 08700, вул. Чумацький шлях, 58, м. Обухів, Київська область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , суму боргу за договором безпроцентної позики № 3 від 26 квітня 2017 року станом на 12 червня 2019 року у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., інфляційні втрати за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 102 200 (сто дві тисячі двісті) грн. 00 коп., три проценти річних за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 32 383 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 56 коп. та пені за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 1 000 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш про визнання поруки припиненою задовольнити повністю: визнати поруку за договором поруки від 26 квітня 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язання за договором безпроцентної позики № 3 від 26 квітня 2017 року припиненою.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 9605,00 грн., відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 2 134 583,56 грн., а тому з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 6 627,45 грн. (2 134 583,56 грн. х 100% : 3 104 583,56 грн. = 69 % х 9605,00 грн.).

При поданні зустрічного позову відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., а тому з урахуванням положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача - ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 251, 252, 509, 526, 530, 543, 544, 546, 549, 551, 554, 559, 599, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, Законом України № 2478-VIII від 03 липня 2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування , ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , код ЄДРПОУ 41074202, юридична адреса: 08700, вул. Чумацький шлях, 58, м. Обухів, Київська область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , суму боргу за договором безпроцентної позики № 3 від 26 квітня 2017 року станом на 12 червня 2019 року у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., інфляційні втрати за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 102 200 (сто дві тисячі двісті) грн. 00 коп., три проценти річних за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 32 383 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 56 коп. та пені за період з 15 травня 2018 року по 12 червня 2019 року у розмірі 1 000 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш про визнання поруки припиненою задовольнити повністю.

Визнати поруку за договором поруки від 26 квітня 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язання за договором безпроцентної позики № 3 від 26 квітня 2017 року припиненою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фіш , код ЄДРПОУ 41074202, юридична адреса: 08700, вул. Чумацький шлях, 58, м. Обухів, Київська область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 627 (шість тисяч шістсот двадцять сім) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , реєстраційний номер облікової картки платника податків2736110190, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2020 року.

Суддя Н.Є.Арапіна