Постанова

від 18.02.2020 по справі 203/2020/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/674/20 Справа № 203/2020/19 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

за участю секретаря - Синенка Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2019 року про забезпечення позову по справі за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фонд підтримки малих підприємств НТФ , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Стайл , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Меньшикова Кристина Олександрівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, протоколу загальних зборів, акту приймання-передачі майна до статутного капіталу та скасування записів про державну реєстрацію права власності , -

ВСТАНОВИЛА:

Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 07 червня 2019 року постановлено ухвалу, згідно якої суд застосував заходи забезпечення позову за заявою Дніпровської міської ради , а саме накладено арешт на нерухоме майно, торгові приміщення ринку Торжок , загальною площею 78,2 кв.м., літери А-1, Б-1, В-1, Г-1, Д-1, Е-1, що розташоване в місті Дніпрі, вул. Пастера, 3-Ж, Центральний район міста Дніпра, яке перебуває у складі статутного капіталу ТОВ Місто Стайл , на підставі рішення загальних зборів з передачі нерухомого майна ТОВ Місто Стайл оформлене протоколом від 31 травня 2018, в частині внесення вкладу учасника ТОВ ОСОБА_1 /а.с.18-19/.

З цією ухвалою не погодився відповідач ОСОБА_1 і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, з огляду на наступне.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно,яке перебуває у складі статутного капіталу ТОВ Місто Стайл , суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком районного суду та вважає його обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідного права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції встановлено предмет вказаного спору є правомірність заволодіння відповідачем земельною ділянкою, шляхом спорудження на ній самочинної будівлі та правомірність набуття право власності на збудоване нерухоме майно, а саме визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та рішення загальних зборів з передачі ОСОБА_1 цього майна до статутного капіталу ТОВ Місто Стайл , також зобов`язання повернути земельну ділянку, на якій самочинно збудоване спірне майно.

Таким чином враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо відчуження зазначеного майна та користуання земельної діялнкою районний суду дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, з яким також погоджується колегія суддів, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що позивачем не було доведено наявності загрози відчуження спірного майна, колегія суддів вважає формальними та безпідставними, оскільки такі заходи є тимчасовими і призначені для належного захисту усіх учасників у конкретній справі, тому не спростовують обґрунтованості вжитих заходів забезпечення позову і не можуть бути належною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову, її обґрунтування та додані до неї матеріали у їх сукупності, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вид пропонованого забезпечення позову, та дійшов вірного висновку про задоволення заяви, шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

За таких обставин, доводи апелянта про неспівмірність вжитих судом заходів забезпечення позову та заявлених позовних вимог є безпідставними, оскільки правомірність набуття права власності є вимогою, вирішення якої може бути підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин щодо спірного нерухомого майна, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Підстав для скасування ухвали суду та постановлення нової про відмову в задоволенні заявленої заяви, як про це просить відповідач, не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров