Постанова

від 25.02.2020 по справі 415/8860/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 415/8860/19

Провадження № 22-ц/810/1167/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Назарової М.В.,

суддів Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Сінько А.І.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2019 року, ухваленого Лисичанським міським судом у складі: судді Фастовця В.М. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, яку мотивував тим, що позивач є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії, яка була оформлена в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області.

Рішенням Лисичанського міського суду від 28 травня 2019 року за позивачем визнано право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2015 року, яка була оформлена в управлінні Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в сумі 18786,75 грн в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2

17 липня 2019 року дане рішення подано до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області. Станом на 21 жовтня 2019 рішення суду не виконане.

Листом від 03 вересня 2019 року управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області повідомило позивача про відмову у виплаті пенсії та з рекомендацією звернутись до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Позивач вважає, що відмова відповідача у виплаті суми заборгованості неотриманої пенсії не ґрунтується на вимогах закону, тому просив стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на користь позивача суму недоотриманої пенсії, яка була оформлена в управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 18786,75 грн за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2015 року, по рішенню Лисичанського міського суду від 28 травня 2019 року.

Рішенням Лисичанського міського суду від 22 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області належну йому на праві власності суму в розмірі 18786,75 грн, набуту в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2019 року №415/1539/19.

Вирішено питання про судові витрати.

Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного майнового права на належне йому на праві власності успадковане майно - грошові кошти, які безпідставно утримуються відповідачем, і позов про захист порушеного права власності шляхом стягнення цих коштів підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області вважає, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити за необґрунтованістю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтями 46, 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , відповідно до яких нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаною сумую протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтва про право на спадщину. Позивачем жодних дій, спрямованих на виконання порядку, встановленого законодавством, вжито не було. Крім того, відповідач не був стороною по справі про визнання за позивачем права власності на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Назарову М.В., склад колегії суддів - Карташова О.Ю., Лозко Ю.П. Апеляційне провадження по справі було відкрито 27 січня 2020 року, ухвалою суду від 05 лютого 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду на 25 лютого 2020 року о 10.30 год.

05 лютого 2020 року від управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області надійшло клопотання про зупинення провадження по справі 415/8860/19 до набрання законної сили судовим рішенням в справі 415/1539/19.

Постановою Луганського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2019 року по справі № 415/1539/19 залишено без мін.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, викликався в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 1-1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції .

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення відповідає.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 (а.с. 6).

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2019 року за позивачем визнано право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії за період з 01.08.2014 року по 30.06.2015 року, оформленої в УПФУ в м. Лисичанську в сумі 18786,75 грн, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 5).

Суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що неможливо встановити коло спадкоємців, які фактично прийняли спадщину та отримати такі дані неможливо, так як органи, які мають право їх видавати, знаходяться у м. Алчевську, тобто на території, яка тимчасово непідконтрольна владі України, та відповідно позивачем пропущений термін подання заяви про прийняття спадщини.

Вказана обставина відповідно до ст. 82 ч. 4 ЦПК України не потребує доказування.

З копії листа УПФУ в м. Лисичанську Луганської області № 8242/02-32 від 03.09.2019 року вбачається, що позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії, оскільки позивачем надано рішення суду, а не свідоцтво про право на спадщину (а.с. 4).

Судом правильно визначено, що спірні правовідносини виникли з приводу захисту позивачем його порушеного права власності у спосіб стягнення з відповідача на свою користь коштів, набутих в порядку спадкування за законом, після смерті матері позивача.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 УЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття власності не встановлена судом.

Рішенням Лисичанського міського суду від 28 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено та за позивачем визнано право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2015 року, яка була оформлена в управлінні Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в сумі 18786,75 грн в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 (справа № 415/1539/19).

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом під час ухвалення рішення порядку виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтями 46, 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , відповідно до яких нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, не можуть буті взяті до уваги колегією суддів, оскільки не стосуються предмету доказування, яким є лише захист порушеного права власності позивача та стягнення належних йому на підставі рішення суду коштів.

Вказане скаржником може бути лише запереченням проти позову про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на неотримані за життя померлою матір`ю позивача пенсійних коштів.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про недотримання позивачем Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, пунктом 2.26 якої передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаною сумую протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтва про право на спадщину.

Вказаним Порядком передбачене безспірну виплату недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

Натомість, по теперішній справі право власності позивача в порядку спадкування після смерті його матері встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, і яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. І відмова відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію його матері як спадщину за законом свідчить про існування спору між сторонами.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання рішення суду забезпечує держава.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи " Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

На підставі ст. 387 ЦК власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

Згідно ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права визнаються речовими правами.

Тому помилковим є посилання скаржника на недотримання позивачем порядку подання документів для отримання недоотриманої спадкодавцем за життя пенсії.

Посилання скаржника на незалучення УПФУ в м. Лисичанську Луганської області до участі у справі № 415/1539/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, і, як наслідок, відсутність юридичних наслідків при розгляді теперішнього позову, є помилковим, оскільки за змістом частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або та особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Інших доводів апеляційна скарги не містить.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін є ухвалення судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин, дано їм вірну юридичну оцінку та із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права ухвалене рішення, то підстави для його скасування чи зміни за доводами апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 28 лютого 2020 року.

Головуючий

Судді: