Постанова

від 26.02.2020 по справі 694/1827/13-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Черкаси

Справа № 694/1827/13-ц Провадження № 22-ц/821/196/20 категорія на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

заявник: ОСОБА_1 ;

заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ;

Акціонерне товариство Альфа-Банк

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, в складі: головуючого судді Дудніченко В.М., повний текст ухвали виготовлено 28 листопада 2019 року.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, заінтересована особа ПАТ Укрсоцбанк .

Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. знаходиться виконавчий лист (дублікат) № 694/1827/13-ц від 14.12.2017 року, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості в розмірі 3 907 802, 97 грн.

Виконавче провадження № 56330995 здійснюється відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2018 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було реалізовано заставне майно ПП Розмарин , як поручителя на суму 2 371 715 грн. та зараховано в рахунок часткового погашення заборгованості.

Заявник вважає, що дійсна фактична заборгованість ним перед ПАТ Укрсоцбанк складає 1536087, 97 грн., а тому виконавчий лист не відповідає дійсності, оскільки в сумі боргу, зазначена у виконавчому листі, є завищеною.

В зв`язку з вищевикладеним, заявник просив суд зупинити виконання за виконавчим листом (дублікат) № 694/1827/13-ц від 14.12.2017 року, виданим Звенигородським районним судом Черкаської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 3 907 802,97 грн., до розгляду судом даної заяви. Визнати таким, що не підлягає виконанню частково, а саме на суму 2 371 715,00 грн., виконавчий лист (дублікат) № 694/1827/13-ц від 14.12.2017 року, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Пат Укрсоцбанк заборгованості за договором кредиту № 10-29/4658 від 16 листопада 2007 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, а саме на суму 2 371 715,00 грн., виконавчий лист (дублікат) № 694/1827/13-ц від 14.12.2017 року, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за договором кредиту № 10-29/4658 від 16.11.2007 року, відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що при оформленні виконавчого листа та його видачі не було допущено помилку, виконавчий лист було оформлено на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.12.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість за кредитним договором від 16.11.2007 в сумі 3907802,97 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 28 листопада 2019 року.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала є незаконною, та такою, що винесена з грубим порушенням норм процесуального права, та підлягає скасуванню.

Зазначено, що сума заборгованості вказана у виконавчому листі не відповідає дійсності, оскільки є завищеною.

Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі предмета заяви ОСОБА_1 , та, посилаючись в ухвалі на довідку директора по правовим питанням і роботі з проблемними активами АТ Укрсоцбанк , яка є доказом того, що заборгованість ОСОБА_1 зменшилася на суму погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 371 715,00 грн., і яка фактично складає станом на 01.07.2019 року 1 536 087, 97 грн., зробив висновок про те, що при оформленні виконавчого листа не було допущено помилку, хоча ОСОБА_1 не обґрунтував свою заяву помилкою у виконавчому листі.

Таким чином, суд першої інстанції фактично не навів жодних мотивованих висновків щодо обставин, якими обґрунтовано свою заяву ОСОБА_1 , а саме щодо факту часткового погашення його заборгованості перед стягувачем, та не зазначив в ухвалі про обставини, які унеможливлюють визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково за умови підтвердженої належними доказами, які містяться в матеріалах справи відсутності обов`язку ОСОБА_1 частково у зв`язку з його виконанням іншою особою (майновим поручителем через реалізацію майна майнового поручителя).

Оскаржувану ухвалу, враховуючи вищевикладене, не можна вважати законною. Суд першої інстанції формально підійшов до розгляду заяви ОСОБА_1 , а тому розгляд справи неможливо вважати справедливим, оскільки суд продемонстрував формальний підхід до розгляду заяви, що не відповідає одній з аксіом цивільного судочинства: У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права .

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника АК Альфа-банк Молдавської О.В. зазначено, що ухвала суду є законною та обґрунтованою.

Вказано, що сам заявник в своїй заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково зазначає за яких обставин було частково погашено заборгованість перед АТ Укрсоцбанк , а саме реалізація майна на аукціоні в процесі банкрутства майнового поручителя заявника ПП Розмарин . А отже, на підставі таких обставин не вбачається можливим вважати таке часткове погашення заборгованості добровільно.

А тому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.11.2019 року про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково за позовом ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, без задоволення, а ухвалу без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей першої та другої Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованість за кредитним договором № 10-29/4658 від 16 листопада 2007 року в сумі 3 907 802, 97 грн., яка складається з: сума заборгованості за кредитом 2 156110,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 1410071,91 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 187492,07 грн. та судові витрати сплаченого судового збору в сумі 3441,00 грн. Рішення набрали законної сили.

На підстав вищевказаного рішення 14 грудня 2017 року було видано дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк грошових коштів у розмірі 3907802,97 грн., який знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л.

16 та 23 грудня 2014 року на аукціоні з продажу заставного майна, майно ПП Розмарин було реалізовано кошти отримані від реалізації вказаного заставного майна у розмірі 2371715,00 грн. направлені на погашення заборгованості перед заставним кредитором - ПАТ Укрсоцбанк .

З довідки № б/н від 01.07.20149 року вбачається, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 10-29/4658 від 16.11.2007 року було зараховано 2371715 грн. Залишок заборгованості за виконавчим листом станом на 01.07.2019 року складає 1536087,97 грн. (а.с. 19 Т. 2).

Отже, звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, це могло б бути посилання на відсутність повністю чи частково обов`язку боржника погасити перед АТ Укрсоцбанк боргу зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням тощо.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України , суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Встановлено, що 04.05.2018 року ПАТ Укрсоцбанк подало заяву до приватного виконавця Вольф Т.Л. про примусове виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області у справі № 694/1827/13-ц (а.с. 198, Т.1).

05.05.2018 року приватним виконавцем Вольф Т.Л. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 694/1827/13-ц, що виданий Звенигородським районним судом Черкаської області.

Отже, примусове виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 08 січня 2014 року, розпочалося лише 05 травня 2018 року після прийняття приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до платіжного доручення № 2 від 27 лютого 2015 року на рахунок ПАТ Укрсоцбанк було перераховано 2371715,00 грн.; призначення платежу вказано - погашення кредиторських вимог по справі № 50/318-б-46/536-2012 (позичальник ОСОБА_1 ) (а.с. 199, Т. 1).

Як вбачається з повідомлення АТ Укрсоцбанк від 01.02.2019, адресоване приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., зазначено що відповідно до виконавчого листа, виданого Звенигородським районним судом Черкаської області № 694/1827/13-ц від 20.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Укрсоцбанк за кредитним договором № 10-29/4658 від 16.11.2007 року заборгованість в сумі 3907802,97 грн. В результаті реалізації майна майнового поручителя ПП Розмарин , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було зараховано 2 371 715,00 грн. Залишок заборгованості за виконавчим листом станом на 01.07.2019 року складає 1 536 087,97 грн. (а.с. 19, Т. 2).

ОСОБА_1 звертався до приватного виконавця із заявою від 04 квітня 2019 року про здійснення перерахунку заборгованості за виконавчим листом (дублікатом) від 20.12.2013 року, виданого Звенигородським районним судом Черкаської області 14 грудня 2017 року у виконавчому провадженні № 56330995, яке відкрите 05.05.2018 року, в зв`язку із частковим погашенням боргу за Договором кредиту від 16.11.2007 року в результаті реалізації майна майнового поручителя ПП Розмарин за договором іпотеки на суму 2 371 715,00 грн. (а.с. 206, Т. 1).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК Україна зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстава визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково в зв`язку з виконанням зобов`язання боржника частково іншою особою є матеріально правовою підставою (глава 50 Припинення зобов`язання розділу І книги п`ятої ЦК України).

Доводи представника ПАТ Укрсоцбанк , що кошти, які надійшли в розмірі 2 371 715,00 грн. від реалізації заставного майна не є добровільним внеском боржника ОСОБА_1 на погашення боргу за кредитним договором, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційному суді, оскільки рішення суду першої інстанції вступило в закону силу 08.01.2014 року, а стягував звернувся до приватного виконавця про примусове виконання лише 05.05.2018 року.

Доказів того, що Кредитор звертався до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості по кредитному договору, в період з 08.01.2014 року по 05.05.2018 року, не надано.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів прийшла до висновку, що зобов`язання ОСОБА_1 перед стягувачем припинилися частково на підставі отримання стягувачем від реалізації майна майнового поручителя грошових коштів в розмірі 2 371 715,00 грн., що підтверджується листом ПАТ Укрсоцбанк від 01.07.2019 року та платіжним дорученням № 2 від 27 лютого 2015 року.

Оскільки часткове погашення заборгованості відбулося в добровільному порядку, до відкриття примусового виконавчого провадження, і це підтверджено матеріалами справи, отже ОСОБА_1 у визначеному законному порядку використав своє право на звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, саме на суму добровільного погашення заборгованості.

Тому, враховуючи наведене, суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, оскільки останній повністю довів обґрунтованість поданої ним заяви.

Саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі № 2-4671/11, провадження 61-45337св18 від 20 лютого 2019року.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив повністю фактичних обставин справи, від яких залежить правильне її вирішення, не перевірив доводи сторін та не дослідив належним чином надані учасниками справи докази і дійшов передчасних висновків за наслідками розгляду заяви.

У рішенні ЄСПЛ у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях у достатній мірі не виклали мотиви, на яких вони базуються, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді заслухані , тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах Мала проти України ; Суомінен проти Фінляндії ).

Згідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, на підставі п. 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, а саме на суму 2 371 715,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2019 року скасувати.

Постановити нове судове рішення.

Визнати виконавчий лист (дублікат) № 694/1827/13-ц від 14 грудня 2017 року, який виданий Звенигородським районним судом Черкаської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості за кредитним договором № 10-29/4658 від 16.11.2007 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми 2 371 715,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст виготовлено 28 лютого 2020 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко