Справа № 639/301/18
Провадження № 1-кп/991/109/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 лютого 2020 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провела підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000002. Згідно з обвинувальним актом у цьому провадженні прокурор висунув обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, пособництво заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_7 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.15 жовтня 2019 року з Жовтневого районного суду м. Харкова до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 15 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000002, щодо ОСОБА_4 .
2.У судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Захисник не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. Обвинувачена підтримала думку захисника.
Крім того, захисником ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 , заявлено клопотання про скасування арешту майна в частині права відчуження, розпорядження та фактичного вилучення рухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 березня 2017 року, а саме: автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Просив обрати найменш обтяжливий спосіб арешту рухомого майна у вигляді заборони його відчуження та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_4 . Вважає, що арешт накладений без виклику власника, з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, висновки в ухвалі слідчого судді не відповідають обставинам справи, з моменту арешту автомобіля пройшло вже майже три роки і весь цей час ОСОБА_4 була позбавлена можливості користуватися ним, проте була змушена виплачувати за нього кредит, на її утриманні знаходиться мати-інвалід похилого віку, забезпечує догляд за нею, автомобіль необхідний для доставлення матері до лікарів. На підтвердження вказаних обставин надав документи.
Прокурор не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
3.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду, оскільки перешкоди його призначення, передбачені пунктами 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК, відсутні.
4.Заявлене клопотання сторони обвинувачення про здійснення судового виклику свідків, перелічених в ньому, підлягає задоволенню з покладенням обов`язку на сторону обвинувачення забезпечити явку до суду вказаних осіб.
5.Пунктом 5 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Відтак, суд підготовку до судового розгляду вважає завершеною і призначає судовий розгляд кримінального провадження №52018000000000002 у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
6.Клопотання захисника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна підлягає задоволенню, виходячи з такого.
7.Положеннямист. 174 КПК Українизакріплено механізм захисту законних прав та інтересів осіб, право власності яких обмежено під час кримінального провадження.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
7.1.Виходячи із змісту приписів ч. 5 ст. 170 КПК України, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК Україниє наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із наданих доказів.
Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.
7.2.У судовому засіданні прокурор не заперечував проти скасування арешту майна в частині права користування та фактичного вилучення майна. Вважає, що у разі прийняття судом рішення про скасування арешту майна в цій частині та залишення лише заборони відчуження автомобіля, такий захід забезпечення кримінального провадження буде достатнім та дієвим, та ніяк не вплине на остаточне рішення про можливу конфіскацію майна.
7.3.Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантується захист від неправомірних обмежень не лише власникам існуючого майна, а й власникам майнових прав та інших активів, що мають «розумні очікування» на реалізацію свого майнового права (рішення у справі «Броньовський проти Польші» від 22.06.2004 за заявою № 31443/96, рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» (п.п. 21-34)).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
7.4.Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
7.5.Відтак, за результатами розгляду клопотання не встановлено наявності достатніх підстав для застосування найбільш обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту заборониі володіти,і користуватися,і розпоряджатися автомобілем марки CHEVROLET AVEO, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 . Потреби судового розгляду не виправдовують такий ступінь втручання у її права.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 170, 174, 314-316 КПК України суд постановив:
1.Призначити судовийрозгляд укримінальному провадженні №52018000000000002 від 03 січня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, в залі №4 Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, о 17 годині 00 хвилин 2 березня 2020 року.
2.Клопотання сторони обвинувачення про здійснення судового виклику свідків для допиту задовольнити з покладенням обов`язку на сторону обвинувачення забезпечити в судове засідання явку вказаних свідків.
3.Клопотання захисника ОСОБА_6 , в інтересахобвинуваченої ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.
3.1.Скасувати арешт в частині права користування та фактичного вилучення майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 березня 2017 року, на автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
3.2.Автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
4.У судове засідання викликати прокурора, обвинувачену та її захисника.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Суд | Вищий антикорупційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2020 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 87918475 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Вищий антикорупційний суд
Галабала М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні