Рішення

від 20.02.2020 по справі 285/3759/19

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3759/19

провадження у справі № 2/0285/212/20

20 лютого 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Заполовської Т.Г.

за секретаря судового засідання Гром Л.В.,

за участі представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача Динюка І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

в режимі відео конференції з Господарським судом Херсонської області

за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства Аделаїда відокремлена садиба про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок самовільного захоплення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 року позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача фермерського господарства Аделаїда на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 7323,60 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги мотивував тим, що в 2017-2018 роках ФГ Аделаїда самовільно захопило його земельну ділянку (пай) за межами с. Кропивня Новоград-Волинського району площею 3,4800 га, яку засівали та збирали урожай. Договору оренди земельної ділянки фермерське господарство з ним не укладало. Самовільним захопленням земельної ділянки йому заподіяна шкода за один рік у розмірі 3661,80 грн., що розрахована згідно методики, визначеною постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 року. У зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 змушений був звертатися до поліції, до управління Держгеокадастру, де було встановлено факт самовільного захоплення земельної ділянки відповідачем. В добровільному порядку відповідач не бажає відшкодувати завдану шкоду. Крім того, позивачу такими неправомірними діями відповідача завдана також і моральна шкода. Він змушений неодноразово звертатися у державні органи, переживав, душевно страждав у зв`язку з відкритим ігноруванням його прав власника, тому оцінює розмір моральної шкоди у 2000 грн. З метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Зазначає, що позивачем не надано доказів, що саме його земельна ділянка була захоплена ФГ Аделаїда . Також розрахунок шкоди проведений з порушенням методики, посадові особи ФГ Аделаїда не були притягнуті ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності за відповідні порушення, тому відсутні підстави для відшкодування шкоди у порядку ст. 1166 ЦК України. Наявність моральної шкоди у розмірі 2000 грн. не підтверджена жодним належним та допустимим доказом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити повністю.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.02.2005 року позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,48 га на території Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1824080400:06:000:0178 (а.с. 7).

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 07.12.2018 року в порядку розгляду листа ОСОБА_3 від 07.11.2018 року про самовільне зайняття його земельної ділянки управлінням встановлено, що земельна ділянка площею 3,48 га за межами с. Кропивня Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, кадастровий номер 1824080400:06:000:0178, належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Брониківської сільської ради 27.11.2019 року, земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 площею 3,4803 га, кадастровий № 1824080400:06:000:0178 знаходиться в одному масиві, який використовує відокремлена садиба Фермерське господарство Аделаїда з 2016 року по даний час (а.с. 35).

Згідно акту обстеження земельної ділянки № 383-ДК/781/АО/10/01/-18 від 03.12.2018 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області встановлено, що земельна ділянка позивача знаходиться в єдиному масиві, який обробляє ФГ Аделаїда відповідно до договорів оренди земельних часток (паїв), що укладені з фізичними особами для ведення сільськогосподарського виробництва. На час обстеження ділянка громадянина ОСОБА_3 засіяна озимими зерновими культурами ФГ Аделаїда без будь-яких правовстановлюючих документів на використання даної земельної ділянки, що свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,48 га.

Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, шкода за самовільне зайняття земельної ділянки за кадастровим № 1824080400:06:000:0178 площею 3,48 га становить 3661,80 грн.

За заявою ОСОБА_3 від 13.11.2018 року про самовільне захоплення його земельної ділянки відомості про вказане правопорушення внесені до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 197-1 КК України та 31.01.2019 року слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження, оскільки вказана стаття передбачає кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значну шкоду її законному володільцю або власнику. Так як збитки становлять лише 3661,80 грн., тому кримінальне провадження закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, копія постанови направлена начальнику ГУ Держгеокадастру у Житомирській області для вирішення питання про притягнення службових осіб ФГ Аделаїда до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

Постанова слідчого від 31.01.2019 року відповідачем ФГ Аделаїда не була оскаржена, тому обставини встановлені слідчим суд приймає як достовірні. Відомості про притягнення службових осіб ФГ Аделаїда до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП відсутні.

Вказані обставини і підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.

Крім того, 07.08.2019 року позивач звернувся до директора ФГ Аделаїда з претензією про відшкодування шкоди, завданої самовільним захопленням земельної ділянки, проте вимоги позивача були проігноровані (а.с. 4).

При вирішенні справи по суті суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до положень ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з статтями 125,126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації .

Відповідно до ст.ст. 152, 158 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом.

Статтею 211 Земельного кодексу України та ст. 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Таким чином, факт самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки позивача з листопада 2018 року підтверджується довідкою Брониківської сільської ради від 27.11.2019 року; актом обстеження земельної ділянки № 383-ДК/781/АО/10/01/-18 від 03.12.2018 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області; постановою слідчого від 31.01.2019 року про закриття кримінального провадження по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12018060090001415 від 13.11.2018 року, тому позицію відповідача, що позивачем не доведено вказаного факту суд вважає безпідставною.

Розмір шкоди обрахований ГУ Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до акту обстеження земельної ділянки згідно Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, відтак хибною є позиція відповідача про недоведеність суми шкоди.

Той факт, що посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не були притягнуті до адміністративної відповідальності службові особи ФГ Аделаїда за ст. 53-1 КУпАП суд приймає до уваги, однак приймаючи рішення по справі, керуючись принципом верховенства права, стверджує, що не притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності не може свідчити про відсутність шкоди у позивача у зв`язку з самовільним захопленням його земельної ділянки.

Зауваження представника відповідача, що розрахунок шкоди носить рекомендаційний характер, суд також враховує, однак наголошує, що ймовірність розрахування шкоди пов`язане виключно з тим, що не був складений протокол про адміністративне правопорушення та винні особи не були притягнуті до відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

Відтак суд приходить до переконання, що позивачем доведено факт самовільного захоплення його земельної ділянки паю ФГ Аделаїда у 2018 році, тому стягненню підлягає шкода за один рік у розмірі 3661,80 грн.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд керується наступним.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Наявність моральної шкоди позивач мотивував тим, що він змушений неодноразово звертатися у державні органи, переживав, душевно страждав у зв`язку з відкритим ігноруванням його прав власника. Також його представник, син позивача, в судовому засіданні уточнив, що батько народився та все життя прожив в с. Кропивня (а.с. 5-6) та пропрацював у колгоспі, тому обурений такими неправомірними діями відповідача, сприймає їх як насмішку над його безпорадним станом як пенсіонера. В селі насміхаються над ним, що доходи з його земельної ділянки отримує фермерське господарство, а не він, людина, яка своєю працею заробила цю землю, тому розмір оцінює у 2000 грн.

Судом встановлено факт неправомірної поведінки відповідача - самовільне зайняття його земельної ділянки, а також наявність моральної шкоди у позивача, яка знадиться у прямому причинному зв`язку з неправомірними винними діями відповідача.

Суд погоджується з доводами позивача, що ігнорування відповідачем законних вимог позивача про відшкодування шкоди, призвело до душевних хвилювань та вимагало додаткових зусиль і часу для відновлення своїх прав, вплинуло на особисті, сімейні стосунки, зважаючи на літній вік позивача та приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача і виходячи з засад виваженості, законності та справедливості задовольняє позовні вимоги у вказаній частині повністю у розмірі 2000 грн.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. за відшкодування матеріальної шкоди та 768,40 грн. за відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 4,10-12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до фермерського господарства Аделаїда відокремлена садиба (75635, вул. Дорожна, 1а, с. Чулаківка, Голопристанський район, Херсонська область; код ЄДРПОУ 14136795) - задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства Аделаїда відокремлена садиба на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 3661 (три тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 80 коп. та моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з фермерського господарства Аделаїда відокремлена садиба на користь ОСОБА_3 1526 (одна тисяча п`ятсот двадцять шість) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 25.02.2020 року.

Головуюча суддя Т.Г. Заполовська