Рішення

від 13.12.2019 по справі 760/31039/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/31039/18

Провадження №2/760/2335/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 грудня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря - Горохівської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 27.11.2018 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос , в якому просить:

розірвати договір купівлі-продажу паливних пелет, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Лангрос 06.09.2018 р.;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос на користь позивача 19430,40 грн.;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, 03.09.2018 р. між ним та ТОВ Лангрос було укладено договір купівлі-продажу паливних пелет.

За домовленістю між сторонами договору, ТОВ Лангрос на наступний день після внесення позивачем оплати за товар, повинно було доставити останньому паливні пелети, діаметром 6 м.м., в загальній кількості 6 (шість) тон.

Як вказує позивач, на виконання умов договору 03.09.2018 р. ТОВ Лангрос на електронну адресу позивача надіслало рахунок-фактуру № НОМЕР_1 з реквізитами для оплати за пелети. На зазначений в рахунку-фактурі розрахунковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 06.09.2018 року було сплачено грошові кошти в розмірі 19200,00 грн., що підтверджується квитанцією №N1D2W33463. В призначенні платежу зазначеної вище квитанції вказано: за поставку паливних пелет - 6 м.м., в кількості 6 т. ОСОБА_1 . Крім того, за переказ готівки з нього банком було знято комісію в розмірі 230,40 грн.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був поставити пелети ще 07.09.2018 р.

Позивач зазначає, що для врегулювання ситуації він неодноразово телефонував відповідачу з вимогою поставити придбаний товар, або ж повернути сплачені ним грошові кошти. Разом з тим, ТОВ Лангрос вимоги позивача проігнорував. Станом на 27.11.2018 р. грошові кошти в розмірі 19200,00 грн. відповідачем повернуто не було, пелети не поставлено.

Таким чином, всупереч укладений угоді, товар відповідачем поставлений не був, про підстави порушення строків останній не повідомив, а тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким розірвати договір купівлі-продажу паливних пелет, укладений між ним та ТОВ Лангрос 06.09.2018 р., та стягнути з ТОВ Лангрос на його користь сплачені ним кошти в розмірі 19430,40 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.11.2018 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 30.11.2018 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. 13.12.2019 р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, відповідно до якої позивач підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ТОВ Лангрос в судове засідання не з`явився, про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи вимоги ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує позивач, згідно поданої заяви.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03 вересня 2018 р. позивач, ОСОБА_1 , зробив замовлення у ТОВ Лангрос на купівлю 6 (шести) тон паливних пелет, вартістю 19200 грн.

ТОВ Лангрос направило ОСОБА_1 рахунок-фактуру № 070839 від 3 вересня 2018 р., відповідно до якого предметом договору є Паливні пелети - 6 мм в кількості 6 (шість) тон, на суму 19200,00 грн.

Встановлено, що позивачем, ОСОБА_1 , було перераховано ТОВ Лангрос кошти в сумі 19200 грн., що підтверджується копією квитанції № N1D2W33463 від 06.09.2018 р.

З позову вбачається, що сторони погодили, що у вартість товару входить його поставка, яка буде здійснена у розумний строк з дати попередньої оплати в розмірі 100 % вартості товару. Всупереч укладений угоді, товар відповідачем поставлений не був, про підстави порушення строків останній не повідомив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 698 ЦК України визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

Згідно з ч. 1 ст. 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач, не передавши у визначений строк майно, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Встановлено, що заборгованість ТОВ Лангрос за невиконання договору становить 19200,00 грн.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову в частині стягнення коштів в розмірі 19200,00 грн., сплачених за товар.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога в частині стягнення з відповідача коштів в розмірі 230,40 грн., оскільки зазначені кошти були сплачені позивачем згідно з квитанцією № N1D2W33463 від 06.09.2018 р. та є комісією за переказ готівки. Отримувачем цих коштів є ПАТ Раййфайзен Банк Аваль та вказані кошти сплачені за послуги банку, а не на виконання умов публічного договору купівлі-продажу. На підставі чого, зазначена сума коштів в розмірі 230,40 грн. не може бути стягнута з ТОВ Лангрос .

Позивач також просить розірвати публічний договір купівлі-продажу пелетів, укладений між ним та ТОВ Лангрос 03.09.2018 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

На підтвердження своїх вимог позивачем наданий рахунок-фактура № 070839 від 03 вересня 2018 р.

Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа - договору, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер, зокрема, містить інформацію щодо суми та платіжних реквізитів продавця.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору задоволенню не підлягає.

Що стосується вимог позивача про стягнення з ТОВ Лангрос витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2018 р. між ТОВ ДЕГТЯРЬОВ І ПАРТНЕРИ було укладено договір про надання юридичних послуг.

На підтвердження своїх повноважень представником позивача надано суду копію ордеру 22.11.2018 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1977, виданого адвокату Дегтярьову О.Ф.

Згідно акту виконаних робіт від 27.11.2018 р. вбачається, що ТОВ ДЕГТЯРЬОВ І ПАРТНЕРИ (Виконавець) надав, а ОСОБА_1 (Замовник) прийняв надані юридичні послуги відповідно до договору про надання юридичних послуг від 22.11.2018 р., а саме: надання усної консультації (одна година); надання письмової консультації (п`ять годин); підготовка позовної заяви (три години); підготовка заяви про забезпечення позову (одна година).

При цьому, суду надано також орієнтовний розрахунок судових витрат.

Разом з тим, позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено статтею 137 ЦПК України.

Також суду не надано належних доказів, які б підтверджували сплату позивачем витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9500,00 гривень задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з положеннями ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів позивач звільнений від сплати судового збору за цим позовом.

Частиною ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 625, 629, 651, 655, 698, 699 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос (код ЄДРПОУ: 40332981, адреса: м. Київ, вул. Патріотів, буд. 98, кв. 132) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) кошти в розмірі 19200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос (код ЄДРПОУ: 40332981, адреса: м. Київ, вул. Патріотів, буд. 98, кв. 132) в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір