Рішення

від 27.02.2020 по справі 160/1068/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 160/1068/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" (вул. Калинова, буд. 87, оф. 301, м. Дніпро, 49054) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (Львівська пл.8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування відповідних рішень, а саме: від 25.09.2019 р. №1289240/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 р.; від 25.09.2019 р. №1289242/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 р.; від 22.10.2019 р. №1311789/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 р.; від 22.10.2019 року №1311782/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 30.09.2019 року та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, складені ТОВ АРМАКС ПЛЮС , а саме: №20 від 28.08.2019 р.; №24 від 30.08.2019 р.; №11 від 11.09.2019 р.; №16 від 30.09.2019 р., -

ВСТАНОВИВ :

28 січня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАКС ПЛЮС" (вул. Калинова, буд. 87, офіс 301, м. Дніпро, 49054) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (Львівська пл.8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування відповідних рішень, а саме: від 25.09.2019 р. №1289240/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 р.; від 25.09.2019 р. №1289242/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 р.; від 22.10.2019 р. №1311789/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 р., та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, складені ТОВ АРМАКС ПЛЮС , а саме: №20 від 28.08.2019 р.; №24 від 30.08.2019 р.; №11 від 11.09.2019 р.; №16 від 30.09.2019 року, датою їх фактичного подання.

Вищевказану справу розподілено судді Жуковій Є.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року провадження у справі №160/1068/20 було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633, надалі - ТОВ АРМАКС ПЛЮС , Позивач) перебуває на обліку в Лівобережному управлінні, Амур-Нижньодніпровської ДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 28.02.2019 року за № 046119073234 за місцем реєстрації: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301. Директором ТОВ АРМАКС ПЛЮС з 04.03.2019 року є ОСОБА_1 . Основним видом діяльності позивача за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля.

Позивачем було складено на контрагента - ТОВ АРМАПРОФІТ наступні податкові накладні:

- податкову накладну №20 від 28.08.2019 року на суму 22 107,86 грн.;

- податкову накладну №24 від 30.08.2019 року на суму 1 614,00 грн.;

- податкову накладну №11 від 11.09.2019 року на суму 1 679,76 грн.;

- податкову накладну №16 від 30.09.2019 року на суму 3 703,99 грн.

ТОВ АРМАКС ПЛЮС при реєстрації відповідних накладних стало відомо, що з 20.08.2019 року останнього внесено до реєстру ризикових платників відповідно до п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Після подання зазначених податкових накладних ТОВ АРМАКС ПЛЮС було отримано квитанції ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо прийняття податкових накладних №20 від 28.08.2019, №24 від 30.08.2019, №11 від 11.09.2019, №16 від 30.09.2019 та зупинення їх реєстрації, що підтверджується копіями відповідних квитанцій.

У даних квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6. п. 1 Критерії ризиковості платника податку та запропоновано надати відповідні пояснення або копії документів, достатніх для реєстрації податкових накладних, без конкретизованого переліку необхідних документів.

У відповідь на адвокатський запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано витяг з протоколу №342 від 20.08.2019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633) було включено до переліку ризикових платників податків.

Позивач зазначає, що вказане рішення порушує права та інтереси останнього з огляду на те, що внесення позивача до переліку ризикових платників податків надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Так, з огляду на внесення позивача до переліку ризикових платників податку станом на теперішній час комісією, яка приймає відповідні рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної було відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ АРМАКС ПЛЮС в Єдиному реєстрі податкових накладних, не зважаючи на те, що позивачем було надіслано у порядку та у спосіб, визначений податковим законодавством, копії необхідних документів задля підтвердження реальності господарської операції, про що детальніше зазначено нижче.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати відповідні рішення, а саме: від 25.09.2019 року №1289240/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 року; від 25.09.2019 року №1289242/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 року; від 22.10.2019 р. №1311789/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 року; від 22.10.2019 року №1311782/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 30.09.2019 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, складені ТОВ АРМАКС ПЛЮС , а саме: №20 від 28.08.2019 р.; №24 від 30.08.2019 р.; №11 від 11.09.2019 р.; №16 від 30.09.2019 року, датою їх фактичного подання.

18.02.2020 року, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником відповідача-2 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву від 18.02.2020 року за вх.№11542/20, в тексті якого зазначено наступне.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ АРМАКС ПЛЮС подано на реєстрацію податкові накладні, а саме: №20 від 28.08.2019, №24 від 30.08.2019, №11 від 11.09.2019, №16 від 30.09.2019 року.

Відповідач-1 зазначає, що реєстрацію зазначених вище податкових накладних зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України з причини: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджені листом ДФС від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-05-01-01 та на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117, у разі отримання платником квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, такий платник має право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування подати в електронній формі засобами електронного зв`язку до контролюючого органу пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 даного Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідач-2 зазначає, що за результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснень позивача та доданих до них документів до відповідних податкових накладних прийнято наступні рішення: від 25.09.2019 року №1289240/42851633; від 25.09.2019 року №1289242/42851633; від 22.10.2019 року №1311789/42851633; від 22.10.2019 року №1311782/42851633 про відмову у реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів, зберігання і транспортування (товарно-транспортні накладні), складських документів (інвентаризаційні описи), оборотно-сальдові відомості, розрахунки з покупцями.

Також відповідач-2 зазначає, що ТОВ АРМАКС ПЛЮС за рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області включено до переліку ризикових платників податку, відповідно до Протоколу №342 від 20.08.2019 року, копія якого міститься в додатках до відзиву на позовну заяву, на підставі аналізу податкової інформації.

На підставі вищевикладеного, відповідач-2 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

18.02.2020 року, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником відповідача-1 - Державної податкової служби України було подано відзив на позовну заяву від 18.02.2020 року за вх.№11538/20, в тексті якого зазначено наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією контролюючого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ТОВ АРМАКС ПЛЮС про зобов`язання відповідача-1 - ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасними.

Відповідач-1 також зазначає, що відповідно до п.18-20 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії складаються з комісій регіонального рівня, у цьому випадку з комісій ДПС у Дніпропетровській області та комісій ДПС України.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Представник відповідача-1 зазначає, що рішення щодо реєстрації / відмови у реєстрації податкових накладних приймаються комісіями ДПС у Дніпропетровській області за умови дотримання критерію, передбаченого п.23 Порядку №117.

Підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За таких обставин, відповідач-1 вважає, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДПС України від вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку №117 та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633) перебуває на обліку в Лівобережному управлінні, Амур-Нижньодніпровської ДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 28.02.2019 року за № 046119073234 за місцем реєстрації: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301. Директором ТОВ АРМАКС ПЛЮС з 04.03.2019 року є ОСОБА_1 . Основним видом діяльності позивача за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до виписки в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС є: 49054, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, офіс 301.

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1904614500167, копія якого міститься в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС є платником податку на додану вартість з 01.04.2019 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ АРМАКС ПЛЮС на виконання вимог ст. 201 ПК України, відповідно було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні: №20 від 28.08.2019, №24 від 30.08.2019, №11 від 11.09.2019, №16 від 30.09.2019.

В подальшому на електронну адресу ТОВ АРМАКС ПЛЮС надійшли квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в тексті яких зазначено, що реєстрацію зазначених вище податкових накладних зупинено, так як накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаних квитанціях, в яких зазначено про зупинення реєстрації податкові накладних ТОВ АРМАКС ПЛЮС , не зазначено чіткої ознаки ризиковості, яка стала, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, а лише міститься загальне посилання на пп. 1.6 п 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У наведених квитанціях контролюючим органом не зазначено, які саме відомості мають бути підкріплені поясненнями підприємства, та/або які документи мають бути подані для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРНП.

Відповідно, ТОВ АРМАКС ПЛЮС було надано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій наступні документи: рахунок на оплату №СФ-0232 від 28.08.2019; видаткову накладну №РН-0000168 від 28.08.2019; рахунок на оплату №СФ-0236 від 30.08.2019; видаткову накладну №РН-0000173 від 30.08.2019; рахунок на оплату №СФ-0249 від 11.09.2019; видаткову накладну №РН-0000185 від 12.09.2019; рахунок на оплату №СФ-0264 від 30.09.2019; видаткову накладну №РН-0000192 від 30.09.2019. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що оплата за товари підтверджується платіжними дорученнями №6221 від 28.08.2019, №6234 від 30.08.2019, №6320 від 11.09.2019 та №6486 від 30.09.2019.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що надання контролюючому органу всіх зазначених вище документів підтверджується: повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 18.09.2019 № 15 та квитанцією №2 (код форми J13126, реєстраційний № НОМЕР_1 ); повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 17.10.2019 № 16 та квитанцією №2 (код форми J13126, реєстраційний № НОМЕР_2 ); повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 18.09.2019 №13 та квитанцією №2 (код форми J13126, реєстраційний № НОМЕР_3 ).

Однак, реєстрацію поданих податкових накладних не було проведено, з причин, не залежних від платника податків.

Так, згідно отриманих квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН про зупинення реєстрації податкових накладних, а саме: №20 від 28.08.2019 року, №24 від 30.08.2019 року, №11 від 11.09.2019 року, №16 від 30.09.2019 року було прийнято, але реєстрація їх зупинена.

Підставами для зупинення зазначених вище по тексту податкових накладних, контролюючим органом, зазначено, що: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 01.11.2019 р. №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не зважаючи на пояснення позивача щодо господарської діяльності ТОВ АРМАКС ПЛЮС , ГУ ДПС у Дніпропетровській області було відмовлено в реєстрації відповідних податкових накладних, що підтверджується відповідними рішеннями комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

від 25.09.2019 року №1289240/42851633 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 року;

від 25.09.2019 року №1289242/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 року;

від 22.10.2019 року №1311789/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 року;

від 22.10.2019 року №1311782/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 30.09.2019 року.

ТОВ АРМАКС ПЛЮС вважає, що комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області неправомірно прийняті Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки надані платником податку пояснення та копії документів, є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію зазначених вище податкових накладних.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117 тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 142 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формуєтеся квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Суд зазначає, що порядок зупинення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, а підстави для такого зупинення визначені у Критеріях ризиковості платника податку та Критеріях ризиковості здійснення операцій .

Пунктом 6 Порядку №117 встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові поясненні та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тип самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

На підставі положень пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник | податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.п. 1 п. 201.1 ст. 201).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, і передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (п.п. 10 п. 201.1 ст. 201).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (п.п. 19 п. 201.1 ст. 201).

Судом встановлено, що позивачем відповідно до статей 185, 186, 187, 201 Податкового кодексу України було виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН відповідні податкові накладні, а саме: №20 від 28.08.2019 року; №24 від 30.08.2019 року; №11 від 11.09.2019 року; №16 від 30.09.2019 року, реєстрацію яких було спочатку безпідставно зупинено відповідачем-2, а потім взагалі було відмовлено у реєстрації останніх.

Судом встановлено, що відповідачем-2 не було зазначено конкретного критерію чи критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. Також, не зазначено, які саме документи згідно вичерпного переліку слід надати до перевірки, що були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту зазначених вище по тексту квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Суд зазначає, що позивач не відповідає жодному з 6 підкритеріїв Критеріїв ризиковості, про що свідчить детальний аналіз відомостей та доказів, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено з доданих до позовної заяви документів, що в квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підставою вказано лише про відповідність вимогам пп. 1.6, п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, однак не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН.

Суд зауважує, що такий висновок кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №826/4475/16, в якій зазначається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У свою чергу, суд зазначає, що позивачем наданий достатній обсяг необхідних документів, у якості первинних, які не мають жодних недоліків щодо форми, змісту та походження, для підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При цьому, доводи повноважного представника відповідачів щодо надання позивачем копій документів, недостатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування з посиланням як на п.14 Порядку №117, яким визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також п.21 Порядку №117, яким визначено підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 п.13 даного Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є необґрунтованими та спростовуються позицією позивача, що викладена у відповіді на відзив та доказами, що містяться у матеріалах справи.

Суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували неприйняттю для реєстрації в Єдиному реєстрі відповідних податкових накладних, відповідно до Квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд зазначає, що представником відповідача-1 та представником відповідача-2, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав відмови у прийнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідних податкових накладних, всупереч положенням ст.77 КАС України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно до наданих як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних, а саме: від 25.09.2019 року №1289240/42851633 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 року; від 25.09.2019 року №1289242/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 року; від 22.10.2019 року №1311789/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 року; від 22.10.2019 року №1311782/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 30.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633), а саме: податкову накладну №20 від 28.08.2019 датою її фактичного подання - 16.09.2019; податкову накладну №24 від 30.08.2019 датою її фактичного подання - 16.09.2019; податкову накладну №11 від 11.09.2019 датою її фактичного подання - 30.09.2019; податкову накладну №16 від 30.09.2019 датою її фактичного подання - 02.10.2019, суд також приходить до висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги, оскільки чинним податковим законодавством України не визначено зобов`язання контролюючого органу здійснювати реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування саме датою отримання органом податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

В даному випадку, часткове задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, вказані вище є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення від 20 січня 2020 р. №36 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС до відповідача-1 - Державної податкової служби України; відповідача-2 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вищезазначених рішень комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні датою їх фактичного отримання, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна грн., 00 коп.); за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна грн., 00 коп.)

Щодо вимоги позивача покласти на відповідачів витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у попередньо визначеному розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч грн., 00 коп.), суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної вимоги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

З огляду на наведене вище, до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правничих питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, саме на суд покладається обов`язок оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, а також з огляду на принцип економії в адміністративному судочинстві, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що розгляд справи №160/1068/20 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що на момент винесення рішення по даній справі, позивачем або його представником не було подано детального, остаточного розрахунку витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

З огляду на зазначені вище обставини, встановлені судом та підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, зважаючи на зміст позовної заяви та формулювання позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо покладання на відповідачі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у попередньо визначеному розмірі 15 000,00 грн.(п`ятнадцять тисяч грн., 00 коп.).

Керуючись ст. ст.ст. 242 - 244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАКС ПЛЮС (вул. Калинова, буд. 87, оф. 301, м. Дніпро, 49054) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (Львівська пл.8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування відповідних рішень, а саме: від 25.09.2019 р. №1289240/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 р.; від 25.09.2019 р. №1289242/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 р.; від 22.10.2019 р. №1311789/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 р.; від 22.10.2019 року №1311782/42851633, яким ТОВ АРМАКС ПЛЮС відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 30.09.2019 року та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, складені ТОВ АРМАКС ПЛЮС , а саме: №20 від 28.08.2019 р.; №24 від 30.08.2019 р.; №11 від 11.09.2019 р.; №16 від 30.09.2019 р., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних, а саме: від 25.09.2019 року №1289240/42851633 про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 28.08.2019 року; від 25.09.2019 року №1289242/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 30.08.2019 року; від 22.10.2019 року №1311789/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 11.09.2019 року; від 22.10.2019 року №1311782/42851633 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 30.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ АРМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42851633), а саме: №20 від 28.08.2019 року; №24 від 30.08.2019 року; №11 від 11.09.2019 року; №16 від 30.09.2019 року, відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань як з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 1 051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна грн., 00 коп.), так і з Державної податкової служби України в сумі 1 051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна грн., 00 коп.) на користь ТОВ АРМАКС ПЛЮС .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова