Рішення

від 02.03.2020 по справі 240/11892/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/11892/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ОРВІ" про застосування заходів реагування,

встановив:

Управління Держпраці в Житомирській області звернулось до суду з позовом, у якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "ОРВІ", а саме заборонити експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:

- електроустановок на напругу 0,23-0,4 кВ, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 07.11.2019 № 1713/10-0018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виявлені порушення, що створюють загрозу життю працівників підприємства, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 19.12.2019 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області було проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

На підставі виявлених порушень позивачем складено акт перевірки від 07.11.2019 № 1713/10-0018 (а.с.7-10).

Згідно із розділом 5 цього акту, під час перевірки було виявлено ряд порушень, які створюють загрозу життю працівників. У зв`язку з виявленням вказаних порушень відповідача попереджено про необхідність негайного зупинити електроустановки на напругу 0,23-0,4 кВ.

Як встановлено із наявної у матеріалах справи копії акту перевірки від 07.11.2019 № 1713/10-0018, акт отримано та підписано директором підприємства Бірюліном Р.Ю. У розділі пояснень вказано, що зауваження та пояснення будуть надані додатково (а.с.10).

Зокрема, перевіркою суб`єкта господарювання зафіксовані наступні порушення, у зв`язку з виявленням яких передбачено зупинення робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:

- статті 21 Закону № 2694-ХІІ, а саме: реконструкція їдальні з дитячим кафе під торгівельно-розважальний комплекс виконано без наявної проектної документації на електропостачання;

- статті 21 Закону № 2694-ХІІ, а саме: відсутня проектна документація на електропостачання другого поверху будівлі, котельні (креслення електромереж, установок і споруд), що є порушенням вимог п.1.1.7., п 8.7.3. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: відсутній акт розмежування електричних мереж за балансовою належністю та експлуатаційною відповідальністю між споживачем і електропередавальною організацією, що є порушенням вимог п.1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: не визначені межі експлуатаційної відповідальності за електричні мережі між TOB "ОРВІ" та орендарями, що є порушенням вимог п.1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: відсутній електротехнічний персонал або договір зі спеціалізованою організацією на ремонт та обслуговування електроустановок, шо є порушенням вимог п.1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: відсутні виміри опору ізоляції, перехідних опорів, повного опору петлі фаза-нуль, що є порушенням вимог п.1.3.1., п 8.7.3. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: не проводиться опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів, що є порушенням вимог п.8.1. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: електроустановка напругою до 1000 В не укомплектована електрозахисними засобами, що є порушенням вимог п.4.2.4. НПАОП 1.1.10-1.07-01"Правила експлуатації електрозахисних засобів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: зміни внесені під час монтажу електроустановок не узгоджені з проектною документацією, що є порушенням вимог п. 1.1.7., п 8.7.3. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 21 Закону № 2694-ХІІ, а саме: завищені номінали автоматичних вимикачів від 50 до 100%, що є порушенням вимог існуючого проекту;

- статті 21 Закону № 2694-ХІІ, а саме: на мережах живлення штепсельних розеток не встановлено пристрої захисного відключення, шо є порушенням вимог існуючого проекту;

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: в лютому 2019 року не проведено перевірку корозійного стану елементів заземлювача та виміри опору заземлювального пристрою, шо є порушенням вимог п.1.1.6., п.1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: заземлення ЩО-2 виконано послідовно через корпус ГРЩ, що є порушенням вимог п.1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: в ГРЩ не виконано розділення нульового робочого провідника та захисного, що є порушенням вимог п.1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- статті 13 Закону № 2694-ХІІ, а саме: нульовий робочий провідник приєднано до арматури ГРЩ, що є порушенням вимог п.1.1.7. НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ, зі змінами і доповненнями, визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні (далі - Закон № 2694-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону № 2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з ч.1 ст.39 Закон № 2694-XII посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За змістом пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Приписами п.7 ст.7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно положень ст.13 Закону № 877-V роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Виявлені порушення при перевірці товариства з обмеженою відповідальністю "ОРВІ" зафіксовані актом перевірки від 07.11.2019 № 1713/10-0018 обґрунтовані відповідно до "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" НПАОП 40.1-1.21-98 та "Правил експлуатаціїелектрозахисних засобів" НПАОП 1.1.10-1.07-01.

Так, згідно з п.1.1.7 "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" НПАОП 40.1-1.21-98 електрообладнання, конструкції, комплектувальні деталі, вузли вітчизняного та іноземного виробництва повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів.

Пункт 8.7.3."Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" НПАОП 40.1-1.21-98 визначає наявність та стан документації, серед яких вказано креслення електромереж, установок і споруд; кабельні журнали, виконавчі креслення ПЛ і кабельних трас.

Відповідно до п.8.1. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98 регламентні роботи по проведенню опосвідчення станубезпеки електроустановок споживачів виконується підприємством (власником) згідно з орієнтовним переліком робіт.

Періодичність опосвідчень стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил.

Рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом, у якому оцінюється стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатаційної та оперативної документації в електрогосподарстві.

Згідно з п.1.3.1. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98 керівник підприємства зобов`язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен: забезпечити проведення проти аварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ); забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Згідно з п.1.1.6. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98 машини, механізми, пристосування і інструмент, що застосовуються в електроустановках, повинні бути справні і випробувані відповідно до чинних нормативних документів і строків.

Відповідно до п.4.2.4. "Правил експлуатації електрозахисних засобів" НПАОП 1.1.10-1.07-01 працівників, які обслуговують електроустановки, необхідно забезпечити усіма необхідними засобами захисту, навчити правилам користування цими засобами і зобов`язати застосовувати їх для створення безпечних умов праці.

В матеріалах справи відсутні докази та документи які б спростовували виявлені Управлінням Держпраці у Житомирській області порушення, зазначені в акті від 07.11.2019 № 1713/10-0018 чи свідчили про усунення вказаних порушень.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що під час проведеної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ОРВІ" виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю працівників, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка,18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "ОРВІ" (вул.Богдана Хмельницького,3, смт.Попільня, Житомирська обл., 13500, ЄДРПОУ 34308715) шляхом заборони експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: електроустановок на напругу 0,23-0,4 кВ, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 07.11.2019 № 1713/10-0018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва