Постанова

від 26.02.2020 по справі 200/9573/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року справа №200/9573/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Ашумова Т.Е., представника відповідача - Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 200/9573/19-а (головуючий суддя І інстанції - Шинкарьова І.В., складене у повному обсязі 13 грудня 2019 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Приватного підприємства КІА ПЛЮС до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2019 року Приватне підприємство КІА ПЛЮС звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №5860/10/50-99-40-01-18 від 24 липня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 03 липня 2019 року дійсної з 03 липня 2019 року (а.с. 5-7).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року замінено відповідача по справі - Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (а.с. 84).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №5860/10/50-99-40-01-18 від 24 липня 2019 року. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 03 липня 2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 101-104).

Головне управління ДПС у Донецькій області із таким судовим рішенням не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на ненадання судом першої інстанції вірної оцінки обставинам справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що підставою відмови у видачі ліцензії є те, що у додатках до заяви Приватне підприємство КІА ПЛЮС на видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пального відсутні дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому, апелянт вважає, що наявність такого дозволу у власника орендованого підприємством майна не є підставою для видачі ліцензії, оскільки такий дозвіл має бути у позивача, як у роботодавця (а.с. 107-108).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство "КІА ПЛЮС" (далі - ПП "КІА ПЛЮС") зареєстровано як юридична особа 14 березня 2013 року, (код ЄДРПОУ 37802872), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

03 липня 2019 позивачем було подано до Головного управління ДФС у Донецькій області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: АДРЕСА_1 з терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року.

Позивачем до матеріалів справи надано заяву від 3 липня 2019 року (а.с. 23), державний акт на право власності на землю серія ДН №009504 від 11 липня 2002 року виданого ПП Паралель (а.с. 24), розпорядження Добропільської районної державної адміністрації від 08 травня 2003 року №178 Про реєстрацію змін в найменування ПП Паралель в ПП Піраміда АЗС , договір оренди земельної ділянки від 24 квітня 2008 року між АЗС ПИРАМИДА та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 28), договір оренди майнового комплексу від 20 травня 2013 року № 1.1 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством КІА ПЛЮС орендарем виступає Приватне підприємство КІА ПЛЮС , яке орендує майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1.(а.с. 30), договір купівлі - продажу цілісного комплексу об`єктів нерухомості та земельного комплексу від 24 квітня 2008 року, згідно з яким ПП Піраміда АЗС було продано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 цілісний комплекс об`єктів нерухомості та земельного комплексу загальною площею 0,3096 га надану в обслуговування виробничої бази, АДРЕСА_1 та витяг з державного реєстру правочинів від 24 квітня 2008 року (а.с. 39,40), дозвіл виданий територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 від 4 грудня 2014 року №2020.14.14 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а.с.41), дозвіл від 4 грудня 2014 року №2019.14.14 виданий територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 на виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с. 42), договір про надання послуг від 1 червня 2019 року укладений між ПП КІА ПЛЮС та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 на підставі якого ОСОБА_1 за завданням замовника надає послуги з організації виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в обсязі та на умовах, визначених цим договором. (а.с.43)

24 липня 2019 відповідачем прийнято рішення №58603/10/05-99-40-01-18 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачу, з підстав того, що у позивача, як у роботодавця, повинні бути дозволи на експлуатування машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки на автозаправній станції та виконування роботи підвищеної небезпеки, які необхідно надати для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального (а.с. 21).

Рішення про відмову, відповідач мотивував тим, що разом з копіями інших документів та заявою на отримання відповідної ліцензії позивачем надано копії виданих ОСОБА_1 дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки від 4 грудня 2014 року №2020.14.14 на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Посилаючись а ст..1, 2, 14, 21 Закону України від 14 жовтня 1992 №2694 Про охорону праці відповідач робить висновок, що так як згідно з договором оренди майнового комплексу АЗС ПИРАМИДА від 20 травня 2013 року №1, роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію машин , устаткування, обладнання підвищеної небезпеки здійснюватимуть співробітники позивача, як роботодавця в розуміння Закону України Про охорону праці . На підставі цього, у позивача, як у роботодавця повинні бути в наявності дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, які необхідно надати для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального.

Позивач із зазначеним рішенням не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у видачі спірної ліцензії, зазначив, що порушене право позивача має бути відновленим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та надаючи оцінку спірним правовідносинам, вважає за необхідне зазначити про наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95 (далі - Закон № 481/95).

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону № 481/95).

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Порядок роздрібної торгівлі пальним встановлено ст. 15 Закону № 481/95.

Відповідно до неї, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля пальним).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Як вбачається зі спірного рішення, підставою для відмови у видачі ліцензії слугувало наявність дозволу ні у позивача безпосередньо, а у третьої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Як вбачається зі змісту ст. 15 Закону № 481/95-ВР слідує, що у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем до заяви про видачу ліцензії надано: договір оренди земельної ділянки від 24 квітня 2008 року між АЗС ПИРАМИДА та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 28-29), договір оренди майнового комплексу від 20 травня 2013 року № 1.1 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватне підприємство КІА ПЛЮС орендарем виступає приватне підприємство КІА ПЛЮС , яке орендує майновий комплекс за адресою Донецька обл.. Добропільський район, с. Добропілля, вул. Промислова. 2, б. 1.(а.с. 30-31), договір купівлі - продажу цілісного комплексу об`єктів нерухомості та земельного комплексу від 24 квітня 2008 року, згідно з яким ПП Піраміда АЗС було продано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 цілісний комплекс об`єктів нерухомості та земельного комплексу загальною площею 0,3096 га надану в обслуговування виробничої бази, АДРЕСА_1 та витяг з державного реєстру правочинів від 24 квітня 2008 року (а.с. 39,40), дозвіл виданий територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 від 4 грудня 2014 року №2020.14.14 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а.с.41), дозвіл від 4 грудня 2014 року №2019.14.14 виданий територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с. 42), договір про надання послуг від 1 червня 2019 року укладений між ПП КІА ПЛЮС та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі якого ОСОБА_1 за завданням замовника надає послуги з організації виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в обсязі та на умовах, визначених цим договором. (а.с.43).

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Таким чином, законом чітко встановлено перелік документів які треба надати для отримання ліцензії, встановлено заборону щодо вимагання інших документів, крім зазначених у цьому Законі.

Відтак, в матеріалах справи наявні, а відповідачу були надані всі необхідні документи для видачі ліцензії, зокрема, дозволи на експлуатування машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки на автозаправній станції та виконування роботи підвищеної небезпеки, які необхідно надати для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального на третю особу - власника об`єктів нерухомості та земельного комплексу, де позивача (за договором оренди) здійснює свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача щодо відмови позивачу у видачі ліценції з зазначених вище підстав, відтак, порушене право позивача має бути відновленим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийняття спірного рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За змістом статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 283, 310, 315, 316, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 200/9573/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 26 лютого 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова