Постанова

від 26.02.2020 по справі 520/6637/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 р.Справа № 520/6637/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., повний текст складено 09.10.19 року по справі № 520/6637/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ГРОСС-ТРЕЙДІНГ"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОСС-ТРЕЙДІНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 12.06.2019 р. № 1191266/42581767 яким ТОВ ГРОСС-ТРЕЙДІНГ відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 р. №13 на суму 3 120 000 (три мільйони сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень 00 копійок по операціях з контрагентом ТОВ ЮВЕНТ ГРУП (код ЄДРПОУ 42941344);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС-ТРЕЙДІНГ" від 05.06.2019 р. №13 на суму 3 120 000 (три мільйони сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень 00 копійок по операціях з контрагентом ТОВ ЮВЕНТ ГРУП (код ЄДРПОУ 42941344) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підприємством було подано на реєстрацію податкову накладну від 05.06.2019 р. №13 по взаємовідносинам з ТОВ ЮВЕНТ ГРУП . Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 12.06.2019 р. № 1191266/42581767 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 р. №13 з причин ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, та первинних документів постачання/придбання товару (без надання конкретних документів) та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Позивач вважає, що вказане рішення прийнято неправомірно, оскільки ним надано до податкового органу всі документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної, у зв`язку з чим просить суд скасувати вказані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 року № 13 та зобов`язати відповідача ДФС України зареєструвати податкову накладну.

09 жовтня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС-ТРЕЙДІНГ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 12.06.2019 р. № 1191266/42581767, яким ТОВ ГРОСС-ТРЕЙДІНГ відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 р. №13 на суму 3 120 000 (три мільйони сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ - 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень 00 копійок по операціях з контрагентом ТОВ ЮВЕНТ ГРУП .

Зобов`язано ДФС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСС-ТРЕЙДІНГ" від 05.06.2019 р. №13 на суму 3 120 000 гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ - 520 000 гривень 00 копійок по операціях з контрагентом ТОВ ЮВЕНТ ГРУП в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Харківській області на користь ТОВ "ГРОСС-ТРЕЙДІНГсплачену суму судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС України в Харківській області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи; зазначив, що позивач не надав документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена; просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач у надісланому відзиві проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, між ТОВ ГРОСС-ТРЕЙДІНГ (постачальник) та ТОВ ЮВЕНТ ГРУП (замовник) 03.06.2019 укладено договір поставки №20/2019, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити на склад замовника стінові системи блок незнімної опалубки гіпсопенополістерольний Комблок Neopor 300 згідно Специфікації на загальну суму 3 120 000 гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 520 000 грн.

Відповідно п. 4.2. зазначеного договору, розрахунок здійснюється Замовником у формі100% передплати протягом 10 (десяти) банківських днів з дати фактичного отримання Рахунку оплату від Постачальника.

Специфікацією №1 до Договору №20/2019 від 03.06.2019 сторони узгодили поставку постачальником на користь замовника стінових систем блоків незнімної опалубки гіпсопенополістерольний Комблок Neopor 300 у кількості 6500 шт. за ціною без ПДВ 400 гри на загальну суму 3 120 000 гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ - 500 000 грн.

04.06.2019 постачальником було виставлено, а замовником отримано рахунок на оплату №84 від 04.06.2019.

05.06.2019 на розрахунковий рахунок ТОВ ГРОСС-ТРЕЙДІНГ в ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО надійшли від ТОВ ЮВЕНТ ГРУП грошові кошти згідно виставленого рахунку на оплату №84 від 04.06.2019 за товар в сумі 3 120 000 гривень.

05.06.2019 з урахуванням Листа ДФСУ від 30.01.18 № 347/6/99-99-15-03-02-15/ІГІК ТОВ ГРОСС-ТРЕЙДІНГ складена податкова накладна №13 на суму 3 120 000 гривень, в т.ч. ГІДВ 520 000 гривень, при цьому заповнюючи ПН у гр. 2 постачальник відобразив товари, що будуть поставлені на користь замовника у відповідності із укладеною угодою, а в гр. 6 дані про кількість (обсяг) товарів, що будуть поставлені.

05.06.2019 дана податкова накладна була направлена на реєстрацію в ЄРПН. Документ було прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України; підстава: "Виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

У квитанції позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження законності зазначених господарських операцій позивачем направлено пояснення та документи щодо обставин видачі податкової накладної.

Однак, рішеннями комісії ДФС України 12.06.2019 № 1191266/42581767 ТОВ ГРОСС- ТРЕЙДІНГ відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 №13 на суму 3 120 000 (три мільйони сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень 00 копійок по операціях з контрагентом ТОВ ЮВЕНТ ГРУП (код ЄДРПОУ 42941344) в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Підставою для прийняття такого рішення зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні(документи, які не надано підкреслити) .

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а платником податків було подано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно п.п. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації"', підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 1, пп.2 п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

2) для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивачем виписано податкову накладну № 13 від 05.06.2019 року, на підтвердження реальності здійснення операцій по яким позивачем направлено повідомлення від 06.06.2019 року № 1 та надані відповідні документи.

При цьому, контролюючим органом порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 05.06.2019 року про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

01 січня 2018 року набув чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно вимог пункту 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Матеріалами справи підтверджено, що у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем надано документи для проведення розблокування податкової накладної.

Так, додатком 2 до вказаного Порядку визначено, що Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

З рішення Головного управління ДФС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1191266/42581767 від 12.06.2019 року вбачається, що у реєстрації податкової накладної відмовлено через ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, та первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копії усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів вказує на те, що укладений між позивачем та контрагентом ТОВ Ювент Груп договір №20/2019 від 03.06.2019 року містять положення щодо предмету, порядку та умов поставки, якості товару, ціни та порядку розрахунків, відповідальності сторін, та ін., що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Так, для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкова накладна - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ Ювент Груп

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ТОВ "ГРОСС-ТРЕЙДИНГ" та ТОВ ЮВЕНТ ГРУП та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення контролюючого органу № 1191266/42581767 від 12.06.2019 року є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 12.06.2019 р. № 1191266/42581767, яким ТОВ ГРОСС-ТРЕЙДІНГ відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 р. №13 на суму 3 120 000 гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ - 520 000 гривень 00 копійок по операціях з контрагентом ТОВ ЮВЕНТ ГРУП , діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності відмови у реєстрації податкової накладної від 05.06.2019 р. №13.

Посилання апелянта на те, що позивач не надав документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена, є необґрунтованим, оскільки спростовується дослідженими судовим розглядом матеріалами справи.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 520/6637/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 02.03.2020 року