Постанова

від 26.02.2020 по справі 160/6535/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/6535/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Златін С.В.) у справі №160/6535/19 за позовом Приватного підприємства "Укрспецстройремонт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області безпідставно дійшла висновку по не спрямованість правочинів, укладених позивачем з ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс", на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що його контрагенти виконали для позивача підрядні роботи. Позивач зазначає, що порушення ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголошує на тому, що виконані ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" роботи були передані в подальшому контрагентам позивача: ТОВ "Запорізьке спеціалізоване монтажне управління".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Апеляційна скарга ґрунтується на висновках акту перевірки, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання , задіяних у ланцюгу, свідчить про відсутність здійснення господарських операцій, а лише здійснено обмін документами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 11.03.2019 року по 15.03.2019 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року по взаємовідносинах з ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс", за результатами якої складно Акт № 15179/04-36-14-18/35594589 від 22.03.2019 року.

Перевіркою встановлено порушегння позивачем норм п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 426122 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочини укладені позивачем з контрагентами ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" є такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки:

- ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" не має виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, сировини та матеріалів необхідних для здійснення господарської діяльності;

- правочини укладені ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" з контрагентами мають ознаки ризикованості;

- метою функціонування ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вимоги.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "р" від 23.04.2019 року № 0012701418, яким визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ на суму 426 122 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 106 530,50 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не доведені порушення визначені актом перевірки, а позивачем надані докази на спростування доводів відповідача.

Колегія суддів суду апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України ,податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" укладено договори підряду № 28/2 від 28.02.2018 року, № 01/3 від 01.03.2018 року та № 10/07 від 10.07.2018 року відповідно, у відповідності до яких ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" зобов`язувались виконати для позивачу будівельні роботи на ПАО "АМК Кривий Ріг" ДП № 9 ремонт 3-ї категорії, роботи з поточного ремонту на ПАО "ДМК", та будівельні роботи на об`єкті ПАО "АМК Кривий Ріг" ремонт ДП № 7 (шахта печі, фурмана зона, вигребка).

Факт виконання робіт підтверджується актами наданих послуг, копії яких міститься у матеріалах справи.

Вказані документи, які додані до матеріалів справи, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" видало позивачу податкові накладні, які містяться у матеріалах справи та які зареєстровано у ЄРНП.

Судом встанорвлено та не спростовується відповідачем, що контрагенти позивача - ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" є зареєстрованими юридичними особами.

З сайту Державної фіскальної служби судом встановлено, що ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" станом на день здійснення господарських операцій з позивачем були платником ПДВ та вправі були видавати податкові накладні.

ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" мали ліцензії на здійснення робіт та дозволи на виконання певних видів робіт, копії яких містяться у матеріалах справи, а тому могли виконати роботи для позивача.

Також судом під час розгляду розгляду справи встановлено, що виконані ТОВ "АСС-Поліграфпак" та ТОВ "Сертекс Плюс" роботи в подальшому були передані ТОВ "Запорізьке спеціалізоване монтажне управління", що підтверджується копіями договорів, актами приймання - передачі робіт (надання послуг)податковими накладними та платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджується виконання укладених договорів між позивачем та контрагентами та в подальшому які були передані іншим контрагентам на виконання договорів субпідряду.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи відповідача визначені в апеляційній скарзі, оскільки такі базуються на підставі інформаційних баз даних ДФС, та дослідження ланцюгу господарської діяльності контрагентів позивача, проте не зазначає доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції які ґрунтуються на наданні оцінки первинним документам, наданих позивачем, у тому числі наявність у контрагентів позивача КВЕДу на здійснення виду діяльності як будівельні, монтажні роботи та наявності діючих ліцензій на час здійснення господарських операцій.

Податковим органом не надано доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, первинним документам, які перебувають у позивача, не надано оцінки у акті перевірки, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Також слід зазначити, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, коли останній виконав усі передбачені законом умови.

Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі №160/6535/19 за позовом Приватного підприємства "Укрспецстройремонт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню.

Повне судове рішення складено 02 березня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак