Постанова

від 26.02.2020 по справі 580/2136/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2136/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Файдюка В.В., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат Єміч В.С.,

від відповідача - адвокат Архипенко О.А., Римський І.О., Мельник В.М.,

Золотоверхий В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської районної ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення про дострокове припинення повноважень голови ради, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Смілянської районної ради Черкаської області (далі - відповідач, Смілянська районна рада), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про дострокове припинення його повноважень голови районної ради, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без дотримання процедури винесення на розгляд сесії питання порядку денного про звільнення голови ради, а також без попереднього обговорення, підготовки та оприлюднення, що суперечить чинному законодавству та регламенту роботи ради.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами, що викладені у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує на тому, що питання про припинення повноважень голови внесено на розгляд депутатом, що прямо закріплено положеннями Регламенту Смілянської районної ради. Відповідне питання було постановлено на голосування, за результатами якого 18 із 26 депутатів його підтримали. Крім того, саме до повноважень позивача, як головуючого на засіданні ради, віднесено вжиття заходів щодо дотримання вимог закону та Регламенту. Оскільки позивачем будь-яких зауважень і дій щодо процедури внесення питання про припинення повноважень голови ради вчинено не було, його твердження про порушення процедури є помилковими. Відповідач акцентує увагу, що комісії ради є дорадчими органами, а їх висновки не є обов`язковими для ради. А вимога про публікацію проекту рішення, винесеного на розгляд ради, не поширюється на рішення, внесені на розгляд як термінові.

У додаткових поясненнях позивач наголошує, що відповідно до Регламенту ради публікації підлягають будь-які проекти рішень, у тому числі по термінових питаннях. До того ж зазначає, що жодним нормативно-правовим актом питання про дострокове припинення повноважень голови районної ради не визнається як невідкладне.

У відповіді на додаткові пояснення відповідач звертає увагу, що питання про звільнення постановлено на голосування самим позивачем, оскільки було визначено як нагальне. Отже оскаржуване рішення слід розглядати як таке, що прийняте за погодженням та за безпосередньої участі позивача. Зауважує, що оскаржуване рішення є внутрішньоорганізаційним актом, оприлюднення якого положеннями Законів України Про місцеве самоврядування та Про доступ до публічної інформації не вимагається. Також акцентує увагу, що незначні процедурні порушення проведення сесії, які не вплинули на результати голосування за питання про дострокове припинення повноважень позивача, не можуть бути підставою для визнання такого рішення протиправним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що рішенням Смілянської районної ради № 3-11/VII від 25 грудня 2015 року позивач обраний головою районної ради.

На виконання розпорядження голови Смілянської районної ради від 04 червня 2019 №25/01-2 скликано чергову п`ятдесяту сесію районної ради сьомого скликання. У порядок денний сесії включені питання: про звіт про виконання районного бюджету за І півріччя 2019 року; про програму територіальної оборони Смілянського району на 2019 - 2023 роки; про зміни до рішення районної ради від 21 грудня 2018 року №45-9/VII Про районний бюджет на 2019 рік ; різне.

20 червня 2019 року Смілянська районна рада на пленарному засіданні чергової п`ятдесятої сесії районної ради сьомого скликання прийняла рішення №50-5/VII Про дострокове припинення повноважень голови Смілянської районної ради ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного рішення, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Регламенту Смілянської районної ради.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон України №280/97-ВР).

Відповідно до статті 5 Закону України №280/97-ВР до системи органів місцевого самоврядування віднесено районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами пункта 1 частини 1статті 43 Закону України №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, в тому числі, щодо обрання на посаду та звільнення з посади голови ради.

Смілянською районною радою 08 грудня 2015 року прийнято рішення №2-5/VII, яким затверджено Регламент Смілянської районної ради (далі - Регламент).

Відповідно до статті 2 Регламента, порядок формування та організація діяльності районної ради, її органів, депутатів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , іншими законами, а також цим Регламентом. Регламент передбачає порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії.

Як убачається зі змісту спірного рішення, повноваження позивача як голови Смілянської районної ради достроково припинено на підставі пункта 1 частини 1 статті 43, частини 4 статті 55 Закону України №280/97-ВР.

Зокрема, відповідно до частини 4 статті 55 Закону України №280/97-ВР у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до статті 24 Регламента на кожному засіданні районної ради ведеться звукова стенограма сесії з терміном її зберігання протягом усього скликання, на основі якої виконавчий орган ради складає протокол. За достовірність записів в протоколі сесії та своєчасне оформлення протоколу несе відповідальність керуючий справами виконавчого апарату ради. Протокол засідань районної ради підписує головуючий на засіданні. У протоколі засідання районної ради зазначаються: назва ради, порядковий номер сесії і дата її проведення, кількість депутатів, обраний в раду, кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний сесії, прізвища виступаючих і прийнятті рішення.

Пунктами 5 та 6 статті 13 Регламенту визначено, що матеріали і проекти рішень ради, а також пропозиції і зауваження до них в обов`язковому порядку попередньо розглядаються відповідними комісіями. Проекти рішень районної ради оприлюднюються розробниками не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на сесії районної ради.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції зі змісту стенограми засідання п`ятдесятої сесії Смілянської районної ради VII скликання від 20 червня 2019 року встановлено, що пропозиція про включення до порядку денного і обговорення питання доцільності припинення повноважень голови Смілянської районної ради ОСОБА_1 та звільнення його з посади голови ради без припинення повноважень депутата виходила виключно від депутата ОСОБА_2 .

Також, підтвердженням факту внесення даної пропозиції одноособово депутатом, є те, що головуючий на сесійному засіданні ради ставив саме вказану пропозицію на голосування.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Смілянської районної ради від 20 червня 2010 року №50-5/VII, яким достроково припинено повноваження та звільнено з посади голову Смілянської районної ради ОСОБА_1 , прийнято з порушенням вимог частини 4 статті 55 Закону України №280/97-ВР.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на факт наявності вимоги депутатів про включення до порядку денного та внесення на розгляд сесії 20 червня 2019 року цього питання, адже, як уже зазначалось вище, із стенограми засідання не вбачається внесення на розгляд ради відповідної вимоги не менш як третиною депутатів від складу ради.

Натомість твердження відповідача спростовуються встановленими судом обставинами, зокрема, даними стенограми та протоколу засідання, якими зафіксовано, що пропозиція внесення на розгляд цього питання виходила від депутата ОСОБА_2 , та тим, що серед доданих до протоколу матеріалів відповідне звернення депутатів відсутнє.

Щодо внесення на розгляд сесії питання про звільнення з посади голови ради ОСОБА_1 без попереднього обговорення, підготовки та оприлюднення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 15 статті 46 Закону України №280/97-ВР встановлено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11 вересня 2003 року №1160-ІV. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Згідно із частиною 1 статті 47 Закону України №280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішення ради, її виконавчого комітету.

Аналогічні приписи закріплені в пункті 1 розділа ІІ Положення про постійні комісії Смілянської міської ради, затвердженого рішенням Смілянської районної ради від 08 грудня 2015 року №2-1/VII, якими встановлено, що постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Окрім того, пунктом 5 статті 13 Регламента встановлено, що питання, які плануються включити в порядок денний чергової сесії, попередньо розглядаються відповідними постійними комісіями.

Пунктом 6 статті 13 Регламента визначено, що проекти рішень районної ради оприлюднюються розробниками не пізніше 20 робочих днів до дати їх розгляду на сесії районної ради.

Відповідно до пункта 14 статті 13 Регламента пропозиції з уточнення порядку денного подаються голові ради, його заступнику не пізніше як за 6 днів до початку роботи сесії, крім питань, вказаних у пункті 12 цієї статті.

Наведеним пунктом передбачено, що питання, які конче потребують розгляду і не вимагають попередньої підготовки та розгляду в комісіях, за рішенням ради можуть включатися до порядку денного сесії під час її проведення відкритим голосуванням більшістю від загального складу ради.

Пунктом 15 статті 13 Регламента встановлено, що голова ради на пленарному засіданні ради інформує депутатів про зміни та пропозиції до порядку денного. Якщо постійні комісії, депутатські групи чи депутати наполягають на включенні до порядку денного відхилених пропозицій, це вирішується відкритим голосуванням більшістю від загального складу ради.

Отже, з огляду на вказані приписи Закону України №280/97-ВР та Регламента, обов`язковою підставою для розгляду питання радою, на черговій сесії, є надання проекту рішення ради.

У свою чергу, положеннями пункта 12 статті 13 Регламента, на які посилається відповідач, можливість внесення питань до порядку денного сесії під час її проведення передбачена лише у виняткових випадках, коли такі питання потребують невідкладного розгляду і не вимагають попередньої підготовки та розгляду в комісіях.

Колегія суддів уважає, що питання дострокового припинення повноважень голови ради не потребує невідкладного розгляду, а напроти, підстави ініціювання такого мають бути ретельно перевірені та попередньо обговорені.

До того ж, відповідно до пункта 17 статті 13 Регламента проект рішення про припинення повноважень голови районної ради повинен бути опублікований на офіційному сайті в будь-якому разі, навіть якщо відповідач уважає це питання невідкладним.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що проект рішення про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Смілянської районної ради ОСОБА_1 не готувався, не оприлюднювався, попередньо не обговорювався та відповідною постійною комісією ради не вносився до порядку денного сесії.

При цьому, пропозицію про включення до порядку денного і обговорення питання доцільності дострокового припинення повноважень голови районної ради ОСОБА_1 було внесено також з порушенням вимог Закону України №280/97-ВР.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Смілянської районної ради від 20 червня 2019 року №50-5/VII Про дострокове припинення повноважень голови Смілянської районної ради ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що постановлене з порушенням процедури його прийняття.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №309/2606/17.

Твердження відповідача про те, що пункт 12 статті 12 Регламента дозволяє вносити до порядку денного питання без попереднього оприлюднення проекту рішення, колегія суддів вважає помилковим, позаяк будь-яких обмежень оприлюднення проектів рішень Регламент ради не містить.

Оскільки звільнення позивача з посади відбулося з порушенням вимог Закону України №280/97-ВР та Регламента Смілянської районної ради, то він підлягає поновленню на посаді голови Смілянської районної ради з наступного дня, тобто з 21 червня 2019 року.

Відповідно до положень статті 235 Кодексу законів про працю при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Ураховуючи, що вимога позивача про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від попередніх вимог про визнання протиправним рішення відповідача та поновлення позивача на посаді, колегія суддів вважає, що слід стягнути зі Смілянської районної ради в користь позивача суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2019 року (дня, наступного за днем звільнення) по 26 лютого 2020 року (день прийняття судом рішення про поновлення на посаді), яка з врахуванням кількості днів вимушеного прогулу - 173 днів та 2188,89 грн. суми середньоденного заробітку на посаді голови ради, становить 378677,97 гривень включно із врахуванням сум податків та обов`язкових платежів.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині стягнення з Смілянської районної ради на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць та поновлення позивача на посаді голови Смілянської районної ради підлягає негайному виконанню.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що зумовило неправильне вирішення справи.

Частиною 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 наведеної правової норми передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2019 року позивачем до початку судових дебатів було подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення (т. 2 а.с. 42). Однак, у зв`язку з тим, що рішенням суду відмовлено у задоволенні позову, докази на підтвердження зазначених витрат додано до апеляційної скарги.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копії договора №25/19 про надання правової допомоги від 24 вересня 2019 року, додаткових угод до цього договора від 17 жовтня 2019 року та від 10 грудня 2019 року, акта приймання - передачі наданої правової допомоги за договором №25/19 від 10 грудня 2019 року та квитанції про сплату грошових коштів у сумі 15000,00 грн. за договором №25/19.

Зі змісту додаткової угоди до договора №25/19 від 17 жовтня 2019 року убачається, що сторони попередньо погодили наступний розмір гонорара за надання правової допомоги у сумі 15000,00 грн. Пунктом 2 додаткової угоди закріплено, що розмір гонорара за юридичні послуги, що надаються Адвокатом, оплачуються Клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено Адвокатом на надання правової допомоги за Договором, з урахуванням вартості 1 години - 1000,00 грн.

Як убачається з акта приймання - передачі правової допомоги за договором №25/19 від 10 грудня 2019 року, в ньому наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, загальною вартістю 12000,00 грн.

З огляду на викладене, оскільки позов підлягає задоволенню повністю, згідно наявних у справі доказів, витрати на професійну правничу допомогу підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 12000,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 134, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення Смілянської районної ради Черкаської області від 20 червня 2019 року №50-5/VII Про дострокове припинення повноважень голови Смілянської районної ради ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Смілянської районної ради Черкаської області з 21 червня 2019 року.

Стягнути зі Смілянської районної ради Черкаської області (20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25583965) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за час вимушеного прогулу у розмірі 378677,97 (триста сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 97 коп. без відрахування податків та зборів.

Допустити постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Смілянської районної ради Черкаської області та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць без відрахування податків та зборів.

Стягнути зі Смілянської районної ради Черкаської області (20701, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25583965) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.В. Файдюк

Л.Т. Черпіцька

(Повний текст постанови складений 02 березня 2020 року.)