Рішення

від 18.02.2020 по справі 295/18437/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/18437/19

Категорія 35

2/295/720/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є ОСББ М 16 . Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території між ОСББ "М 16" та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Щомісяця позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (членські внески), однак останній кошти за вказані послуги не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги, яка станом на 31 жовтня 2019 року становить 4 788,63 грн. Водночас відповідач ухилявся від підписання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та не виконував обов`язки споживача у повному обсязі оплачувати послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території. Жодних претензій щодо якості та повноти наданих комунальних послуг ОСОБА_1 не заявляла. На адресу реєстрації відповідача 08 жовтня 2019 року було направлено відповідну претензію, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення. Оскільки зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг є грошовим, тому просить також застосувати правові наслідки за невиконання грошового зобов`язання, які передбачені ст. 625 ЦК України.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 6 319,69 грн., з яких: житлово-комунальні послуги (членські внески) у сумі 4 788,63 грн., 212,62 грн. - 3 % річних; 1 318,44 - інфляційних втрат, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 02.01.2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляла.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"

Виходячи з положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

За змістом частини 3 ст. 12 Закону України Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання має право відповідно законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Протоколом № 6 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 від 20 травня 2017 року, а саме пунктом 4 порядку денного зборів було затверджено кошторис з внеском на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2,93 грн. за 1 м.кв. 1 поверхи і 3,50 грн. за 1 м.кв. 2-9 поверхи та ремонтним фондом на погашення кредиту в АБ Укргазбанк в сумі 0,58 грн. за 1 м.кв. для квартир з централізованим опаленням і 0,15 грн. за 1 м.кв. для квартир без централізованого опалення.

Протоколом № 7 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 від 13 січня 2018 року, а саме пунктом 5 порядку денного зборів було затверджено кошторис на 2018 рік з тим самим внеском на утримання будинку та прибудинкової території та ремонтним фондом на погашення кредиту.

Протоколом № 9 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 від 24 грудня 2018 року, а саме пунктом 4 порядку денного зборів було затверджено кошторис на 2019 рік із внеском на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4,24 грн. за 1 м.кв. - 1 поверхи і 5,08 грн. за 1 м. кв. 2-9 поверхи.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно зі статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги , який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду №206/1148/16-ц від 14.01.2019 року.

З наданого розрахунку заборгованості по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території, станом на 31.10.2019 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 4 788,63 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Зважаючи на те, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складатиме: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги, суд вважає за можливе стягнути з неї суму заборгованості в розмірі 4 788,63 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.02.2017 року по 31.10.2019 року та в межах заявлених позовних вимог, що відповідає ст. 13 ЦПК України та становить 1 318,44 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.02.2017 року по 31.10.2019 року, що становить 212,62 грн., а в загальному сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 6 319,69 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов`язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Встановлено, що 29.08.2018 року ОСББ М 16 , в особі голови правління Мельничук О.П., та адвокатське бюро Могильницький та Партнери в особі керуючого Могильницького В.Ю., який діє на підставі статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії № 638 від 29.03.2012, уклали договір про надання правової допомоги.

Пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги встановлено, що гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені у додатку 1 до цього договору, яким визначено перелік та вартість правової допомоги (послуг), які адвокатське бюро надає клієнту.

Також до заяви додано копію акту наданих послуг, з якого вбачається, що адвокатом надано послугу - підготовка проекту позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартістю 1 000,00 грн.

На підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн. надано копію платіжного доручення.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Зважаючи на ту обставину, що позивачем підтверджено належними доказами понесення витрат на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн. та з огляду на задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у рази задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись Законами України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 322, 526, 552, 625 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 81, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 заборгованість станом на 31.10.2019 року у сумі 6 319,69 грн., з яких заборгованість за надані житлово-комунальні послуги (членські внески) у сумі 4 788,63 грн. інфляційні втрати у сумі 1 318,44 грн., три відсотки річних у сумі 212,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 судові витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн. та по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 , адреса: м. Житомир, вул. Малікова, 16, код ЄДРПОУ 37976328.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Д.В. Кузнєцов