Рішення

від 18.02.2020 по справі 369/10776/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10776/19

Провадження № 2/369/1210/20

РІШЕННЯ

Іменем України

18.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючого суддіПінкевич Н.С., за участі секретаряСереденко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (протягом шести років) він проживав зі своєю рідною сестрою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акта вих. № 9.4.19 від 09.04.2019 р. У цій квартирі позивач проживає дотепер.

Разом із сестрою та її чоловіком позивач вів спільне господарство та здійснював витрати на утримання їх спільного майна, а саме: періодично купував санітарну техніку, електротехніку, будівельні матеріали, якими вони користувалися спільно, оплачував ремонтні роботи з виготовлення та монтажу дверного блоку і вікон, купував продукти харчування (їжу, напої) й побутові товари, здійснював оплату комунальних, телекомунікаційних послуг тощо. Вказані витрати підтверджуються копіями квитанцій, чеків та інших документів, що знаходяться в матеріалах справи. ОСОБА_1 також зазначає, що він доглядав за своєю сестрою та її чоловіком у зв`язку з їх похилим віком і незадовільним станом здоров`я, піклувався про них.Позивач прибирав у їх спільній квартирі, мив посуд, виносив сміття й займався повсякденними хатніми справами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. За життя заповіт ОСОБА_2 не склала. Поховання ОСОБА_2 та надання ритуальних послуг здійснювалися за рахунок позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка площею 0,6894 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0153, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1086 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0625, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в

с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, та 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер: 3222481200:03:010:0410, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області.

Належність померлій вказаного майна підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 188501, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 04.09.2006 р. на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 25.05.2006 р. № 361, копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 964108, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 29.02.2008 р. на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 26.04.2007 р. № 270, та копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 822285, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі 20.06.2008 р. на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 13.06.2007 р. № 372.

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 був її чоловік ОСОБА_3 , який прийняв спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (в силу постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За життя заповіт ОСОБА_3 не склав.

Згідно з ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Разом з тим, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 не зміг оформити право на спадщину, яку він прийняв після смерті своєї дружини ОСОБА_2 . З незалежних від нього обставин отримати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 не вдалося.

Вказав, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відтак, на момент смерті ОСОБА_3 належало наступне майно: земельна ділянка площею 0,6894 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0153, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області (успадкована ним від його дружини ОСОБА_2 ), 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1086 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0625, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області (успадкована ним від його дружини ОСОБА_2 ), та 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер: 3222481200:03:010:0410, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області (успадкована ним від його дружини ОСОБА_2 ).

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є позивач, який належить до четвертої черги спадкоємців за законом. На час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживав ізОСОБА_3 та не заявляв про відмову від спадщини, а отже прийняв її на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

У подальшому зметою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зими Н.Ф. За фактом його звернення було заведено спадкову справу № 3/2019 до майна ОСОБА_3 . Разом із тим, у довідці № 362/02-14 від 02.08.2019 р. нотаріус вказав, що ОСОБА_1 не надав документів, які підтверджують його родинні відносини з ОСОБА_3 та належність до однієї з черг спадкоємців за законом. У зв`язку з цим ОСОБА_1 не був закликаний до отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Водночас, нотаріус роз`яснив ОСОБА_1 його право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , який, в свою чергу, прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_2 , однак не оформив її у зв`язку зі смертю.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідачі - Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області та Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області - в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що з 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 проживав зі своєю рідною сестрою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акта вих. № 9.4.19 від

09.04.2019 р. У цій квартирі позивач проживає і на час розгляду справи. Разом із сестрою та її чоловіком позивач вів спільне господарство та здійснював витрати на утримання їх спільного майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.12.2018 р., виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві. За життя заповіт ОСОБА_2 не склала. Поховання ОСОБА_2 та надання ритуальних послуг здійснювалися за рахунок позивача, що підтверджується копією договору-замовлення про надання ритуальних послуг від 19.12.2018 р. та копією накладної № 3584 від 20.12.2018 р.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка площею 0,6894 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0153, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1086 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0625, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в

с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, та 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер: 3222481200:03:010:0410, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області.

Належність померлій вказаного майна підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 188501, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 04.09.2006 р. на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 25.05.2006 р. № 361, копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 964108, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 29.02.2008 р. на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 26.04.2007 р. № 270, та копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 822285, виданого управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі 20.06.2008 р. на підставі розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 13.06.2007 р. № 372.

Єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 був її чоловік ОСОБА_3 , який прийняв спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (в силу постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Факт його смерті підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.01.2019 р., виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та довідкою про причину смерті від 31.12.2018 р. За життя заповіт ОСОБА_3 не склав.

У зв`язку з власною смертю ОСОБА_3 не зміг оформити право на спадщину, яку він прийняв після смерті своєї дружини ОСОБА_2 . З незалежних від нього обставин отримати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 не вдалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відтак, на момент смерті ОСОБА_3 належало наступне майно: земельна ділянка площею 0,6894 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0153, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області (успадкована ним від його дружини ОСОБА_2 ), 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1086 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0625, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області (успадкована ним від його дружини ОСОБА_2 ), та 1/2 частка в земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер: 3222481200:03:010:0410, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області (успадкована ним від його дружини ОСОБА_2 ).

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є позивач, який належить до четвертої черги спадкоємців за законом. На час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживав ізОСОБА_3 та не заявляв про відмову від спадщини, а отже прийняв її на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

У подальшому зметою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зими Н.Ф. За фактом його звернення було заведено спадкову справу № 3/2019 до майна ОСОБА_3 . Разом із тим, у довідці № 362/02-14 від 02.08.2019 р. нотаріус вказав, що ОСОБА_1 не надав документів, які підтверджують його родинні відносини з ОСОБА_3 та належність до однієї з черг спадкоємців за законом. У зв`язку з цим ОСОБА_1 не був закликаний до отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Водночас, нотаріус роз`яснив ОСОБА_1 його право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається зі ст. ст. 1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У ст. 1264 ЦК України зазначено, що в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення та належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням викладеного вище та беручи до уваги, що іншим чином позивач не має можливості оформити право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 1216-1223, 1225, 1258, 1264, 1268, 1296 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 23, 81, 89, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 на наступне спадкове майно в порядку спадкування за законом:

земельну ділянку площею 0,6894 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0153, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області;

1/2 частку в земельній ділянці площею 0,1086 га, кадастровий номер: 3222486600:04:004:0625, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області;

1/2 частку в земельній ділянці площею 0,1326 га, кадастровий номер: 3222481200:03:010:0410, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач-1: Тарасівська сільска рада Києво-Святошинського району Київської області. Місцезнаходження: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Тарасівка, пров. Островського, 4. Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04358796.

Відповідач-2: Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області. Місцезнаходження: 08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вул. Боярська, 4. Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04358490.

Суддя Пінкевич Н.С.