Постанова

від 27.02.2020 по справі 904/3535/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 року м. Дніпро Справа № 904/3535/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Широбокової Л.П., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 р.

( суддя Петренко І.В., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 13.01.2019 р.)

прийнятої за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І. по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Дніпровський металургійний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 16 484,10 грн. штрафу за прострочення доставки вантажу (договір про надання послуг №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 від 20.00.2018р.)

за участю: державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просив суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60755576 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скарга була обґрунтована тим, що п . 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором. Станом на 20.10.2019 р. до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" включено дані про боржника. На думку скаржника, всі відкриті, станом на 20.10.2019 р., виконавчі провадження, у тому числі і ВП № 60755576, де боржником є Відповідач, підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 р. у справі № 904/3535/19 скаргу задоволено у повному обсязі - визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 60755576 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. у виконавчому провадженні ВП № 60755576.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І. по справі залишити без задоволення .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що з огляду на приписи Закону України Про виконавче провадження підстави для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3535/19 - відсутні, постанова від 02.12.2019 р . про відкриття виконавчого провадження ВП № 60755576 винесена державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби м. Києва Коваль Л.І. в повній відповідності до Закону України Про виконавче провадження .

Скаржник вважає, що такий спосіб захисту порушеного права, як скасування постанови не передбачений ГПК України. Законом України Про визнання таким, що втратив чинність Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації не передбачено внесення будь-яких змін або доповнень до Закону України Про виконавче провадження .

Водночас, на думку Скаржника, твердження Боржника про те, що все його майно відноситься до об`єктів державної власності суперечать його правовстановлюючим документам .

При цьому Скаржник зазначає, що частина 3 розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", яка забороняє вчиняти виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" є такою, що суперечить Конституції та чинному законодавству України.

У письмових поясненнях, що надішли до апеляційного суду, Відповідач просить апеляційну скаргу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 р. по справі № 904/3535/19 залишити без змін.

Регіональна філія "Придніпровська залізниця" зазначає, що судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 60755576 та винесення відповідної постанови від 02.12.2019 (після набрання чинності Закону № 145-ІХ) є неправомірними, адже Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність. Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, в тому числі, і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників (за винятком, вказаним в Законі), а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 ВП № 60755576 підлягає скасуванню.

Також, Відповідач звертаємо увагу суду, що грошові кошти можуть бути передані в заставу за кредитним договором. Про можливість застави майнових прав на грошові кошти на банківських рахунках, на отримання грошових коштів за відповідними контрактами свідчить численна судова практика, а саме; № 910/16025/18, № 911/1540/18 та ін.

Від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві надійшли письмові пояснення по суті апеляційної скарги, в яких державна виконавча служба просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 р. у справі № 904/3535/19 повністю, оскільки неможливо допустити ситуацію, в якій державний виконавець буде позбавлений можливості неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, як того вимагає ст. 18 Закону України Про виконавче провадження під час виконання вищезазначеного рішення суду. Вказане може призвести до порушення прав сторін виконавчого провадження, збільшення скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців, погіршення іміджу органів державної виконавчої служби.

Зокрема, державна виконавча служба посилається на те, що Скаржник невірно трактує приписами пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , адже вказані обмеження не застосовуються до виконавчих дій щодо: стягнення грошових коштів; товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Вищевказана норма Закону містить сполучник і , що за правилами українського правопису є розділовим сполучником за допомогою якого з`єднуються незалежні частини складносурядного речення. Таким чином, в даному випадку підрядна частина речення що були передані в заставу за кредитними договорами відноситься лише до товарів .

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.02.2020 р.

В судовому засіданні 20.02.2020 р. була оголошена перерва до 27.02.2020 р.

В судовому засіданні 27.02.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 16 484,10 грн. штрафу за прострочення доставки вантажу задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" 16 484,10 грн. штрафу за прострочення доставки вантажу; 1 921,00 грн. судового збору.

05.11.2019 р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 р., яке набрало законної сили видано наказ про примусове виконання.

29.11.2019 р. Позивач звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

02.12.2019 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60755576, у пункті 2 якої Боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У п. 3 вказаної постанови з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 1 840,51 грн.

20.10.2019 р. набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до п. 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Місцевим господарським судом встановлено та визнається сторонами, що до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, включено дані щодо Боржника: «Орган управління Кабінет Міністрів України 400758150 Акціонерне товариство «Українська залізниця» 03680, м. Київ, вул. Тверська,5.» .

В основу оскаржуваного судового рішення про задоволення скарги АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на дії та бездіяльність державного виконавця покладено висновок місцевого господарського суду про те, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 60755576 та винесення відповідної постанови від 02.12.2019 р. ( після набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» ) є неправомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 ВП № 60755576 підлягає скасуванню, оскільки Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, в тому числі, і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів із боржників (за винятком, вказаним в Законі).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

При цьому, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Ч. 1 ст. 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як це визначено судом попередньої інстанції, предметом розгляду є дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І. з примусового виконання наказу № 904/3535/19 від 05.11.2019 р. виданого Господарським судом Дніпропетровської області про: стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат 16 484,10 грн. штрафу за прострочення доставки вантажу; 1 921 грн. судового збору.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Предметом дослідження є застосування до примусового виконання наказу № 904/3535/19 норми законодавства щодо встановленої тимчасової заборони на вчинення будь-яких виконавчих дій, у тому числі, примусового списання коштів з рахунків AT Укрзалізниця , згідно з приписами п. 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації .

У силу ст.ст. 1, 5 Законом України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом ( стаття 3).

Як зазначалося раніше 20.10.2019 р. набрав чинності Закон України від 02.10.2019 р. № 145-ІХ Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації ( далі - Закон № 145-ІХ).

П. 3 розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону № 145-ІХ передбачено, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та поясненнями державної виконавчої служби, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що обмеження встановлені приписами пункту 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , не застосовуються до виконавчих дій щодо: стягнення грошових коштів; товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

З огляду на зазначені приписи Закону України Про виконавче провадження , колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3535/19, постанова від 02.12.2019 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 60755576 винесена державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби м. Києва Коваль Л.І. в повній відповідності до Закону України Про виконавче провадження .

З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає необхідним також зазначити наступне.

Ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому, держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 р. № 5-рп/2013).

Зокрема, у рішенні № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження").

Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.

За обставин що склались у даній справі, оцінка таких обставин, доводів сторін (учасників судового процесу) та висновки, зроблені на підставі такої оцінки, не можуть бути на користь обставин, які спрямовані на перешкоджання виконанню остаточного судового рішення.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, відмовивши в задоволенні скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання неправомірними дій державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 60755576 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. у виконавчому провадженні ВП № 60755576.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 р. у справі № 904/3535/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про визнання неправомірними дій державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 60755576 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 р. у виконавчому провадженні ВП № 60755576 відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" суму судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у розмірі 2 102,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02.03.2020 р.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя Л. П. Широбокова

Суддя С. Г. Антонік