Рішення

від 20.02.2020 по справі 902/1032/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2020 р. Cправа № 902/1032/19

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.

Представники сторін

позивача Педченко Г.О., довіреність №1 від 02.01.2020;

відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

до : Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" (вул. Ю.Тютюнника, 84, м. Крижопіль, Вінницької обл., 24600)

про стягнення 119822,06 грн збитків

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №4386/12 від 03.12.2019 Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" про стягнення 119822,06 грн збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на виявлені в ході перевірки 09.04.2019-12.04.2019 порушення Державним підприємством "Крижопільське лісове господарство" вимог природоохоронного законодавства. Внаслідок вчинення незаконних дій, відповідачем заподіяно державі збитки на суму 119822,06 грн. Оскільки, добровільно суму збитків відповідач не відшкодовує, виникла необхідність стягнення вказаної суми у судовому порядку.

Ухвалою від 06.12.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 5 днів з дня вручення ухвали суду.

16.12.2019 до суду надійшла заява № 4551/12 від 16.12.2019 про усунення недоліків позовної заяви № 4386/12 від 03.12.2019.

Ухвалою від 17.12.2019 відкрито провадження у справі №902/1032/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.01.2020 р.

Ухвалою від 15.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1032/19 для судового розгляду по суті на 04 лютого 2020 р.

Ухвалою від 04.02.2020 відкладено розгляд справи на 20.02.2020 з підстав викладених у відповідній ухвалі.

На визначену судом дату з`явився представник позивача. Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Статтями 113, 114 та 118 ГПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 ст. 195 ГПК України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Даний строк є присічним.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.02.2020, в зв`язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницької області на підставі наказу №79-П від 08.04.2019 та направлення на перевірку №212 від 08.04.2019 у період з 09.04.2019 по 12.04.2019, було проведено позапланову перевірку на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державним підприємством "Крижопільське лісове господарство".

В процесі проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що основним видом діяльності цього підприємства є ведення лісового господарства, охорона, захист, раціональне та відтворення лісів. Держлісгосп здійснює охорону територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх використання відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

За результатами перевірки, посадовими особами контролюючого органу, були встановлені факти незаконної рубки лісу на території Заболотненського лісництва, про що складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 194/ВН. Даний акт підписано директором ДП "Крижопільське лісове господарство" ОСОБА_3. без зауважень та заперечень.

Відтак, в акті перевірки, зафіксовано наступні порушення:

- в кварталі 7 виділ 5 площа 2,9 га Заболотненського лісництва рубка головного користування 2018 року проведення, в межах зазначеної ділянки було виявлено незаконну рубку дерев (дерев, які були залишенні для біорізноманітгя з відміткою про це у лісорубному квитку № 84 від 12.12.2017) в кількості 5 шт. породи дуб з діаметром пнів біля шийки кореня 55 см. - 3шт., 56 см. - 1 шт., 57 см. - 1 шт.;

- в кварталі 15 виділ 11 площа 3,8 га Заболотненського лісництва рубка головного користування 2018 року проведення, в межах зазначеної ділянки було виявлено незаконну рубку дерев (дерев, які були залишенні для біорізноманіття з відміткою про це у лісорубному квитку № 84 від 12.12.2017) в кількості 4 шт., породи дуб з діаметром пнів біля шийки кореня 48 см.- 1шт., 50см. - 1шт., 52 см. - 1 шт., 42 см. - 1шт.

Зазначені вище порушення були виявленні в межах території лісового фонду ДП Крижопільське лісове господарство .

На основі даних результатів перевірки: відносно головного лісничого ДП Крижопільський лісгосп ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення № 009867 від 12.04.2019 року. У відповідних графах протоколу правопорушником надано пояснення, що до протоколу заперечень немає. Згідно протоколу винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 04/138 від 15.04.2019 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 65 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Суму штрафу правопорушником сплачено добровільно; відносно головного інженера ДП Крижопільський лісгосп ОСОБА_2 складено Протокол про адміністративне правопорушення №009868 від 12.04.2019 року, згідно протоколу винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 04/137 від 15.04.2019 року, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 65 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Суму штрафу правопорушником сплачено добровільно.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок виявлених порушень, в розмірі 119 822,06 грн здійснено у відповідності з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області надіслано ДП " Крижопільське лісове господарство" претензію №2079/06 від 07.05.2019 з вимогою відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 119822,06 грн. До претензії також надано розрахунок розміру шкоди.

Разом з тим, збитки в сумі 119822,06 грн відповідачем не погашені.

Таким чином, як стверджує позивач, господарюючий суб`єкт здійснював незаконну вирубку дерев, однак завдані державі збитки в добровільному порядку не відшкодував, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісовому фонду внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до п. а) ч.1 ст. 202 Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області .

Статтею 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до ст.ст. 63,64 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами ст.ст. 86,89,90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідного до цього кодексу.

Згідно із п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст.107 цього Кодексу підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону).

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди закріплено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В свою чергу, за ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності чи відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: - протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; - шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено здійснення державного нагляду (контролю) за суб`єктами господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про рослинний світ "порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу .

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Стаття 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди".

Зважаючи на те, що порушення вчинено на території Куницької сільської ради Крижопільського району, відтак, збитки мають бути перераховані на рахунок Куницької сільської ради Крижопільського району.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час виконання службових обов`язків (будучи на посаді головного лісничого, головного інженера ДП Крижопільський лісгосп ) здійснено лісові користування не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими у лісорубному квитку № 84 від 12.12.2017, а саме: не вжито заходів щодо залишення дерев, які були залишені для збереження біорізноманіття, що призвело до незаконної рубки дерев породи дуб у кількості 10 штук, відтак, збитки слід стягнути з юридичної особи Державного підприємства Крижопільське лісове господарство .

В порушення вимог природоохоронного законодавства державним підприємством, на території Заболотненського лісництва, допущено незаконну рубку дерев. Даний факт виявлено в ході проведення Державною екологічною інспекцією перевірки та складено відповідний акт.

Зважаючи на виявлені порушення норм природоохоронного законодавства, наслідково-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, контролюючим органом підставно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" обраховано збитки, обумовлені незаконною порубкою дерев, в сумі 119822,06 грн, які заявлені до стягнення із постійного лісокористувача.

Перевіривши розрахунок збитків в розмірі 119822,06 грн, суд дійшов висновку про те, що його виконано відповідно та з дотриманням вимог затверджених такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу.

При цьому судом враховується, що кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі (ст. 66 Конституції України).

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення шкоди.

Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини, такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню державі у повному обсязі.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" (вул. Ю.Тютюнника, 84, м. Крижопіль, Вінницької обл., 24600, код ЄДРПОУ 009914272) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979894) 119 822,06 грн. збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства (на рахунок: УК у Крижопільському районі/с. Куниче/24062100, Код ЄДРПОУ 37338187, Казначейство України (ЕАП) 899998, р/р 33119331002266).

3. Стягнути з Державного підприємства "Крижопільське лісове господарство" (вул. Ю.Тютюнника, 84, м. Крижопіль, Вінницької обл., 24600, код ЄДРПОУ 009914272) на рахунок Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979894) (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, Код ЄДРПОУ 37979894, р/р 35213059081122, в Держказначейській службі України, м. Київ МФО 820172) відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 02 березня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

3 - відповідачу (вул. Ю.Тютюнника, 84, м. Крижопіль, Вінницької обл., 24600)