Рішення

від 23.02.2020 по справі 904/5481/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5481/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейнс", м. Дніпро

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 354 850,28 грн.

Представники:

від позивача Смірнов А.А.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 354 850,28 грн., що складають суму безпідставно отриманих грошових коштів за договором № 12-16-3158 від 05.12.2016.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на безпідставне перерахування відповідачу коштів у зв`язку із підробленням офіційних документів, шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей, щодо виконання робіт з виготовлення проектних робіт та інженерних вишукувань.

У межах визначеного законом строку підготовчого провадження сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26.11.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/5481/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2019, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою від 17.12.2019 господарським судом відкладено підготовче засідання до 13.01.2020.

Ухвалою від 13.01.2020 господарським судом відкладено підготовче засідання до 27.01.2020.

Представник позивача в підготовче засідання 27.01.2020 не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи без участі представника підприємства останнього.

Представник відповідача в дане засідання також не з`явився, згідно даних з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", ухвала суду від 13.01.2020, надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейнс" за № 4930011062280, знаходиться у точці видачі/доставки (а.с. 127-128) .

Ухвалою суду від 27.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.02.2020.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином відповідно до статті 242 ГПК України.

24.02.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини, що вказують на безпідставне перерахування відповідачу коштів у зв`язку із підробленням офіційних документів, шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей, щодо виконання робіт з виготовлення проектних робіт та інженерних вишукувань.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір № 12-16-3158 від 05.12.2016 (а.с. 10); додаток № 1 до договору № 12-16-3158 від 05.12.2016 - протокол (а.с. 11); додаток № 2 до договору № 12-16-3158 від 05.12.2016 - завдання на розробку робочого проекту (РП) Відновлення водності р. Балівська Проточ у Дніпровському районі (а.с. 12), додаток № 3 до договору № 12-16-3158 від 05.12.2016 - зведений кошторис № 1 на проектні і відшкодувальні роботи (а.с. 13), рахунок-фактури № 41 від 15.12.2016 на суму 144 447,00 грн. (а.с. 14), рахунок-фактури № 27 від 27.12.2016 на суму 210 403,28 грн. (а.с. 15), платіжне доручення № 6670 від 15.12.2016 на суму 144 447,00 грн. (а.с. 16), платіжне доручення № 6705 від 28.12.2016 на суму 210 403,28 грн. (а.с. 17), акт № ДП-282 від 28.12.2016 здачі -прийняття продукції (робіт, послуг) до договору № 12-16-3158 від 02.12.2016 (а.с. 18), матеріали кримінального провадження № 12019040000000290 (а.с. 19-52), наказ № 289-р. від 22.12.2017 (а.с. 53), наказ № 101 від 20.12.1995 (а.с. 54).

05.12.2016 між Державним регіональним проектно-вишукувального інститутом "Дніпродіпроводгосп" Замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брейнс" Виконавець укладено договір № 12-16-3158 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання топогеодезичних, інженерно-геологічних, гідрологічних вишукувань та розрахунків та проектної документації до проектно-кошторисної документації (РП) Підняття рівня ґрунтових вод та відновлення водності річки Балівська Проточ на території Балівської сільської ради .

Пунктом 2.1. договору визначено, що за виконання роботи відповідно до даного договору Замовник перераховує Виконавцю 354 850,28 грн.

Згідно з пунктом 2.2 договору розрахунку за виконані роботи проводиться Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Додатком № 2 до договору Завдання на розробку робочого проекту (РП) Відновлення водності р. Балівська Проточ у Дніпровському районі було передбачено, що за результатом виконаних робіт мають бути представленні матеріали: звіт з топогеодезичних вишукувань, звіт з інженерно-геологічних вишукувань, звіт та розрахунки з гідрологічних вишукувань; проектна документація (пояснювальна записка та креслення) видаються в паперовому вигляді та на магнітних носіях.

Відповідно до договору № 12-16-3158 від 05.12.2016 відповідачем було оформлено рахунки-фактури від 15.12.2016 № 41 на суму 144 447,00 грн. та від 27.12.2016 № 27 на суму 210 403,28 грн.

Вказані рахунки були оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 6670 від 15.12.2016 на суму 144 447,00 грн. та 6705 від 28.12.2016 на суму 210403,28.

Після чого, 28.12.2016 сторонами було підписано акт здачі-прийняття продукції (робіт, послуг) № ДП-282 на суму 210 403,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 слідчим Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Манченко Р.Є. було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань - кримінальне провадження № 12019040000000290.

Правова кваліфікація за ознаками частини 4 статті 191 Кримінального кодексу України, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає в наступному.

До СУ ГУНП в Дніпропетровській області з прокуратури Дніпропетровської області надійшла постанова відділу прокуратури Батрака С.С. від 27. 03.2019 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження з кримінального провадження № 12017040000000753.

В даній постанові зазначено, що у ході провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000753 встановлено факт перерахування державних коштів від Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейнс" за виконання проектних робіт по об`єкту Підняття рівня ґрунтових вод та відновлення водності річки Балівська Проточ на території Балівської сільської ради , що виконувались на замовлення Балівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Крім того, було встановлено, що фактично вищевказані проектні роботи виконувались співробітниками даного державного інституту, а не співробітниками ТОВ Брейнс , а перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки відповідача стало можливим, у зв`язку із підробленням офіційних документів, шляхом внесення до них завідома неправдивих відомостей, щодо виконання робіт з виготовлення проектних робіт та інженерних вишукувань ТОВ Брейнс .

Відповідно до протоколу допиту директора ТОВ Брейнс Новака Вадима Геннадійовича від 22.03.2018 у кримінальному проваджені № 12017040000000753, останнім було підтверджено, що відповідачем роботи за спірним договором не виконувались.

Колишньому директору Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" Гринюк В.І. було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 28.03.2019 та передано матеріали кримінального провадження, разом з обвинувальним актом, до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська слухається кримінальна справа № 201/5053/19 на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у загальній сумі 354 850,28 грн., але останній зазначає, що роботи за спірним договором відповідачем не виконувались, що не заперечується директором ТОВ Брейнс та посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України зазначає, що відповідачем було безпідставно отримано грошові кошти у загальній сумі 354 850,28 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач позовні вимоги належними та допустимими доказами не підтвердив, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частина 2 статті 11 ЦК України.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2018 у справі № 910/11210/16 зробив правовий висновок з питання застосування статті 1212 ЦК України про те, що конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 910/9055/17.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно частиною 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, частини 1 статті 177 ЦК України, частини 1 статті 202 ЦК України, частини 1 статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як зазначалось вище, позивач сплатив кошти на виконання умов договору № 12-16-3158 від 05.12.2016 у сумі 354 850,28 грн., станом на момент їх сплати, такий договір був чинний.

Проте, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Гринюк В.І. будучи директором Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні частини 3 статті 18 КК України є службовою особою вказаного підприємства, вчинив злочин, що виразився в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумісне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи та кваліфікуються як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.

Вказані дії директора Гринюк В.І. стали підставою для формування бухгалтером підприємства Семеновою О.О. в системі клієнт банк платіжних доручень № 6670 від 15.12.2016 на здійснення переказу грошових коштів у сумі 144 447,00 грн. та № 6705 від 28.12.2016 на здійснення переказу грошових коштів у сумі 210 403,28 грн., на загальну 354 850,28 грн. та необґрунтованого перерахування вищевказаної суми з розрахункового рахунку позивача на розрахункових рахунок відповідача, за роботи які було виконано самостійно працівниками Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп".

Позивачем не надано доказів, що договір № 12-16-3158 від 05.12.2016 розірвано сторонами або визнано недійсним у судовому порядку.

Посилання позивача на те, що дії директора Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" Гринюка В.І. спричинили тяжкі наслідки інтересам юридичної особи та кваліфікуються як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська слухається кримінальна справа № 201/5053/19 на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України та на час розгляду даного спору відсутній вирок суду в зазначеному кримінальному провадженні.

Відтак, позивач не довів, що правова підстава набуття відповідачем спірних грошових коштів відпала.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до статей 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 354 850, 28 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статей 2, 46, 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейнс" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 354 850,28 грн. - відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 02.03.2020

Суддя І.Ф. Мельниченко