Постанова

від 02.03.2020 по справі 916/2910/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2910/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Хліб

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.12.2019

по справі № 916/2910/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК ПЛЮС

до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Хліб

про стягнення 161 861, 12 грн.

суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.

час та місце винесення рішення: 15:20, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАК-ПЛЮС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний хліб про стягнення заборгованості у розмірі 161861,12 грн., з яких 150194,96 грн. основного боргу, 10728,08 грн. пені, 938,08 грн. 3% річних, вказуючи на неповне виконання відповідачем умов договору поставки від 02.01.2018 № 35 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ПАК-ПЛЮС посилається на приписи статті 59 Конституції України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.22,257,526,530,599,612,629, 625,692 ЦК України, ст.ст.44,201 ПК України, ст.ст.1,2 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, п.п.3.1,3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14, постанову Вищого господарського суду України від 01.04.2015 р. по справі № 917/1667/14, умови названого вище договору, видаткові та податкові накладні, претензію від 28.08.2019 № 28/01 тощо.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.12.2019 позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Південний хліб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК-ПЛЮС 150194, 96 грн. основного боргу, 8252,52 грн. пені, 731,25 грн. 3% річних, 2387,68 грн. судового збору.

Мотивуючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що ТОВ ПАК-ПЛЮС як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено пакувальні матеріали в асортименті в т.ч. на загальну суму 254572,60 грн., що підтверджується видатковими накладними.

В свою чергу ТОВ Південний хліб як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість отриманого товару на суму 150194,96 грн. не оплатило, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.2.3 Договору строк виконання зобов`язання на вказану суму настав.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Південний Хліб звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 05.12.2019 по справі №916/2910/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю ПАК-ПЛЮС відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги .

Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Хліб , зазначає, що при постачанні товару Позивач не надав Відповідачу оригінали видаткових накладних, рахунків-фактур та належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, які є обов`язковими документами для здійснення Відповідачем оплат згідно умов Договору поставки, також відсутні будь-які докази щодо направлення Позивачем Відповідачу зазначених документів відповідно до узгоджених сторонами умов Договору поставки.

З підстав визначеного Відповідач звільнений від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором поставки.

Скаржник зазначає, що на підтвердження факту поставки товару позивачем були надані видаткові накладні, по яких як вважає Позивач, наявна сума боргу, проте в вищевказаних видаткових накладних відсутня дата договору, що унеможливлює існування факту поставки в рамках саме договірних відносин, посада уповноваженої особи зі сторони отримувача також відсутня, а отже видаткові накладні не є підставою для визнання господарської операції.

Скаржник вважає, що відсутні докази, що постачання товару здійснювалось в межах Договору поставки № 35 від 02.01.2018, оскільки Позивач до теперішнього часу не надав Відповідачу належним чином оформлені документи відповідно до умов п. 3.10., 3.11. Договору поставки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 916/2910/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Хліб на рішення Господарського суду Одеської області від 05.12.2019.

Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Хліб на рішення Господарського суду Одеської області від 05.12.2019 у справі № 916/2910/19 визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю ПАК ПЛЮС строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 02.01.2018 між ТОВ ПАК-ПЛЮС (Постачальник) та ТОВ Південний хліб (Покупець) укладено договір № 35 (Договір), згідно якого Постачальник поставляє та передає партіями у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує на умовах даного Договору пакувальні матеріали в асортименті, в подальшому за текстом іменується - Товар, зазначений в замовленнях та видаткових накладних (п.1.1 Договору).

…Замовлення Товару здійснюється в будь-якій зрозумілій сторонами формі (в усній формі шляхом надсилання замовлення електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо)… (п.1.2 Договору).

Загальна кількість цього Договору складається з суми вартості партій Товару, на постачання яких Постачальником було прийнято до виконання відповідні замовлення Покупця, оформлені на підставі прайс-листа специфікації (додаток № 1 до Договору). Орієнтовна, попередньо узгоджена сторонами вартість Договору, з урахуванням строку, на який його укладено, становить 2000000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 333333,33 грн. Ціни на Товар, погоджені сторонами у прайс-листі специфікації (додаток № 1 до Договору) за цим Договором, не можуть змінюватися в односторонньому порядку (п.2.1 Договору).

Розрахунки за цим Договором за Товар здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.2 Договору).

Оплата вартості Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника грошових коштів протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії Товару (з дати, зазначеної у відповідній, підписаній сторонами видатковій накладній щодо передачі партії Товару) (п.2.3 Договору).

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.2.4 Договору).

Постачальник поставляє Товар на умовах DDP (склад Покупця, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього Договору (п.3.1 Договору).

Передача та прийом кожної партії Товару здійснюється на підставі поданого Покупцем замовлення та оформлюється підписанням обома сторонами відповідної видаткової накладної (п.3.3 Договору).

…Моментом переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця (момент поставки відповідної партії товару) є фактична дата отримання Товару і підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар (п.3.4 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання своїх зобов`язань. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії цього Договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах (п.7.1 Договору).

На виконання Договору, який на підставі п.7.1 Договору продовжив дію в 2019 р., Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято Товар (пакувальні матеріали в асортименті), доказом чого є підписані та скріплені печатками контрагентів видаткові накладні від 29.05.2019 р. № 491 на суму 175665,71 грн, від 02.07.2019 р. № 596 на суму 9585,00 грн, від 19.07.2019 р. № 631 на суму 3210,00 грн, від 23.07.2019 р. № 641 на суму 14189,87 грн, від 24.07.2019 р. № 645 на суму 28895,74 грн, від 30.07.2019 р. № 659 на суму 23026,28 грн. Загальна вартість Товару, поставленого за названими накладними, складає 254572,60 грн. В тексті позову Постачальник вказує також на інші поставки, проте не оплаченими залишились лише перелічені вище накладні, з яких від 02.07.2019 р. № 596, від 19.07.2019 р. № 631, від 23.07.2019 р. № 641, від 24.07.2019 р. № 645, від 30.07.2019 р. № 659 - повністю, а від 29.05.2019 р. № 491 - в сумі 71288,07 грн.

ТОВ ПАК-ПЛЮС як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено пакувальні матеріали в асортименті в т.ч. на загальну суму 254572,60 грн., що підтверджується видатковими накладними.

В свою чергу ТОВ Південний хліб як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість отриманого товару на суму 150194,96 грн не оплатило, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.2.3 Договору строк виконання зобов`язання на вказану суму настав.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за Договором від 02.01.2018 складає 150 194,96 грн.

Колегією суддів встановлено, що докази оплати Відповідачем вказаної суми в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи вищевказані видаткові накладні, колегія суддів дійшла висновку, що позивач дійсно поставив відповідачу товар, а відповідач отримав цей товар.

Зазначені первісні бухгалтерські документи безумовно підтверджують факт поставки і приймання-передачі товару продавцем (позивачем) покупцю (відповідачу).

Жодних зауважень або претензій щодо якості та кількості від відповідача не надходило, в матеріалах справи відсутні відповідні докази.

З огляду на викладене в сукупності та враховуючи відсутність доказів протилежного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача у даній справі в повному обсязі та стягнення з відповідача 150 194,96 - суми основного боргу за договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Статтею 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення здійснення розрахунку за Товар Покупець зобов`язаний виплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.4.4 Договору).

Крім того згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що ТОВ Південний хліб має сплатити:

- 8252,52 грн. пені, з яких: 5845,62 грн. нараховано на суму 71288,07 грн. (видаткова накладна від 29.05.2019 р. № 491) за період з 29.06.2019 р. по 24.09.2019 р.; 477,15 грн. - на суму 9585,00 грн. (видаткова накладна від 02.07.2019 р. № 596) за період з 02.08.2019 р. по 24.09.2019 р.; 108,96 грн. - на суму 3210,00 грн. (видаткова накладна від 19.07.2019 р. № 631) за період з 19.08.2019 р. по 24.09.2019 р.; 428,81 грн. - на суму 14189,87 грн. (видаткова накладна від 23.07.2019 р. № 641) за період з 23.08.2019 р. по 24.09.2019 р.; 846,29 грн. - на суму 28895,74 грн. (видаткова накладна від 24.07.2019 р. № 645) за період з 24.08.2019 р. по 24.09.2019 р.; 545,69 грн. - на суму 23026,28 грн. (видаткова накладна від 30.07.2019 р. № 659) за період з 30.08.2019 р. по 24.09.2019 р.;

- 731,25 грн. 3% річних, з яких: 515,62 грн. нараховано на суму 71288,07 грн. (видаткова накладна від 29.05.2019 р. № 491) за період з 29.06.2019 р. по 24.09.2019 р.; 42,54 грн. - на суму 9585,00 грн. (видаткова накладна від 02.07.2019 р. № 596) за період з 02.08.2019 р. по 24.09.2019 р.; 9,62 грн. - на суму 3210,00 грн. (видаткова накладна від 19.07.2019 р. № 631) за період з 19.08.2019 р. по 24.09.2019 р. (фактично розмір 3% річних за вказаний період складає 9,76 грн., проте позивач просить менше, що є його правом); 38,49 грн. - на суму 14189,87 грн. (видаткова накладна від 23.07.2019 р. № 641) за період з 23.08.2019 р. по 24.09.2019 р.; 75,84 грн. - на суму 28895,74 грн (видаткова накладна від 24.07.2019 р. № 645) за період з 24.08.2019 р. по 24.09.2019 р. (фактично розмір 3% річних за вказаний період складає 76,00 грн., проте позивач просить менше, що є його правом); 49,14 грн. - на суму 23026,28 грн. (видаткова накладна від 30.07.2019 р. № 659) за період з 30.08.2019 р. по 24.09.2019 р. (фактично розмір 3% річних за вказаний період складає 49,21 грн., проте позивач просить менше, що є його правом).

Що стосується заявлених позивачем до стягнення пені та 3% річних, нарахованих за видатковою накладною від 29.05.2019 р. № 491 на суму 175665,71 грн. за період з 29.06.2019 р. по 15.07.2019 р., на суму 170288,07 грн. за період з 16.07.2019 р. по 18.07.2019 р., на суму 128288,07 грн. за період з 19.07.2019 р. по 21.07.2019 р., на суму 106288,07 грн. за період з 22.07.2019 р. по 28.07.2019 р., на суму 96288,07 грн. за 29.07.2019 р., то в цій частині судом першої інстанції цілком вірно відмовлено, оскільки наявні в матеріалах справи докази оплати відповідачем основного боргу не підтверджують його зменшення на суми, названі Постачальником у розрахунках, у зв`язку з чим не можливо перевірити та встановити правильність проведених позивачем нарахувань.

Відтак, позов про стягнення пені та 3% річних підлягає частковому задоволенню в зв`язку з допущеними арифметичними та методологічними помилками в їх розрахунках.

Мотиви відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що у видаткових накладних не зазначено номер та дату договору, за яким була здійснена поставка, а тому не можна визначити, за яким договором поставляється товар, оскільки відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову, звітність номер та дата договору не є обов`язковим реквізитом первинних документів, якими є видаткові накладні.

Колегія суддів зазначає, що підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і, яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, відповідач не надав жодних документів, з яких вбачалося б, що між позивачем та відповідачем були укладені будь-які інші договори, ніж Договору поставки від 02.01.2018 №35.

Стосовно посилання скаржника, що через відсутність зазначення посади уповноваженої особи зі сторони отримувача товару на видаткових накладних такі видаткові накладні не є підставою для визнання господарської операції, то колегія суддів в цій частині приймає доводи позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу та зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Крім того, зокрема, серед обов`язкових реквізитів первинного документа не передбачено відображення інформації про довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, а тому не зазначення у видаткових накладних розшифровки підпису особи, що отримала товар, номеру та дати довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості. Крім того, видаткові накладні містять підпис особи, що отримала товар та штамп Товариства.

Таким чином, поставка була здійснена відповідно до Договору поставки від 02.01.2018 №35, передання товару підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, претензій щодо поставки товару з боку скаржника не було.

Крім того, скаржник не заперечує щодо відтиску штампу ТОВ Південний хліб на видаткових накладних, не повідомив суд про втрату штампу чи використання штампу третіми особами. Отже, наявність підпису та відтиск штампу ТОВ Південний хліб , наявний на видаткових накладних, є доказом участі скаржника у здійсненні господарської операції з прийняття поставленого товару.

Колегія суддів зауважує, що за весь час, що минув з моменту укладення Договору поставки та підписання сторонами видаткових накладних з боку ТОВ Південний хліб на адресу позивача не надходило будь-яких претензій щодо обсягів поставленого товару або невідповідності його якості, умовам, передбаченим договором.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.12.2019 у справі № 916/2910/19 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Південний Хліб .

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.12.2019 у справі № 916/2910/19 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Південний Хліб - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Південний Хліб .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

суддя О.Ю. Аленін

суддя Л.В. Лавриненко