ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2020 р. Справа№ 911/2104/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Євсікова О.О.
Чорногуза М.Г.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 (повний текст рішення складено 30.10.2019)
у справі №911/2104/19 (суддя Наріжний С.Ю.)
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
до Приватного підприємства "Самсон-К"
про стягнення 14956,17 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У 2019 році Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Самсон-К" про стягнення 14 956, 17 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 0333 від 14.08.2009 року, а саме не оплачує використану електроенергію.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи допущені позивачем порушення ПКЕЕ, здійснення позивачем нарахування втрат електроенергії за період з 12.06.2017 року по 04.08.2018 року у сумі 12 727, 84 грн. відповідачу, який внаслідок допущених позивачем порушень був позбавлений права споживати електроенергію згідно умов договору і вживав заходів щодо захисту свого порушеного права є необґрунтованими.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі №911/2104/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Зокрема на думку скаржника, оскільки відповідачем не було здійснено жодних дій відносно відключення трансформатора від електричної енергії, це призвело до значної дебіторської заборгованості. При цьому скаржник зазначає, що у відповідача є право в разі неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору. Відтак, позивач посилається на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.03.2019 року №3064/20.3/7-19 та вважає, що нарахування втрат електричної енергії у трансформаторі, який працював у режимі холостого ходу є правомірним.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Євсіков О.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
23.12.2019 року від Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 року у справі №911/2104/19, вирішено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 у справі №911/2104/19 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі №911/2104/19.
07.02.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
18.02.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14.08.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" (постачальник) та Приватним підприємством "Самсон-К" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №0333. (далі договір; а.с. 11-15).
Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160,0 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.3. Договору, Відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати умови цього договору та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форми звіту споживача про покази приладу обліку".
Відповідно до п. 3.1. Договору, постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 до Договору.
Пунктом 3.1.2. Договору визначено, що постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 Договору, та відповідно до порядку передбаченого цим Договором.
Згідно п. 6.1.3. Договору, електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію".
Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунок втрат виконується на підставі галузевих нормативно-технічних документів та згідно з Додатком № 8 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача". Вихідні дані для розрахунку втрат електроенергії - характеристика ділянок (елементів) мережі у табличній формі 5.2. до Договору.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
На момент виникнення спірних правовідносин між енергопостачальником та споживачем, останні регулювалися чинними на той час Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, що втратили чинність з 11.06.2018 року.
Так, згідно п. 1.3. ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Пунктом 1.2. ПКЕЕ встановлено, що межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Відповідно до п. 6.11. ПКЕЕ, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку.
Відповідно до п. 6.25. ПКЕЕ, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі. Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.
Згідно п. 6.27. ПКЕЕ, розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.
Водночас, порядок припинення електропостачання визначено в п. 7.5., 7.7. ПКЕЕ, зокрема постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов`язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.
Відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж, до яких приєднані ці електроустановки, у разі виявлення порушень, зазначених у пунктах 7.5 та 7.6 цих Правил, та/або на виконання вимоги постачальника електричної енергії чи на виконання припису відповідного центрального органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України. Відключення здійснюється в зазначений у вимозі або приписі термін із дотриманням процедури, передбаченої цими Правилами.
На період виникнення спірних правовідносин втрати електричної енергії в мережах споживачів електричної енергії визначались відповідно до вимог Методичних рекомендацій визначення технологічних втрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міненерговугілля України від 21.06.2013 № 399.
Місцевим господарським судом встановлено, що 15.03.2017 року працівником позивача було складено Акт про порушення п. 6.40. ПКЕЕ № К034014 щодо зірваної пломби на опломбування з доступу до облікових кіл на трансформаторі КТП-547.
На підставі вказаного Акту позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № 8526944577 за квітень 2017 року на сплату активної енергії у сумі 7 615, 64 грн. (а.с. 56).
В подальшому відповідачу було надано рахунок-фактуру № 8624726116 за квітень 2017 року від 13.04.2017 року про сплату заборгованості у сумі 8 270 ,80 грн. (а.с. 57).
В рахунку-фактурі за травень 2017 року №8723473966 було вказано заборгованість в розмірі 8 560, 51 грн.. (а.с. 58).
В матеріалах справи наявне попередження від 22.05.2017 року про припинення електропостачання в разі несплати заборгованості в сумі 8560,51 грн., яке було вручено відповідачу. (а.с. 21).
12.06.2017 року у зв`язку з заборгованістю по акту про порушення та наявністю заборгованості за електроенергію за нарядом № 9003346355 було проведено відключення електрообладнання відповідача в РУ-0,4 кВ КТП-547. (а.с. 22).
Судом першої інстанції з`ясовано та не заперечується сторонами, що за рішенням відповідальної особи за електрогосподарство відповідача силовий трансформатор КТП-547 залишився під напругою 10 кВ на холостому ходу при знятому навантаженні.
В подальшому, протоколом № 038 від 11.10.2017 року засідання комісії ПрАТ "Київобленерго" було встановлено, що Акт про порушення п. 6.40. ПКЕЕ № К034014 підлягає списанню , тобто нарахування суми 7 615, 65 грн. було безпідставним . (а.с. 59).
Відповідач звернувся з листом від 24.10.2017 року до представника позивача щодо надання роз`яснень підстав відключення електроенергії не на межі балансової належності електромереж згідно договору, а на розподільчому щитку 0,4 кВ КТП-547. (а.с. 60).
У відповідь на вище зазначений лист, було отримано відповідь Фастівського РП ПрАТ "Київобленерго" від 22.11.2017 року про правомірність такого відключення враховуючи положення п. 6.25. ПКЕЕ. (а.с. 61).
В подальшому відповідач звернувся з листом від 08.11.2017 року № 07-11-17 до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області щодо роз`яснення правомірності відключення підприємства від електричної енергії шляхом опломбування зовнішньої двері розподільчого трансформатора КТП-547, без відключення від електричної енергії самого трансформатора .
Інспекція Держенергонагляду у Київській області листом від 04.12.2017 року № 31/15-01/0402-2164 надала ПП "Самсон-К" відповідь, що згідно вимог п. 7.7. ПКЕЕ опломбування зовнішньої двері РУ-0,4 кВ КТП-547, при цьому залишивши трансформатор КТП-547 під напругою, є порушенням з боку працівника ПрАТ "Київобленерго" . Крім того в даному листі Інспекція пропонувала ПрАТ Київоленерго скасувати нарахування за втрати електричної енергії на об`єкті споживача з періоду відключення електроустановки та відновити електропостачання ПП САМСОН-К . (а.с. 62-65).
Однак, як вбачається з наряду № 194 від 04.08.2018 року, оскільки Відповідачем не було вирішено питання про повторне підключення до електропостачання та враховуючи зростання втрат електричної енергії було відключено повністю ПЛ-10 кВ; сума втрат холостого ходу трансформатора за період з 12.06.2017 року по 04.08.2018 року становить 12 727, 84 грн., яка на даний час не сплачена. (а.с. 23).
Крім того, відповідно до Акту розмежування електромереж, який є невід`ємною частиною Договору, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін зафіксована на ізоляторах опори № 10 кВ "Мотовилівка-Борова-1", що є точкою розподілу електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування. (а.с. 16).
З позовної заяви вбачається, що з червня 2017 по даний час показники розрахункового електролічильника типу НІК 2301 № 1072734 залишаються незмінними, у зв`язку з чим відповідачу виставляються до оплати рахунки лише за активні втрати в трансформаторі струму відповідно до даних паспорта трансформатора та згідно розрахунку, здійсненого у відповідності до Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання.
Втрати електричної енергії в елементах електричної мережі - обсяги електроенергії, що затрачається на нагрів струмопровідних частин елементів мереж під час протікання ними електричного струму, на нагрів магнітопроводів і елементів конструкції електричних апаратів та на коронний розряд повітряних ліній електропередач.
Крім цього відповідач звернувся з листом від 26.11.2018 року № 26-11-18 до НКРЕКП щодо роз`яснення правомірності відключення підприємства від електричної енергії шляхом опломбування дверці розподільчого трансформатора КТП-547, без відключення від електричної енергії самого трансформатора .
Листом від 20.03.2019 року № 3064/20.3/7-19 НКРЕКП роз`яснила відповідачу, що відключення електропостачання було проведене з недотриманням вимог п. 7.5. ПКЕЕ . При цьому НКРЕКП посилаючись на п. 6.25. ПКЕЕ в листі зазначила, що нарахування втрат електричної енергії у трансформаторі, який працював у режимі холостого ходу є правомірним. (а.с. 66).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача за поданим позовом заборгованість у сумі 12 727, 84 грн. є втратами електричної енергії у трансформаторі відповідача КТП-547 (активна електроенергія), за період з 12.06.2017 року по 04.08.2018 року.
В своїй апеляційній скарзі скаржник звертає увагу на правомірність нарахування технологічних втрат електричної енергії ПП Самсон-К посилаючись на п. 6.25. ПКЕЕ, однак колегія суддів зазначає, що даний пункт передбачає правомірного відключення підприємства, чого в даному випадку не було, що вбачається з висновків Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області та НКРЕКП, зі змісту якого вбачається неправомірне відключення підприємства відповідача.
Посилання скаржника на лист Національної комісії №3064/20.3/7-19 від 20.03.2019 року не спростовує висновку суду першої інтонації, оскільки в даному листі зазначено, що позивача зобов`язаний безкоштовно відновити постачання електричної енергії відповідачу після погашення ним заборгованості за спожиту електричну енергію . При цьому, колегія суддів звертає увагу, що оскільки Протоколом №038 від 11.10.2017 року акт про порушення №К034014, на підставі, якого і виникла заборгованість відповідача, був списаний, у відповідача відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію. Тобто позивач після 11.10.2017 року зобов`язаний був безкоштовно відновити електропостачання відповідачу, при цьому стягнення заборгованості за період з 12.06.2017 року по 04.08.2018 року з відключенням електроустановки є безпідставним, оскільки така заборгованість виникла у зв`язку з неправомірними діями самого позивача.
Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області листом №31/15-01/0402-2164 від 04.12.2017 року пропонувала позивачу скасувати нарахування за втрати електричної енергії на об`єкті споживача (відповідача) з періоду відключення електроустановки та відновити електропостачання ПП Самсон-К .
Таким чином заборгованість відповідача виникла саме з недобросовісних дій самого позивача, який умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру заборгованості.
Тобто, в разі належного та добросовісного виконання своїх повноважень, шляхом усунення наслідків своїх неправомірних дій, нарахування за втрати електричної енергії на об`єкті споживача (відповідача) не відбулося.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Щодо посилання скаржника на те, що НКРЕКП в листі №3064/20.3/7-19 від 20.30.2019 року зазначає, що нарахування втрат електричної енергії у трансформаторі, який працював у режимі холостого ходу є правомірним, колегія суддів зазначає, що даний висновок є вірним, однак він стосується ситуацій, коли дії працівників позивача є правомірними та добросовісними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що допущені позивачем порушення ПКЕЕ, які вказані в листах Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області та НКРЕКП, здійснення позивачем нарахування втрат електроенергії за період з 12.06.2017 року по 04.08.2018 року у сумі 12 727, 84 грн. відповідачу є необґрунтованим, оскільки внаслідок допущених позивачем порушень відповідач був позбавлений права споживати електроенергію згідно умов Договору.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивача вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі №911/2104/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі № 911/2104/19 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року у справі №911/2104/19.
4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2104/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді О.О. Євсіков
М.Г. Чорногуз
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2020 |
Оприлюднено | 03.03.2020 |
Номер документу | 87927473 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні