Рішення

від 25.02.2020 по справі 905/2422/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2020 Справа № 905/2422/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська , м. Селидове, Донецька область

про стягнення штрафу у розмірі 32970,00грн

Представники учасників справи:

від позивача: Пономаренко М.А. - представник за довіреністю №1971 від 07.10.2020, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю ПТ№2324 від 02.10.2018

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство Українська залізниця , м. Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська , м. Селидове, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 32970,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №50516509 від 03.07.2019, що підтверджується комерційним актом №476906/537 від 05.07.2019, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у розмірі 32970,00грн.

Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 27.12.2019; судове засідання призначене на 27.01.2020 з подальшим оголошенням перерв до 11.02.2020 та 25.02.2020 відповідно.

У судове засідання 25.02.2020 з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги; 18.02.2020 через канцелярію суду надав пояснення.

Відповідач у судові засідання 27.11.2020, 11.02.2020 та 25.02.2020 не з`явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; правом на подання відзиву на позов не скористався.

З огляду на спливання встановленого ст.248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи, зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

03.07.2019 вантажовідправником, Товариством з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська , зі станції Новогродівка Донецької залізниці на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці було направлено за залізничною накладною №50516509 вантаж - вугілля кам`яне (вантажоодержувач - ДТЕК Запорізька ТЕС).

При оформлені залізничної накладної №50516509 у вагоні №67615054 відповідачем вказано масу нетто 68250кг; вантаж у вагон завантажено вантажовідправником.

Як свідчить розділ 26 накладної №50516509 маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) заводський номер №706.

По прибуттю вантажу на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці на підставі заявки вантажоодержувача було проведено зважування маси вантажу у вагоні №67615054 на 150-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці, під час якого було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50516509.

Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній №50516509, засвідчено комерційним актом №476906/537, складеним 05.07.2019. В даному акті зазначено, що зважування проводила прийомоздавальник Запорізької ТЕС Богданова у присутності прийомоздавальника ст. Енергодар Корабейнікової, агента комерційного Олексюк, на 150-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача приписаних до залізниці. Ваги повірені згідно технічного паспорту 18.02.2019. Вантаж промарковано поперековими борознами по всьому вагону нанесені катком та білим вапном. Марка ДГ 0-100, при зважуванні фактично виявилось брутто - 88850кг, тара - 22200кг з документу, нетто - 66650кг, що менше документа на 1600кг. При комерційному огляді виявлено навантаження насипом, вище рівня бортів на 15см. Маркован поперековими борознами по всьому вагону нанесені катком та вапном, без виїмок та поглиблень, маркування не порушене. Вагон в технічному та комерційному відношенні справний; двері люка зачинені, течі вантажу немає. НВР по штатному розкладу не передбачено.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом, розглядаючи який, суд виходить з такого.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.7,13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Згідно із ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (ст. 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 Найменування вантажу вноситься відмітка навалом , насипом або наливом .

У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа маса вантажу, визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі спосіб визначення маси зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею; у графі правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної Правильність внесених відомостей підтверджую вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Правильність внесених до накладної №50516509 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу, своїм підписом підтвердив представник відправника прийомоздавальник Гребенюк Ю.І. ЄЦП 03.07.2019, а саме у вагоні №67615054 маса вантажу 68250кг.

Згідно із ст.52 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Згідно з ст.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Частиною 1 ст.26 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

З наведеними приписами кореспондуються положення ст. 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.

Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Як встановлено судом, по прибуттю вантажу на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці на підставі заявки вантажоодержувача, було проведено зважування маси вантажу у вагоні №67615054 на 150-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача приписаних до залізниці, під час якого було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50516509, про що складено комерційний акт від 05.07.2019 №476906/537, в якому зазначено, що зважування проводила прийомоздавальник Запорізької ТЕС Богданова у присутності прийомоздавальника ст. Енергодар Корабейнікової, агента комерційного Олексюк, на 150-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача приписаних до залізниці. Ваги повірені згідно технічного паспорту 18.02.2019. Вантаж промарковано поперековими борознами по всьому вагону нанесені катком та білим вапном. Марка ДГ 0-100, при зважуванні фактично виявилось брутто - 88850кг, тара - 22200кг з документу, нетто - 66650кг, що менше документа на 1600кг. При комерційному огляді виявлено навантаження насипом, вище рівня бортів на 15см. Маркован поперековими борознами по всьому вагону нанесені катком та вапном, без виїмок та поглиблень, маркування не порушене. Вагон в технічному та комерційному відношенні справний; двері люка зачинені, течі вантажу не має. НВР по штатному розкладу не передбачено.

Відповідно до п. 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.

Судом встановлено, що комерційний акт від 05.07.2019 №476906/537 складений та підписаний в.о. начальника станції Яхно Л.Д. , агентом комерційним Олексюк Д.К. , прийомоздавальниками Корабейніковою В.В. та ЗА ТЕС Богданова .

У розділі Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку комерційного акта зазначено, що посади начальника вантажного району (НВР) по штатному розкладу не передбачено, вказані відомості підтверджуються довідкою №ДН-3-12/576 від 16.12.2019.

В матеріалах справи міститься наказ про призначення в.о. начальника станції Енергодар Яхно Л.Д. від 21.02.2019 №91/ОС.

Разом з цим, позивачем визначено коло осіб працівників залізниці, яких згідно з наказом начальника структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень регіональної філії Придніпровська залізниця від 18.02.2019 №52 Щодо призначення відповідальних працівників бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів, у тому числі, агента комерційного Оликсюк Д.К. та прийомоздавальника Корабейнікова В.В. , а також робочими та посадовими інструкціями цих працівників (які долучені до матеріалів справи), відповідно до яких робота цих працівників спрямована на здійснення операцій з комерційного огляду поїздів та вагонів, які прибувають/відправляються зі станції; а до завдань та обов`язків віднесено, зокрема, здійснення комерційного огляду вантажних вагонів, які прибувають на станцію під навантаження та вивантаження; виконання операцій з прийому вантажів до перевезення, видачі вантажів; здійснення комерційного огляду поїздів по прибуттю та відправленню; приймання участі у контрольному переважуванні вантажів згідно вимог ст.52 Статуту залізниць України, у комісійній видачі вантажу тощо.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довіреності від 08.11.2018 №42/ДнЭ/2019 Публічне акціонерне товариство ДТЕК Дніпроенерго довіряє Богданову Н.Г. - прийомоздавальнику вантажу та багажу паливно-транспортного цеху відокремленого підрозділу Запорізька теплова електрична станція Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго від імені ПАТ ДТЕК Дніпроенерго , зокрема, підписувати та отримувати комерційні акти.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що комерційний акт №476906/537 від 05.07.2019 підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Зважування маси вантажу у вагоні №67615054 на станції призначення Енергодар Придніпровської залізниці здійснювалось на 150-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача приписаних до залізниці, ваги повірені згідно технічного паспорту 18.02.2019.

Так, згідно з наявною у матеріалах справи копією технічного паспорту ЗВТ №0213, заводський номер №1126 дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 28.02.2019; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність ; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення або ДСТУ 3215-95 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення ; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).

Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов`язані з визначенням маси вантажу.

На підтвердження повірки ваг посилається на сертифікати відповідності від 21.02.2019 та 05.03.2019, з яких вбачається, що проведені процедури оцінки відповідності Модуль F технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та проведені процедури оцінки відповідності Модуль F технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів, в статистичному зважуванні та зважуванні в русі.

Разом з цим технічний паспорт ваг серійний номер №1126 містить відмітки, що дані ваги сертифіковані (повірені) на відповідність.

Згідно з ст.1 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу.

Статтею 16 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність встановлено, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу засобів вимірювальної техніки, проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб`єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності.

Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами.

Призначені органи з оцінки відповідності повідомляють науковому метрологічному центру, уповноваженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, на ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, про видані ними сертифікати перевірки типу засобів вимірювальної техніки.

Сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено.

Відповідно до п.5 Перехідних положень Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту №476906/537 від 05.07.2019 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.

Таким чином, комерційний акт №476906/537 від 05.07.2019 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Як вже зазначалось, згідно із ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу , кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У накладній №50516509 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Новогродівка Донецької залізниці до станції Енергодар Придніпровської залізниці у вагоні №67615054 становить 6594,00грн. Отже, штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 32970,00грн, виходячи з (6594,00 х 5).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро, Дніпропетровська область, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська , м. Селидове, Донецька область, штрафу у розмірі 32970,00грн за неправильне зазначення маси відправлено вантажу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем платіжним дорученням від 11.12.2019 №2395535 у сумі 1921,00грн, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро, Дніпропетровська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська , м. Селидове, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 32970,00грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Селидівська (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, б.34, код ЄДРПОУ 31714629) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 32970,00грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.02.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова