ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
02.03.2020 справа № 908/498/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код 05478717)
до боржника ГО Культурна скарбниця (адреса, зазначена заявником: 69068, м. Запоріжжя, вул. Тельмана, буд. 65, адреса згідно ЄДР: 69063, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 15-А; ідентифікаційний код 39112226)
про видачу судового наказу про стягнення 30321,10 грн. заборгованості з орендної плати
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7 26.02.2020 звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ГО Культурна скарбниця за неналежне виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 170/11 від 30.12.2014 30321,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, які складаються з: 21020,00 грн. заборгованості зі сплати 70% орендної плати на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя та 9218,54 грн. заборгованості зі сплати 30% орендної плати на користь КП ВРЕЖО № 7 .
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Левкут В.В.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пунктами 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" унормовано, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із ст. 9 цього Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості … у т.ч. про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.02.2020 місцезнаходженням юридичної особи ГО Культурна скарбниця , повна назва - громадська організація Культурна скарбниця (ідентифікаційний код 39112226) є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 15-А.
Разом з тим, у заяві про видачу судового наказу КП «ВРЕЖО № 7» адресою ГО Культурна скарбниця зазначено: 69068, м. Запоріжжя, вул. Тельмана, буд. 65, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України.
Крім того, у заяві про видачу судового наказу заявником зазначено скорочену назву боржника (ГО Культурна скарбниця ), тоді як згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві зазначається повна назва боржника та заявника.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту заяви, поданої КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» , слідує, що заявник просить стягнути з боржника суму 30321,10 грн., яка виникла за договором оренди нежитлового приміщення № 170/11 від 30.12.2014, а саме: заборгованість зі сплати 70% орендної плати на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя у розмірі 21102,56 грн. та заборгованість зі сплати 30% орендної плати на користь КП «ВРЕЖО №7» у розмірі 9218,54 грн. Суд звертає увагу заявника, що у тексті заяви заявник помилково зазначає про наявність у боржника заборгованості у загальному розмірі 130321,10 грн., тоді як при складанні сум 21102,56 грн. та 9218,54 грн. загальна сума дорівнює 30321,10 грн.
До заяви додано копію зазначеного договору з додатками (акт приймання-передачі нежитлового приміщення, висновок про вартість майна, додаткові угоди), а також розрахунки заборгованості станом на 01.01.2020, якими, як зазначено в тексті заяви, підтверджуються вимоги до боржника.
Інших доказів на підтвердження орендних правовідносин сторін у спірний період та виникнення заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати до місцевого бюджету заявник нарахував орендну плату за період з вересня 2018 року по грудень 2019 року в сумі 44214,31 грн., зазначив про сплату орендної плати в сумі 21020,00 грн. та заборгованість станом на 01.09.2018 у сумі -2091,75 грн. та визначив заборгованість у розмірі 21102,56 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати на користь КП ВРЕЖО № 7 заявник нарахував орендну плату за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року в сумі 16298,54 грн., зазначив про сплату орендної плати в сумі 7080,00 грн. та визначив заборгованість у розмірі 9218,54 грн.
При цьому суд зазначає, що сам по собі розрахунок основного боргу, без доказів на його обґрунтування не є належним доказом на підтвердження виникнення заявленої до стягнення заборгованості. Тому відомості, які зазначені заявником у розрахунках заборгованості, мають бути підтверджені відповідними доказами.
Проте, ані за змістом заяви, ані у розрахунках заявником не наведено, яким чином визначено розмір орендної плати за кожний місяць у заявленому періоді.
Так, у розрахунку наведені відомості про часткову сплату боржником заборгованості, проте докази здійснення боржником цих оплат до заяви не додані.
Враховуючи вищевикладене, надані заявником розрахунки заборгованості з орендної плати до місцевого бюджету та на користь КП ВРЕЖО № 7 за вказані у них періоди не підтверджується відповідними доказами, тому з поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати станом на 01.01.2020 у заявленому розмірі.
Таким чином, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Міський сервіс 6646,02 грн. заборгованості на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що у додатках до поданої заяви про видачу судового наказу зазначено про надання копії заяви про видачу судового наказу для боржника, однак заявником не надано усі додатки до заяви.
Також зі змісту доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається, що вони засвідчені від імені Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» юрисконсультом Куценко Т.С., однак докази на підтвердження повноважень вказаної особи засвідчувати копії документів від імені КП «ВРЕЖО № 7» до заяви не надані.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 148, 149, п. 1, 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити комунальному підприємству Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код 05478717) у видачі судового наказу про стягнення з ГО Культурна скарбниця (адреса, зазначена заявником: 69068, м. Запоріжжя, вул. Тельмана, буд. 65; ідентифікаційний код 39112226) 30321,10 грн. заборгованості з орендної плати.
Копію даної ухвали надіслати на адресу заявника та боржника у справі.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 02.03.2020.
Суддя В.В. Левкут
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2020 |
Оприлюднено | 04.03.2020 |
Номер документу | 87927850 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Левкут В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні