Рішення

від 27.02.2020 по справі 906/113/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/113/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаров М.В., адвокат, ордер серії ХС №174050 від 26.02.2020

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ІМ. ЛАТИСЬКИХ СТРІЛЬЦІВ" (смт.Нова Маячка, Олешківський район, Херсонська область)

до Приватного підприємства "АМ-ТЕК" (м.Житомир)

про стягнення 195192,39грн.

Товариство з додатковою відповідальністю "ІМ. ЛАТИСЬКИХ СТРІЛЬЦІВ" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "АМ-ТЕК" про стягнення 18000,00грн основного боргу, 12797,30грн пені, 1316,71грн 3% річних, 1078,38грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №46-05/19 від 03.05.2019 поставки комплектуючих до зерноочисних машин та зерноочисного обладнання.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.02.2020.

На адресу Господарського суду Житомирської області 24.02.2020 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 18.02.2020, відповідно до якої позивач посилаючись на технічну описку в прохальній частині позовної заяви, просив стягнути з Приватного підприємства "АМ-ТЕК" 180000,00грн основного боргу, 12797,30грн пені, 1316,71грн 3% річних, 1078,38грн інфляційних втрат. До вказаної заяви додано докази її надіслання відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву та просив прийняти її до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши документи, які надійшли на адресу Господарського суду Житомирської області, господарський суд долучив їх до матеріалів справи та зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи передбачене ст.46 ГПК України право позивача на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подана позивачем заява від 18.02.2020 не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймаються судом.

Також, 27.02.2020 представником позивача було подано заяву від 27.02.2020 про зменшення позовних вимог в якій останній просив стягнути з Приватного підприємства "АМ-ТЕК" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ІМ. ЛАТИСЬКИХ СТРІЛЬЦІВ" суму основного боргу в розмірі 180000,00грн. Судом прийнято до розгляду зазначену заяву та ухвалено розгляд справи здійснювати в межах заяви від 27.02.2020 про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2020 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 27.02.2020 про зменшення позовних вимог та просив позов задовольнити стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 180000,00грн та судові витрати.

Відповідач в судове засідання 27.02.2020 повноважного представника не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №1000231499761 про вручення поштового відправлення (а.с.33).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка відповідача в засідання суду, не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2019 між Приватним підприємством "АМ-ТЕК" (Сторона1/постачальник/відповідач) та Товариством з додатковою відповідальністю "ІМ. ЛАТИСЬКИХ СТРІЛЬЦІВ" (Сторона2/покупець/позивач) укладено договір №46-05\19 поставки комплектуючих до зерноочисних машин та зерноочисного обладнання (далі - договір) (а.с.11-12).

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 договору, "Сторона 1" поставляє , а "Сторона 2" приймає та оплачує вартість зерноочисного обладнання та комплектуючих до зерноочисного обладнання (надалі товар):

- Сепараторна машина БЦС 50 в кількості 1 шт.

- Норія загрузочна ТКВ 100 (16м) з моторредуктором 7,5 кВт в кількості 1 шт.

- Пульт керування до БЦС 50 в кількості 1 шт.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору складається з:

а) вартість зерноочисного обладнання та комплектуючих:

- Сепараторна машина БЦС 50 в кількості 1 шт. - 320 000,00 грн.

- Норія загрузочна ТКВ 100 (16м) з моторредуктором 7,5 кВт в кількості 1 шт.- 180000,00 грн.

- Пульт керування до БЦС 50 в кількості 1 шт. - 10 000,00 грн.

Доставка обладнання автомобільним транспортом - 20 000,00грн (пункт 2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору, загальна вартість договору з урахуванням ПДВ 20%: 530000 грн. 00 коп. (п`ятсот тридцять тисяч гривень 00 копійок.).

За умовами пункту 3.1 договору, сторона 2 проводить оплату 100% загальної вартості договору на наступних умовах:

- 100 000,00грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) попередня оплата вартості обладнання.

- 410 000,00грн. (чотириста десять тисяч гривень 00 коп.) термін оплати не пізніше 30.06.2019р. або за домовленістю сторін.

- 20 000,00грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) оплата доставки обладнання автомобільним транспортом за домовленістю сторін.

Сторона 1 зобов`язується поставити товар своїм транспортом, але за рахунок Сторони 2 (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору, "Сторона 1" відвантажує та встановлює "Стороні 2" зерноочисне обладнання в термін не пізніше 10 червня 2019р згідно п.1.1 даного договору.

Згідно з пунктом 10.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного його виконання, але не пізніше 31 грудня 2019р.

Договір підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позовними вимогами, що розглядаються у даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 180000,00грн у зв`язку з непоставкою відповідачем обладнання за укладеним між сторонами договором №46-05\19 від 03.05.2019.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом з поданих до справи доказів, на виконання умов договору поставки №46-05\19 від 03.05.2019, відповідачем були виставлені для оплати позивачу рахунок-фактуру №73\46-05\19 від 03.05.2019 на загальну суму 100000,00грн з ПДВ та рахунок-фактуру №84/46-05/19 від 22.05.2019 на загальну суму 80000,00грн з ПДВ (а.с.13,14).

Позивачем відповідно до пункту 3.1. договору поставки №46-05\19 від 03.05.2019 було здійснено проплати на загальну суму 180000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №276 від 13.05.2019 на суму 100000,00грн та №290 від 22.05.2019 на суму 80000,00грн (а.с.15-16, 40-41).

Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що у даному випадку, згідно з умовами п.4.1 договору було визначено, що "Сторона 1" відвантажує та встановлює "Стороні 2" зерноочисне обладнання в термін не пізніше 10 червня 2019р згідно п.1.1 даного договору.

У матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу товару - зерноочисного обладнання та комплектуючих до зерноочисного обладнання у строк визначений договором - до 10.06.2019, а відтак, факт поставки відповідачем товару на суму зазначену суму не підтверджується належними та допустимими доказами.

З поданих позивачем матеріалів вбачається, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по поставці товару за договором №46-05/19 від 03.05.2019, позивач направляв відповідачу претензію №132 від 25.06.2019, в якій пропонував у строк до 01.07.2019 виконати зобов`язання з відвантаження та встановлення позивачу зерноочисного обладнання (а.с.17, докази надіслання а.с.18).

В листі за вих.№48/07 від 16.07.2019 ПП "АМ-ТЕК" повідомило, що станом на 16.07.2019 підприємство має кредиторську заборгованість перед позивачем в розмірі 180000,00грн, погашення якої планується до 31.07.2019 в повному обсязі (а.с.19).

В подальшому, 05.08.2019 ПП "АМ-ТЕК" надіслало позивачу лист №51/08 в якому повідомляло, що станом на 05.08.2019 підприємство відповідача має непогашену заборгованість перед позивачем в сумі 180000,00грн, яку отримало як предоплату за зерноочисне обладнання відповідно до договору №46-05/19 від 03.05.2019. Також у вказаному листі відповідач просив надати час для вирішення даної проблеми (а.с.20).

15.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №2, в якій просив ПП "АМ-ТЕК" в строк до 25.10.2019 виконати зобов`язання та повернути ТДВ "ІМ. ЛАТИСЬКИХ СТРІЛЬЦІВ" кошти у сумі 180000,00грн (а.с.21-22, докази надіслання 23-24).

ПП "АМ-ТЕК" в листі від 28.10.2019 за №75/10 повідомило, що заборгованість ПП "АМ-ТЕК", яка виникла внаслідок невиконання підприємством зобов`язань по договору поставки №46-05/19 від 03.05.2019, планується погасити до моменту закінчення дії договору. Також в листів зазначено, що на даний час не погашена заборгованість в зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань контрагентами, що унеможливило акумулювання суми, яка необхідна для повернення, а також запропоновано розглянути можливість про нарахування штрафних санкцій (а.с.25).

Таким чином, відповідач свої договірні зобов`язання щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 180000,00грн не виконав, суму попередньої оплати позивачу не повернув.

За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов`язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов`язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов`язання передати товар. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 №3-127гс11.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

Тобто, у даному випадку, позивачем було обрано такий варіант правової поведінки боржника, як повернення суми попередньої оплати у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо передачі товару у строк, визначений п.4.1 договору поставки, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.

Проте, станом на час розгляду справи сума попередньої оплати відповідачем позивачу не повернута. Тоді як, в силу приписів ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "АМ-ТЕК" заборгованості в сумі 180000,00грн, яка фактично є поверненням попередньої оплати, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 180000,00грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АМ-ТЕК" (10014, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, буд.25, ідентифікаційний код 35238513) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ІМ. ЛАТИСЬКИХ СТРІЛЬЦІВ" (75120, Херсонська область, Олешківський район, смт Нова Маячка, вулиця Соборна, буд. 74-А ідентифікаційний код 05396764):

- 180000,00грн основного боргу,

- 2700,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.03.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2,3 - сторонам (рек.з пов.).