Рішення

від 23.02.2020 по справі 908/3546/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/218/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 Справа № 908/3546/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97, код ЄДРПОУ 13490997)

про стягнення 8 263,57 грн.

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3546/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення 8 263,57 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3546/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.01.2020, запропоновано сторонам надати суду відповідні документи.

Ухвалою від 22.01.2020 оголошено перерву до 24.02.2020, запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду від 24.12.2019.

У судовому засіданні 24.02.2020 судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого 28.12.2019 відповідачем отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.12.2019, ухвала про оголошення перерви від 22.01.2020 отримана уповноваженим представником відповідача за довіреністю - Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА - 27.01.2020. Тобто, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/3546/19

08.01.2020 від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Господарського суду Запорізької області надійшла заява, в якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд розгляд справи здійснювати за його відсутністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 03.10.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 120757 від 03.10.2017, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Renault Duster державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 26.01.2018 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , піж управлінням ОСОБА_2 , в результаті чого було пошкоджено застрахований в ПрАТ СК ПЗУ Україна автомобіль. Згідно з постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2018, особою винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП, є водій ОСОБА_2 . Згідно з рахунком № С5031171 від 05.02.2018 та умов договору страхування, ПрАТ СК ПЗУ Україна сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 9 263,57 грн. на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 29.01.2018 та страхового акту № UA2018012600061/L01/01 від 06.02.2018. Факт зазначеної сплати підтверджується звітом про виконані роботи та рух коштів Ротаційного фонду та платіжним дорученням № 15791 від 04.01.2018.Цифільно-правовоа відповідальність ОСОБА_2 на момент настання страхової події була забезпечена в Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/001431647 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, завданої майну потерпілому в сумі 100 000,00 грн. та франшизою у розмірі 1 000,00 грн. Таким чином, до позивача у порядку зворотної вимоги перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок зазначеної ДТП. 11.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідач оплату не здійснив. Отже, з урахуванням висновків викладених в акті № UA2018012600061/L01/01 від 06.02.2018 та франшизи, вартість страхового відшкодування становить 8 263,57 грн.

Станом на 24.02.2020 запропонований ухвалами суду від 24.12.2019 та від 22.01.2020 відзив на позовну заяву відповідач на адресу суду не надіслав, правами передбаченими ст. 42 ГПК України не скористався.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 120757, предметом якого є страхування транспортного засобу Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ).

26.01.2018 о 20-45 в м. Харкові по вул. Клочківській буд. 134-Б відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ВАЗ 21114 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2018 по справі № 638/1663/18, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України та в діях водія ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначеною постановою Дзержинського районного суду м. Харкова гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпА та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання страхової події була забезпечена у Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/001431647, яким передбачено ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого в сумі 100 000,00 грн. та франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України Про страхування , при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ) становить 9 263,57 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом № SOS-180130-3856664 від 02.02.2018 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, протоколом технічного огляду від 26.01.2018,рахунком № С5031171 від 02.02.2018ремонтною калькуляцією № 191970 від 02.02.2018 та аркушем перевірки даних № 191970 від 02.02.2018.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.02.2018 позивачем складено страховий акт № UA2018012600061/L01/01 та розрахунок суми страхового відшкодування, згідно якого розмір страхового відшкодування складає 9 263,57 грн.

Відповідно до зазначеного вище страхового акту, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 263,57 грн., що підтверджується звітом про виконані роботи, рухом коштів Ротаційного фонду та платіжним дорученням № 15791 від 04.01.2018.

11.01.2019 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди № 1271/19 на суму 8 263,57 грн. (за мінусом франшизи у розмірі 1 000,00 грн.), однак відповідач оплату не здійснив. Проте, вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3546/19, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно ст. 1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21114 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/001431647.

Згідно ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, у зв`язку із настанням страхового випадку - пошкодженням автомобіля Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ), у відповідача виник обов`язок відшкодувати останньому витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_1 в сумі 9 263,57 грн. було сплачено Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 120757, що підтверджується розрахунком, страховим актом № UA2018012600061/L01/01 від 06.02.2018, звітом про виконані роботи та рух коштів Ротаційного фонду та платіжним дорученням № 15791 від 04.01.2018.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що позивач виплатив ОСОБА_1 , який є власником пошкодженого транспортного засобу, страхове відшкодування застрахованого автомобіля Renault Duster (д.р.н. НОМЕР_1 ) у розмірі 8 263,57 грн. з урахуванням франшизи на суму 1 000,00 грн., у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА .

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди № 1271/19 від 11.01.2019 в розмірі 8 263,57 грн., однак відповідач оплату не здійснив.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/7449/17 зазначено, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

Крім того, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, враховуючи те, що заяву про страхове відшкодування на суму 8 263,57 грн. позивачем направлено відповідачу 11.01.2019, 90-денний строк на розгляд вказаної заяви на час звернення до суду з цим позовом сплив, при цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження розгляду та задоволення цієї заяви, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 8 263,57 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач заперечень щодо позовних вимог суду не надав.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) 8 263 (вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 57 коп. страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.03.2020.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.