Рішення

№ 87928413

від 24.02.2020 по справі 908/25/20

номер провадження справи 24/11/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 Справа № 908/25/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/25/20

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Щаслива, буд. 2А, м. Запоріжжя, 69065, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Баландіної Наталії Трохимівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 12917,85 грн.

за участю представників:

від позивача: Дорошенко К.В., довіреність № 735/20-19 від 21.01.2020

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Баландіної Наталії Трохимівни про стягнення основного боргу в сумі 10530,79 грн., пені в сумі 1843,81 грн., інфляційних втрат у сумі 273,17 грн., трьох процентів річних у сумі 270,17 грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/25/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/11/20. Судове засідання призначено на 03.02.2020.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкладено судове засідання на 25.02.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 25.02.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 511 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладений між сторонами 01.10.2002, на виконання умов якого позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року на об`єкт споживання відповідача на загальну суму 10530,73 грн. Теплова енергія постачалась на орендоване вбудоване нежитлове приміщення по вул. Незалежної України (40 років Рад. України), буд 6. Існування договірних відносин та зобов`язань сторін за договором встановлений рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.11.2018 у справі № 908/1784/18. Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії. Позивач надіслав відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період. Відповідач не виконав своїх зобов`язань по сплаті за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 10530,79 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 1843,81 грн. пені, 270,17 грн. 3% річних та 273,08 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 322, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 25.02.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника процесу, суд

УСТАНОВИВ:

01.10.2002 між Концерном "Міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем Баландіною Наталією Трохимівною (Споживач) укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 511, за умовами якого (п. п. 1.1., 1.2) при виконанні цього договору сторони керуються "Правилами користування тепловою енергією", "Правилами обліку, відпускання і споживання теплової енергії", нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" і діючим законодавством України. За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Умовами п. 2.2. Договору сторони визначили, що теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.

Підпунктом 3.2.2. п. 3.2. Договору передбачений обов`язок Споживача, а саме: виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, передбачені розділом VI Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться розрахунковим способом.

Умовами пунктів 6.1. - 6.6. Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці/ гривні/ відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов`язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є акт надання послуг, підписаний обома сторонами. Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом - при відсутності приладів обліку. Споживач зобов`язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 1 жовтня 2002 р. по 30 вересня 2003 р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами.

Докази розірвання договору в матеріалах справи відсутні, а тому він є пролонгованим за приписами п. 10.1. Договору. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

З матеріалів справи вбачається, що об`єктом теплопостачання за Договором є вбудоване приміщення по вул. 40 років Радянської України, буд. 6 у м. Запоріжжя.

Нежиле приміщення, XVIII літ. А-5 загальною площею 77,9 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 6 знаходиться у приватній власності Баландіної Наталії Трохимівни на підставі договору купівлі-продажу № 275 від 15.03.2000.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10530,73 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії.

Вказані акти відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані рахунки на оплату.

Матеріали справи свідчать, що акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за вказаний період були направлені відповідачу, що підтверджується реєстрами відправлення рекомендованих листів.

Втім, відповідач свої зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії не виконав, у зв`язку з чим за ним утворився борг в розмірі 10530,73 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 1843,81 грн за загальний період з 20.12.2018 по 17.11.2019 на підставі п. 7.2.3. Договору, за умовами якого Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем за прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, нараховано 3% річних за загальний період з 20.12.2018 по 26.12.2019 в сумі 270,17 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 273,08 грн.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб`єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту в період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, а наявність заборгованості за договором в сумі 10530,73 грн. підтверджена матеріалами справи.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором щодо нездійснення оплати за спожиту теплову енергію, а наявність заборгованості в сумі 10530,79 грн. підтверджена актами приймання-передачі теплової енергії, виставленими до оплати рахунками за спірний період, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі.

Відповідач доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію за договором станом на час розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Баландіної Наталії Трохимівни про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 511 від 01.10.2002 в сумі 10530,79 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді нарахував відповідачу пеню 1843,81 грн. за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за загальний період з 20.12.2018 по 17.11.2019 в сумі 1843,81 грн.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Розрахунок пені виконаний у відповідності до вимог чинного законодавства України та умов договору, внаслідок чого у позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баландіної Наталії Трохимівни пені у розмірі 1843,81 грн підлягають задоволенню.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних за загальний період з 20.12.2018 по 26.12.2019 в сумі 270,17 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 273,08 грн. Вимоги в цій частині визнано обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, контррозрахунку спірної суми та доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баландіної Наталії Трохимівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № UА НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк , м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 10 530 (десять тисяч п`ятсот тридцять) грн. 79 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баландіної Наталії Трохимівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, на р/р UА НОМЕР_3 , банк ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) - пеню в розмірі 1843 (одна тисяча вісімсот сорок три) грн 81 коп., інфляційні втрати в розмірі 273 (двісті сімдесят три) грн. 08 коп., 3 % річних в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 17 коп. та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.03.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян