Ухвала

від 25.02.2020 по справі 908/2314/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.02.2020 Справа № 908/2314/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С, за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши скаргу Селянського (фермерського) господарства «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, Запорізька область, с. Новоіванківка на дії державного виконавця Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) при примусовому виконанні судового наказу господарського суду Запорізької області виданого 11.11.2019 у справі № 908/2314/18

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, 70110, Запорізька область, с. Новоіванківка, вул. Грищенка буд. 11

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська буд. 50

про визнання незаконною відмови в поновленні договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

орган виконання: Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 70101, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт Новомиколаївка, вул. Запорізька, буд. 83

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гурильов А.С., довіреність № 0-8-0.62-3/62-20 від 02.01.2020;

від ВДВС: не з`явився.

суть спору

12.02.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Селянського (фермерського) господарства «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, Запорізька область, с. Новоіванківка на дії державного виконавця Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) б/н від 10.02.2020, в якій заявник просить суд:

- визнати постанову державного виконавця Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Баля Яни Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61141570) від 04.02.2020 неправомірною;

- зобов`язати начальника Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути порушення (поновити порушене право), які допущені державним виконавцем Баля Яною Анатоліївною при винесенні постанови від 04.02.2020 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61141570).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2020, скаргу передано для розгляду судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 14.02.2020 скаргу прийнято до розгляду, засідання призначено на 25.02.2020.

В судовому засіданні 25.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Скаржник в обґрунтування скарги зазначає, що на його думку державним виконавцем Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Баля Я.А. неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2020 (ВП №61141570), оскільки наказ Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі № 908/2314/18, не відповідає вимогам п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , пред`явлений з пропущенням трьох місячного строку для пред`явлення його до виконання.

В судовому засіданні 25.02.2020 представник скаржника не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

25.02.2020 на адресу суду надійшло заперечення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, в якому зазначено, що звертаючись із скаргою на дії державного виконавця Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), скаржник не надав жодних належних та допустимих доків, які б свідчили про те, що діями зазначеної посадової особи було порушень будь-які права скаржника. В судовому засіданні представник відповідача підтримав обставини, зазначені у запереченнях, та просить відмовити в задоволенні скарги.

Представник органу виконання в судове засідання не з`явився, надіслав заяву з проханням розглянути скаргу за його відсутністю. 24.02.2020 на адресу суду надіслав заперечення № 2768/18.10/39 від 20.02.2020 в якому зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, наведеними приписами ГПК України встановлено десятиденний строк розгляду відповідної скарги і не передбачено права суду на його продовження та відкладення розгляду скарги.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників процесу про розгляд скарги, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника позивача та органу виконання.

В судовому засіданні 25.02.2020 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи «Оберіг» .

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скаргу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи та документів, наданих скаржником вбачається, що 04.02.2019 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2314/18 позов Селянсько (фермерського) господарства «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, Запорізька область, с. Новоіванківка до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя про:

- визнання незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.10.2018 № 27-8-0.6-6392/2-18 в поновленні договору оренди землі від 30.12.2008, укладеного між Ново миколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області та Селянським (фермерським) господарством «Узун» (зареєстрованого у ЗРФ Центр ДЗК 22.01.2008 за № 040927400002);

- вважати укладеною додаткову угоду № 3 про поновлення терміну дії договору оренди землі від 30.12.2008 (зареєстрованого в Державному реєстрі земель 22.01.2009 за № 040927400002) між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Селянським (фермерським) господарством «Узун» на умовах поданого Селянським (фермерським) господарством «Узун» проекту задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 908/2314/18 рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 залишено без змін.

29.05.2019 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 908/2314/18 видано відповідний наказ.

16.09.2019 Постановою Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2019 і рішення Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 у справі № 908/2314/18 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди № 3 про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 30.12.2008 (зареєстровано у Державному реєстрі земель 22.01.2019 за № 040927400002) між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Селянським (фермерським) господарством Узун на умовах наданого Селянським (фермерським) господарством «Узун» проекту. Прийняти у цій частині нове рішення про відмову в позові про визнання укладеною додаткової угоди № 3 про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 30.12.2008.

У решті рішення і постанову залишено без змін.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Узун» на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 2643,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 3524,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

11.11.2019 на виконання постанови Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18 видано відповідний наказ.

04.02.2020 постановою державного виконавця Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Баля Я.А. на підставі наказу Господарського суду Запорізької області виданого 11.11.2019 у справі № 908/2314/18 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61141570).

На думку скаржника, стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим повинен був повернутий стягувчу. Враховуючи, що державним виконавцем наказ Господарського суду Запорізької області від 11.11.2019 у справі № 908/2314/18, який не відповідає вимогам п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , не був повернутий та було відкрито виконавче провадження, Селянське (фермерське) господарство «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, Запорізька область, с. Новоіванківка звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Під час прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження державний виконавець виходив з наступного.

Статтею 12 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явленні до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісії по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явленні до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Рішення суду у справа № 908/2314/18, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сили 16.09.2019, про що зазначено у виконавчому документі.

21.11.2019 в межах тримісячного строку з дня набрання чинності рішенням, даний виконавчий документ був вперше пред`явлений для примусового виконання до Відділу та був повернутий стягувану на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , що підтверджується відміткою у виконавчому документі, проставленою старшим державним виконавцем Роговою Людмилою Анатоліївною та скріпленою печаткою Відділу.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження в даному випадку строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було перервано.

Вдруге виконавчий документ надійшов на виконання 03.02.2020 із дотриманням тримісячного строку з дня першого пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме з 21.11.2019 (3 місячний строк закінчується 21.02.2020).

Враховуючи, що після переривання перебіг строку починається заново, а час, що минув до перебігу строку, до нового строку не зараховується, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачем не пропущено.

У зв`язку з цим та через відсутність інших підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, керуючись п. 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, 04.02.2020 державним виконавцем Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Баля Я.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61141570.

За приписами ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Метою розгляду скарги є встановлення судом факту наявності бездіяльності органів виконавчої служби або прийняття рішень всупереч приписам діючого законодавства, які в свою чергу порушують права скаржника. Тобто суд повинен надати юридичну оцінку діям або бездіяльності органів виконання на підставі наданих документальних доказів скаржником.

Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, проаналізувавши приписи норм чинного законодавства України, суд не вбачає неправомірної бездіяльності/дій державного виконавця Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Баля Я.А. під час виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2314/18 від 11.11.2019, внаслідок чого скарга від 10.02.2020 Селянського (фермерського) господарства «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, Запорізька область, с. Новоіванківка підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233 - 235, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив

У задоволенні скарги Селянського (фермерського) господарства «Узун» в особі голови Узуна Костянтина Стельяновича, Запорізька область, с. Новоіванківка на дії державного виконавця Новомиколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південно - Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) при примусовому виконанні судового наказу господарського суду Запорізької області виданого 11.11.2019 у справі № 908/2314/18 відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02 березня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов