Рішення

від 02.03.2020 по справі 910/19015/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/19015/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації доГромадської організації "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" простягнення 163 276 грн 51 коп., розірвання договору та виселення Представники:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами до Громадської організації "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.03.2016 № 193/1, стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 163 276 грн 51 коп. та виселення орендаря.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.03.2016 № 193/1 не сплачує орендні платежі, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 163 276 грн 51 коп. До того ж, позивач просить суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.03.2016 № 193/1 та виселити відповідача з орендованого нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/19015/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.01.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0103052351069, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Будівельників, 43/12, м. Київ, 02100), було направлено ухвалу від 02.01.2020, дата довідки ф. 20: 09.01.2020.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 вручена відповідачу 09.01.2020.

Станом на 02.03.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 02.01.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.03.2016 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець за договором), Громадською організацією "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" (орендар за договором) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (підприємство-балансоутримувач за договором) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 193/1, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.11.2014 № 18, розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.12.2014 № 622, рішення Київської міської ради від 21.05.2015 № 508/1372 "Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 1 для розміщення громадської організації інвалідів на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2.1. договору об`єктом оренди є: нежитлове приміщення загальною площею 112,90 кв. м., у т.ч. у підвалі - 112, 90 кв. м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, і становить без ПДВ: 9 грн 81 коп. з 1 кв. м. (на площі 50 кв. м.) та 68 грн 67 коп. за 1 кв. м. (на площі 62,9 кв. м.) орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку січень 2016 без ПДВ 4809 грн 63 коп.

Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, із врахуванням пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік".

Пунктом 3.7. договору сторонами погоджено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 18.03.2016 до 17.03.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строку і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору (пункти 9.1., 9.7. договору).

Згідно з актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 1 від 25.03.2016, який є додатком № 1 до договору від 18.03.2016 № 193/1, орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення загальною площею 112,90 кв. м., у т.ч. у підвалі 112,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 1.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов`язок за користування об`єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна 18.03.2016 № 193/1 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів за період з листопада 2017 року по листопад 2019 року, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 163 276 грн 51 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 163 276 грн 51 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.03.2016 № 193/1 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 163 276 грн 51 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4.2.3. договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

За умовами пункту 5.1.3. договору орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

За приписами пункту 9.3. договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3. цього договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 9.9. договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано зі рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

04.09.2019 позивач-2 звернувся до відповідача з листом № 103/7996/26/1 про розірвання договору оренди від 18.03.2016 № 193/1, однак вказаний лист був повернутий за зворотною адресою.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата є однією з істотних умов договору оренди (стаття 284 Господарського кодексу України), і зобов`язання відповідача щодо її сплати встановлено безпосередньо в договорі та закріплено статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Отже, порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Враховуючи, що сплата орендної плати є основним обов`язком орендаря, внаслідок невиконання якого орендодавець значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а також враховуючи, що можливість дострокового розірвання договору у випадку несплати орендних платежів сторони прямо передбачили в договорі оренди від 18.03.2016 № 193/1, вимоги позивача про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з пунктом 4.2.19. договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передавання підприємству-балансоутримувачу.

Пунктом 7.5. договору встановлено, що у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передавання повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Таким чином, з розірванням договору оренди від 18.03.2016 № 193/1 відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням не має, позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" та Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до Громадської організації "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" про виселення орендаря із займаного приміщення визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" (вул. Будівельників, 43/12, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код 36688468) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (вул. Челябінська, 9-Г, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 39606435) заборгованість у розмірі 163 276 (сто шістдесят три тисячі двісті сімдесят шість) грн 51 коп. та судовий збір у розмірі 4 370 (чотири тисячі триста сімдесят) грн 15 коп.

3. Стягнути з Громадської організації "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" (вул. Будівельників, 43/12, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код 36688468) на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (бульвар Праці, 1/1, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 37203257) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.03.2016 № 193/1, укладений між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, Громадською організацією "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".

5. Виселити Громадську організацію "Всеукраїнська організація "Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій" (вул. Будівельників, 43/12, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код 36688468) з нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею: 112,90 кв. м., у т.ч. у підвалі 112,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 1, та перебуває на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька