Рішення

від 19.02.2020 по справі 910/16411/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2020Справа № 910/16411/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Stockmeier Chemia Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia i Spolka Spolka Komandytowa (Командитне товариство та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОКМАЙЕР ХЕМІА" (Polska, ul.OBOrnicka, nr 277, Poznan, 60-691, код KRS 0000244627)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМЕКС" (вул. Будіндустрії, буд. 9, м.Київ, 01013, код ЄДРПОУ 36982649)

про стягнення 31 846 євро, що в еквіваленті становить 853 813,26 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Stockmeier Chemia Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia i Spolka Spolka Komandytowa звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМЕКС" про стягнення 30 330 євро заборгованості, 1 516 євро штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані, неналежним виконанням умов контракту №21 від 20.09.2017 відповідачем щодо поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 910/16411/19 на 22.01.2020.

20.12.2019 через відділ діловодства суду позивач надав письмові пояснення, у яких наполягав, що усі документи були підписані сторонами та передані шляхом електронної пошти.

Ухвалою від 22.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2020.

У судове засідання, призначене на 19.02.2020 представник позивача не з`явився, надав суду клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 22.02.2020, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, незважаючи на те, що сторони не з`явились в судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами та неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 між Stockmeier Chemia Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia i Spolka Spolka Komandytowa (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХИМЕКС" (далі - відповідач, продавець), був укладений Контракт №21 про продаж товару згідно із специфікацій (далі - Контракт), відповідно до умов якого, відповідач виставив рахунок Інвойс №22 від 21.09.2017 на передплату товару в розмірі 30 400 євро.

Згідно із п. 3 Контракту та додатку до нього, товар поставляється рівними автомобільними партіями у продовж періоду поставки товару, а саме: липень 2017 року - грудень 2017 року.

Оплата вартості товару повинна виконатись в євро розмірі 100% авансовим платежем за допомогою банківського перерахунку на рахунок продавця, за узгоджену партію товару, узгоджену до поставки на підставі виставленого рахунку. Відвантаження товару виконується при наявності 100% авансового платежу на рахунку продавця у продовж 60 календарних днів від дати нарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.п. 6, 7 Контракту).

Пунктом 12 Контракту передбачено, що у випадку порушення строків відвантаження/ не повного відвантаження товару (більш ніж 60 днів з дати нарахування грошових коштів на рахунок продавця), покупець має право вимагати від продавця оплати штрафу у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно відвантаженого товару/ не повного відвантаження товару за кожен день прострочки поставки, але не більше ніж 5% вартості партії.

На виконання умов Контракту, позивач 04.10.2017 та 11.10.2017 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передплату за товар в розмірі 30400 євро, про свідчать наявні в матеріалах справи витяги з банку.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язань з поставки оплаченого товару за Договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 31 846 євро, що в еквіваленті становить 853 813,26 грн, з яких 30 330 євро заборгованості, 1 516 євро штрафних санкцій.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракту, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки від 20.11.2018, з якого вбачається, що у відповідача мається заборгованість перед позивачем в розмірі 30 330,00 євро. Зазначений акт звірки підписаний без заперечень та зауважень обома сторонами.

25.10.2019 позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою, відповідно до якої просив відповідача протягом семиденного строку перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 30 330 євро суми основного боргу та 1 516 євро штрафних санкцій. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до приписів частини першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Доказів поставки товару відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем в розмірі 30 330 євро.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 30 330 євро підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 516 євро штрафних санкцій.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Контрактом строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12 Контракту передбачено, що у випадку порушення строків відвантаження/ не повного відвантаження товару (більш ніж 60 днів з дати нарахування грошових коштів на рахунок продавця), покупець має право вимагати від продавця оплати штрафу у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно відвантаженого товару/ не повного відвантаження товару за кожен день прострочки поставки, але не більше ніж 5% вартості партії.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу з урахуванням визначеного позивачем періоду, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням Контракту та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 516 євро підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стосовно заявленого позивачем відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на послуги перекладача в розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний товарний чек №449 від 28.10.2019, з якого вбачається, що Бюро перекладів Літера надані послуги з перекладу документів на загальну суму 2 000 грн, які позивачем заявлені до стягнення з відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на: професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз, визначається судом за правилами статті 127 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно частини 4 наведеної статті, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Уразі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на обсяг документів, які підлягали перекладу з польської мови на українську, а також виготовлення таких перекладів у кількох комплектах, суд вважає такі витрати позивача на оплату послуг перекладача співмірними із складністю відповідної роботи та її обсягом.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не було надано доказів в розумінні наведених положень Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат витрат на оплату послуг перекладача.

Встановивши обставини, викладені у ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог у повному обсязі та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг перекладача у розмірі 2 000,00 грн.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХИМЕКС" (вул. Будіндустрії, буд. 9, м.Київ, 01013, код ЄДРПОУ 36982649) на користь Stockmeier Chemia Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia i Spolka Spolka Komandytowa (Командитне товариство та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОКМАЙЕР ХЕМІА" (Polska, ul.OBOrnicka, nr 277, Poznan, 60-691, код KRS 0000244627) 30 330 (тридцять тисяч триста тридцять) євро заборгованості, 1 516 (одна тисяча п`ятсот шістнадцять) євро штрафу та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на послуги перекладача, 13 290 (тринадцять тисяч двісті дев`яноста) грн 99 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 26.02.2020

Суддя Н.І. Ягічева