Рішення

від 02.03.2020 по справі 915/2488/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 915/2488/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Ткаченко О.В.,

без виклику сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом : Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПГУ-17

(54025, м.Миколаїв, пр. Героїв України, 17)

до відповідача : Приватного підприємства Шваб

(54025, м.Миколаїв, пр. Героїв України, 17/2),

про : стягнення 4128,02 грн., -

встановив:

26.12.2019р. об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПГУ-17 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до приватного підприємства Шваб про стягнення боргу в сумі 4128,02 грн., який мотивований неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку оплачувати внески співвласників на утримання спільного майна.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не сплачує у добровільному порядку внески за період з січня по грудень 2019 року в сумі 4038,12 грн. на утримання багатоквартирного будинку №17, по проспекту Героїв України в м.Миколаєві, співвласником нежитлового приміщення в якому він являється з огляду на обов`язок сплачувати такі внески в силу норм ст.16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Ухвалою суду від 02.01.2020р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання; запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України; запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Відповідач відзиву на позов не надав, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не висловив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїми процесуальними правами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №17 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві від 27.10.2018р. створено ОСББ ПГУ-17 , затверджено статут об`єднання та обрано керівний склад тощо.

20.11.2018р. ОСББ ПГУ-17 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ ПГУ-17 від 08.12.2018р. вирішено прийняти вказаний багатоквартирний будинок з дати складання відповідного тристороннього акту передачі-приймання, затверджено кошторис ОСББ на 2019 рік, визначено порядок сплати та розміри внесків співвласників для забезпечення управління багатоквартирним будинком.

01.01.2019р. багатоквартирний будинок №17 по проспекту Героїв України в м.Миколаєві передано в управління ОСББ ПГУ-17 , що підтверджується відповідним актом передачі житлового будинку (а.с.15).

Відповідно до п. 3 розділу II Статуту ОСББ ПГУ-17 , затвердженого рішенням установчих зборів від 27.10.2018р., завданням та предметом діяльності об`єднання, зокрема, є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.??

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, ЗАТ Магазин №113 (код ЄДРПОУ 13859480) на праві приватної власності належать нежитлові приміщення загальною площею 257,1 кв. м що складає частку 39/100 магазину, розташованого у житловому будинку № 17 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві (а.с.20).

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником ЗАТ Магазин №13 є ПП Шваб , код ЄДРПОУ 13859480 (а.с.18-19)

Таким чином, відповідачу на праві приватної власності належить 100,27 кв.м. (257,1 кв. м х 39/100 = 100,27 кв.м).

Вказані нежитлові приміщення магазину знаходиться на першому поверсі, підключені до загальнобудинкових мереж електропостачання, систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ ПГУ-17 від 08.12.2018р. встановлено, що з дати прийняття будинку в управління ОСББ ПГУ-17 розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення управління багатоквартирним будинком згідно Додатку 2 (для нежитлових приміщень - 3,356 грн., за 1 кв.м загальної площі), а оплата внесків проводиться до 25 числа звітного місяця.

Зміни власника нежитлових приміщень магазину, розташованого у житловому будинку №17 по проспекту Героїв України в м. Миколаєві, протягом 2019 року не відбувалось.

Позивачем неодноразово направлялись листи щодо оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, копії яких надані суду з додатковими поясненнями позивача вих. №9 від 24.02.2020р. (вх. №2492/20), однак відповідач відповідей на них не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

З огляду на наявну заборгованість відповідача зі сплати внесків га утримання багатоквартирного будинку, в якому розташовані нежитлові приміщення, власником яких є відповідач, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001р.

Згідно з статтею 1 вказаного Закону, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина шоста статті 13 вказаного Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності ( ч.1 ст. 20 даного Закону).

Згідно з частинами 5,8 статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Як передбачено ч. 2,3 ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

З 01.07.2015р. набрав чинності Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015р., який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частинами четвертою - сьомою статті 1 зазначеного Закону визначено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Згідно з ч.1 ст. 9 вказаного Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Варто зазначити, що ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26.04.2011 №7/15-4687, надавання послуг має на увазі отримання прибутку від господарської діяльності, а ОСББ відповідно до ч. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" створюється як непідприємницьке товариство, має статус неприбуткової організації та не має на меті отримання прибутку. ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати (в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території), які ОСББ здійснює відповідно до статуту й затвердженого кошторису.

Згідно з п.2 розділу ІІ статуту ОСББ ПГУ-17 об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Частина 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, для чого на підставі статей 10, 16, 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ надано право укладати відповідні договори з суб`єктами, що надають послуги.

ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг, їх потребують члени об`єднання. У зв`язку з цим статтею 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Наведені норми Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є спеціальними відносно норми ст. 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги (№1875-15 від 24.06.2004), яка регулює укладання договорів у багатоквартирному будинку, оскільки положення статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначають порядок оплати комунальних послуг та укладення відповідних договорів у багатоквартирних будинках, де створено ОСББ, а не в багатоквартирних будинках загалом.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ ПГУ-17 від 08.12.2018р. встановлено, що з дати прийняття будинку в управління ОСББ ПГУ-17 розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення управління багатоквартирним будинком згідно Додатку 2 (для нежитлових приміщень - 3,356 грн., за 1 кв.м загальної площі), а оплата внесків проводиться до 25 числа звітного місяця.

Позивач направляв відповідачу відомості про результати головування на вказаних загальних зборах співвласників та про визначення порядку сплати та розмірів внесків співвласників для управління багатоквартирним будинком.

При цьому вказане рішення загальних зборів в судовому порядку не оскаржувалося та не визнавалося судом недійсним.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015р. у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), від 27.01.2016р. у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017р. у справі №910/582/17, від 22.05.2018р. у справі №910/12065/17.

За період січень-грудень 2019 року позивач нарахував відповідачу 4038,12 грн. внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він виконаний арифметично вірно.

Станом на дату розгляду справи, відповідач не надав суду доказів, що спростовують твердження позивача або докази сплати заборгованості в сумі 4038,12 грн.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

А також в силу приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції у загальному розмірі 34,0 грн. за період лютий-жовтень 2019 року та 3% річних в сумі 55,9 грн. за період з 26.01.2019р. по 26.12.2019р.

За перевіркою наданих позивачем розрахунків суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та здійснені арифметично вірно.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання наявних у нього зобов`язань в силу норм Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 1200,0 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з нормами ч.2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги №1/12/19 від 24.12.2019р., укладеного з адвокатом Луцишиним Я.М. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю МК №001140 від 22.06.2017р.), відповідно до умов якого встановлено обов`язок адвоката надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах,

передбачених цим договором та обов`язок клієнта оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В силу умов п.1.1 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо представництва та захисту прав та інтересів останнього в загальних місцевих, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

Додатком №1 до даного договору узгоджено, що загальна вартість правової допомоги (гонорару) у зазначеній справі обчислюється виходячи з розрахунку 600,0 грн. за одну годину роботи адвоката.

З наданої позивачем копії акту про надання правової допомоги від 26.12.2019р. вбачається, що адвокат надав клієнту (позивачу) наступну правову допомогу: Ознайомлення з наданими Клієнтом матеріалами та підготовка позовної заяви.

Вказану суму позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення №278 від 26.12.2019р.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (ч. 5 ст. 126 ГПК).

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Дослідивши витрати на професійну правничу допомогу, врахувавши надані позивачем докази, ступінь складності справи, підтверджену документально вартість робіт, сплату позивачем такої суми витрат виконавцю (адвокату Барчук Алєсі Вікторівні), господарський суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу адвокатом у розмірі 3200,0 грн. є співмірною, такою, що підтверджена наданими доказами та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства Шваб (54025, м.Миколаїв, пр. Героїв України, 17/2, код ЄДРПОУ 13859480) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПГУ-17 (54025, м.Миколаїв, пр. Героїв України, 17, код ЄДРПОУ 42636564) 4038,12 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової територі., 34,0 грн. втрат від інфляції та 55,9 грн. - 3% річних, а також 1921,0 грн. судовгого збору і 1200,0 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25б ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Наказ видати після набрання рішення су суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2020 року

Суддя О.В. Ткаченко