Рішення

від 23.02.2020 по справі 910/17921/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.02.2020Справа № 910/17921/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лайн Фреш

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Фрутс

про стягнення 108.735,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

17.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лайн Фреш до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Фрутс про стягнення 108.735,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору суборенди № ГУ-10 від 01.08.2017 орендує частину приміщення у Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Гурмандіз , яке в свою чергу орендує дане приміщення у Товариства з обмеженою відповідальністю Рент-Групп згідно договору № 24Ц від 01.05.2018. Позивач вказує, що відповідач є одним із орендарів у ТОВ Рент-Групп та те, що з грудня 2017 року по жовтень 2018 року відповідачем було під`єднано холодильне устаткування до електричних мереж, відшкодування за якими здійснює позивач. На запит позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Рент-Групп було надано відповідь, що відповідач дійсно користувався електроенергією за яку сплачує позивач. Враховуючи викладене, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату нарахованої заборгованості у розмірі 108.735,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем відповідну суму сплачено не було, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 108.735,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17921/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.12.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103052340539 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02099, м. Київ, вул. Зрощувальна, 5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 23.12.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримало 28.12.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103052340539.

16.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що відповідач не має жодних договірних відносин з позивачем з приводу підключення до електричних мереж, оренди холодильного обладнання, складський приміщень тощо. ТОВ Ніка Фрутс також в період з грудня 2017 року по жовтень 2018 року не орендувало холодильне обладнання і в інших організацій. ТОВ Ніка Фрутс є суборендарем лише складських приміщень, які знаходяться за адресою місто Київ, вул. Зрошувальна, 5. Орендодавцем складських приміщень є ТОВ ТД Гурмандіз . В свою чергу ТОВ ТД Гурмандіз орендує ці складські приміщення у ТОВ Рент-Групп . Керівництво ТОВ Рент-Групп в усній формі повідомило відповідача, що інформації щодо того, що ТОВ Ніка Фрутс дійсно користувалось електроенергією за яку сплачує ТОВ Лайн Фреш вони не надавали, та можливо таку інформацію без їх відома надав головний енергетик ТОВ Рент-Групп . В бесіді з головним енергетиком ТОВ Рент-Групп Сопіним О.О. останній зазначив, що представники ТОВ ТД Гурманідз ввели його в оману, що інформація у листі є вірною, тому він підписав вказаний лист проте достовірність інформації ним не перевірялась. При цьому головний енергетик ТОВ Рент-Групп Сопін О.О. надав пояснення в яких зазначив, що ТОВ Ніка Фрутс не здійснювало жодних несанкціонованих (самовільних) підключень до свого чи орендованого обладнання до електромереж, відшкодування за яким здійснює ТОВ Лайн Фреш . Відповідач вважає, що докази того, що ТОВ Ніка Фрутс під`єднало холодильне обладнання до електричних мереж, відшкодування за якими здійснює ТОВ Лайн Фреш є сфальсифікованими. Крім того, сума вимог визначена не шляхом звірки показників лічильників електроенергії, а шляхом сумнівних підрахунків множення середнього споживання електроенергії за добу на час користування мережею ТОВ Лайн Фреш .

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Гурмандіз (суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дессаж Девелопмент (орендар) було укладено договір суборенди № 77-Ц, відповідно до якого суборендар згідно акту прийому передачі від 01.08.2017 прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно загальною площею 5079,49 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Зрощувальна, 5.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Гурмандіз орендувало зазначені вище приміщення на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Рент-Групп 01.05.2018 договору суборенди № 24Ц.

01.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Гурмандіз (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фреш База (суборендар, позивач) було укладено договір суборенди нерухомого майна № ГУ-10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов`язався передати, а суборендар зобов`язався прийняти в строкове платне користування частину приміщення загальною площею 4673,89 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрощувальна, 5, а саме: площа складу - 3278,19 кв. м, площа приміщення - 520,8 кв. м, площа прилеглої території - 150,0 кв. м, площа рампи - 724,9 кв. м. (об`єкт оренди).

Згідно акту здачі-приймання приміщення від 01.08.2017 орендодавець передав, а позивач прийняв об`єкт оренди.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем, який є одним із орендарів у ТОВ Рент-Групп з грудня 2017 року по жовтень 2018 року було під`єднано холодильне устаткування до електричних мереж, відшкодування за якими здійснює позивач на користь ТОВ Рент-Групп . Позивач вказує на те, що ТОВ Рент-Групп було підтверджено, що відповідач дійсно користувався електроенергією за яку сплачує позивач. У зв`язку з цим, позивач вважає, що з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають стягненню кошти в розмірі 108.735,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.10 договору до складу суборендної плати за даним договором не входить плата за комунальні послуги.

Відповідно до п. 4.11 договору суборендар має право на підставі цього договору укласти окремі договори із постачальниками відповідних комунальних послуг щодо забезпечення холодної та гарячою водо, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, каналізацією, вивезенням твердих побутових відходів, а також окремі договори щодо надання послуг зв`язку, охоронних послуг тощо.

Згідно з п. 4.13 договору у випадку надання орендарем суборендарю комунальних послуг платежі за опалення, за спожиту електроенергію, водопостачання, водовідведення, охорону території, вивезення побутових відходів, дезінфекцій, а також інших комунальних послуг сплачуються суборендарем окремо на основі виставлених орендарем рахунків.

Позивач вказує на те, що він здійснює сплату комунальних послуг, в тому числі електропостачання, орендарю - ТОВ ТД Гурмандіз .

Згідно ст. 1 Закону України Про електроенергетику споживачі енергії це - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Проте, позивачем не надано доказів укладення відповідного договору між ТОВ ТД Гурмандіз та енергопостачальною компанією (АТ Київенерго) на постачання електроенергії до орендованих позивачем приміщень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем жодними засобами доказування не підтверджено наявність договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю Ніка Фрутс та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Гурмандіз з приводу суборенди приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Зрощувальна, 5.

Позивачем не підтверджено жодними належними засобами доказування підключення Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Фрутс до електричних мереж, за якими також здійснювалось споживання електроенергії позивачем.

Позивачем подано лист ТОВ ТД Гурмандіз № 18/07 від 18.07.2019, адресований ТОВ Рент-Групп , в якому зазначено що з грудня 2017 року по жовтень 2018 року холодильне устаткування ТОВ Ніка Фрутс було підключено до електричної мережі, за яку сплачувало ТОВ Лайн Фреш згідно договору суборенди № ГУ-10 від 01.08.2017. З жовтня 2018 року електропостачання для холодильного устаткування було перепідключено. За попередніми розрахунками середнє споживання електроенергії даного холодильного устаткування становить 131,9 Квт за добу: 131,8 Квт *30 днів * 10 місяців = 39540 Квт - спожито ТОВ Лайн Фреш за весь час користування мережею. 39540 Квт * 2,75 грн (тариф за 1 Квт) = 108.735,00 грн.

У зазначеному листі міститься напис, який засвідчений підписом особи, що вказана як Сопін О.О. наступного змісту холодильне устаткування ТОВ Гурмандіз , яке було в оренді ТОВ Ніка Фрутс було дійсно підключено до мереж ТОВ Лайм Фреш .

Даний лист не може бути сприйнятий судом в якості належного доказу в підтвердження викладених в ньому обставин, оскільки відповідні обставини мають бути підтверджені іншими доказами, зокрема актом складеним за участю позивача, ТОВ ТД Гурмандіз та ТОВ Ніка Фрутс або актом за участю представника енергопостачальної компанії (АТ Київенерго ), як це передбачено Правилами.

Так, відповідно до п. 6.41. Правил визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Також позивачем не підтверджено обґрунтованість розміру вартості нібито використаної відповідачем електроенергії в сумі 108.735,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі вартості безпідставно набутої послуги - споживання електричної енергії.

Однак, позивачем не доведено належними засобами доказування безпідставного набуття відповідачем послуги з електропостачання шляхом приєднання до електричних мереж, відшкодування за якими здійснено позивачем в розмірі 108.735,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги позивача необґрунтовані, документально не підтвердженні, а отже задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Лайн Фреш до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Фрутс про стягнення 108.735,00 грн відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова