Рішення

від 25.02.2020 по справі 918/889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/889/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участю секретаря судового засідання Фесюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи:

за позовом: ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА-ФІРМИ "ЕНЕРГО СЕРВІС" (надалі - ППФ "Енерго Сервіс", позивач)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд" (надалі - ТОВ "Голден Агро Трейд", відповідач)

про стягнення заборгованості в сумі 375 217,17 грн.

Сторони не забезпечили явку представників.

Описова частина:

13 грудня 2019 року Приватне підприємство-фірма "Енерго Сервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 375 217 грн. 17 коп., з яких 302 508 грн. 00 коп. основна сума боргу, 67 571 грн. 17 коп. штрафні санкції та 5 138 грн. 00 коп. інфляційні втрати.

Позивач покликається на невиконання відповідачем умов договору поставки від 09 квітня 2019 року № ЕС-28/19, за яким останньому було поставлено товар, однак як стверджує позивач ТОВ "Голден Агро Трейд" за отриманий товар в повному обсязі та у строки визначені договором не розрахувалося, тому покликаючись на договір та норми цивільного законодавства ППФ "Енерго Сервіс" просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/889/19 за позовною заявою Приватного підприємства-фірмою "Енерго Сервіс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 375 217 грн. 17 коп. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 28 січня 2020 року.

16 січня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду 16 січня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній не заперечує наявності заборгованості ТОВ "Голден Агро Трейд" перед Позивачем у розмірі 302 508 грн. 00 коп.

У відзиві на позовну заяву, Відповідач зазначає, що Позивачем також нараховано 67 571 грн. 17 коп. штрафних санкцій. Посилаючись на складне матеріальне становище ТОВ "Голден Агро Трейд", просить зменшити суму штрафних санкцій до 10 000 грн.

22 січня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник Відповідача подав клопотання від 21 січня 2020 року про відкладення даної справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року розгляд справи відкладено на 11 лютого 2020 року.

07 лютого 2020 року через відділ канцелярії позивачем по справі подано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами.

11 лютого 2020 року через відділ канцелярії відповідачем подано заяву в якій останній просить суд застосувати строки позовної давності стосовно нарахування пені, з урахуванням положень статті 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року закрито підготовче провадження та відкладено розгляд справи по суті на 25 лютого 2020 року.

У судове засідання 25 лютого 2020 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд", про час та місце судових засідань повідомлялося належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв.

За змістом статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що ухвали суду відповідачем було отримано, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, при цьому явку сторін визнано обов`язковою не було, розгляд справи неодноразово відкладався і сторони мали достатньо часу для подання усіх доказів на підтвердження викладених у позовній заяві та відзиві на позовну заяву обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до пункту 9 статті 165 ГПК України.

Мотивувальна частина:

09 квітня 2019 року між Приватним підприємством-фірмою "Енерго Сервіс" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд" (надалі - Покупець) укладено договір поставки № ЕС-28/19 (надалі - Договір, а.с. 19 - 19) за умовами якого, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити азотні добрива - аміак (аміак рідкий/ аміак безводний/ аміак технічний) у відповідності до умов цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Згідно пунктів 1.2 та 1.3 Договору, даний Договір є базовий і протягом строку його дії умови поставки кожної окремої партії Товару визначаються в Специфікаціях цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Товар, що поставляється, супроводжується наступними документами: відповідним чином оформленою видатковою накладною, документами, що посвідчують якість Товару, які повинні відповідати вимогам чинного законодавства України станом на дату поставки Товару, в разі якщо за Договором дотримано усіх вимог та додатковою накладною складеною та зареєстрованою відповідно до положень податкового законодавства.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору сторони передбачили, що умови поставки викладаються Сторонами відповідно Постачальник здійснює поставку Товару на умовах які погоджуються Сторонами попередньо та зазначаються в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до пункту 3.5 договору Постачальник не пізніше ніж за 2 (два) дні до дати поставки партії Товару повідомляє Покупця про можливість відвантаження обумовленої партії Товару у визначеному в Додатку до цього Договору (специфікації).

Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної на кожну партію поставленого Товару (пункт 3.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору Сторони погодили, що ціна за одиницю Товару, що постачається за цим Договором, встановлюється в національній валюті України, в гривнях, та узгоджується Сторонами в Специфікаціях до цього договору.

Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставлених рахунків Постачальника, в строки та на умовах згідно укладених в Специфікацій до даного Договору. Умови та порядок оплати Товару (партії Товару) визначаються в кожній окремій Специфікації. Загальна вартість Договору складається із суми всіх Специфікацій до цього Договору (пункти 4.2., 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 1.1 Специфікації № 1 до Договору, Постачальник зобов`язується поставити в кількості та за ціною, визначеними у цій Специфікації № 1 до Договору, а Покупець в свою чергу зобов`язаний прийняти та оплатити у строки визначені цією Специфікацією № 1 до Договору. Загальна вартість товару з ПДВ складає 593 400 грн. 00 коп.

Згідно пункту 9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків Сторін за даним договором до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, копія договору долучена до матеріалів справи (а.с. 17 - 20), доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

На виконання вимог Договору ПП-фірма "Енерго Сервіс" на адресу ТОВ "Голден Агро Трейд" поставила аміак рідкий технічний в загальній кількості 43,66 тони на загальну суму - 602 508 грн. 00 коп., що підтверджується належним чином підписаними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна № 247 від 24 квітня 2019 року на суму 271 584 грн. 00 коп.;

- видаткова накладна № 248 від 25 квітня 2019 року на суму 62 928 грн. 00 коп.;

- видаткова накладна № 249 від 25 квітня 2019 року на суму 267 996 грн. 00 коп. (а.с. 23-28).

Відповідно до пункту 3.11 Договору Сторони домовились, що якщо за кількістю, згідно товарно-транспортної накладної, буде відвантажено більше ніж сплачено, то Покупець доплачує відповідну суму протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару.

16 жовтня 2019 року ТОВ "Голден Агро Трейд" в порушення умов Договору здійснило часткову оплату на рахунок ПП-фірми "Енерго Сервіс" за Договором у розмірі 300 000 грн. 00 коп.: оплата за поставку аміаку рідкого технічного згідно рах. № 8 від 09 квітня 2019 року.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати, заборгованість ТОВ "Голден Агро Трейд" перед ПП-ФІРМА "Енерго Сервіс" за поставлений товар згідно накладних складає 302 508 грн. 00 коп., що підтверджується документами, які містяться в матеріалах даної справи, а також визнаються позивачем в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання зобов`язання.

Вимога позивача в частині стягнення з відповідача 302 508 грн. 00 коп. - основного боргу за період квітень-грудень 2019 року підтверджується матеріалами справи., ґрунтується на законі та Договорі, тому підлягає до задоволення у вказаному розмірі.

Пунктом 6.3.1 Договору Сторони погодили, що за прострочення платежу (окрім платежів на умовах попередньої) Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Покликаючись на вказаний пункт договору, Позивач нарахував 67 571 грн. 17 коп. штрафних санкцій.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, судом встановлено, остання нарахована із визначенням невірних періодів нарахування, без урахування ч.6 ст. 232 ГК України.

Позивачем нараховано 67 571 грн. 17 коп. штрафних санкцій. Згідно розрахунку наданого позивачем (а.с. 7-8) за зобов`язаннями квітень-грудень 2019 року період прострочення починається з 12 квітня 2019 року, що не відповідає умовам Договору.

Як зазначалося вище, договором передбачена оплата впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку, як зазначає позивач і не заперечив відповідач, рахунок було виставлено 09 квітня 2019 року, отже третій банківський день з моменту виставляння рахунку, припадає на 12 квітня 2019 року (п`ятниця), день, коли відповідач мав змогу здійснити оплату в строки надані договором.

Оскільки 13 квітня 2019 року припадає на суботу, а сторони визначили строк оплати в банківських днях, то наступним банківським днем, з якого починається прострочення виконання зобов`язання відповідачем припадає на понеділок - 15 квітня 2019 року.

Відтак, судом здійснено перерахунок пені, а саме:

- за період з 15 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року на суму боргу 302 508 грн. 00 коп. в сумі 3 282 грн. 00 коп.;

- за період з 26 квітня 2019 року по 06 червня 2019 року на суму боргу 302 508 грн. 00 коп. в сумі 12 183 грн. 20 коп.;

- за період з 07 червня 2019 року по 18 липня 2019 року на суму 302 508,00 грн. в сумі 12 183 грн. 20 коп.;

- за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року на суму боргу 302 508 грн. 00 коп. в сумі 13 807 грн. 63 коп.;

- за період з 06 вересня 2019 року по 15 жовтня 2019; на суму боргу 302 508 грн. 00 коп. в сумі 10 940 грн. 02 коп., згідно розрахунку суду за зобов`язаннями квітня-жовтня 2019 правомірним є нарахування в сумі 52 396 грн. 02 коп. штрафних санкцій.

Згідно розрахунку зробленим судом до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають стягненню штрафні санкції в розмірі 52 396 грн. 04 коп. нараховані за період з 15 квітня 2019 року по 15 жовтня 2019 року на суму боргу 302 508 грн. 00 коп.

В частині стягнення 15 175 грн. 13 коп. штрафних санкцій (пені), суд відмовляє в задоволенні позову, як необґрунтованому.

Крім того, ТОВ "Голден Агро Трейд" подало клопотання, в якому просить суд зменшити розмір штрафної санкції нарахованої позивачем до 10 000 грн. 00 коп. через складне матеріальне становище, як доказ зазначеному надає копії виписок по рахунку, копію звіту на 01 грудня 2019 року.

Статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. При цьому неустойка не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначені вище норми права, а також надані відповідачем докази, суд зазначає наступне.

Тяжке матеріальне становище, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Суд ставить під сумнів надані відповідачем докази, оскільки надані виписки за рахунком відповідача датуються з вересня 2019 року по січень 2020 року, при цьому борг у відповідача виник у квітні 2019 року, крім того, суду не відомо та відповідачем не надано доказів існування інших рахунків у ТОВ "Голден Агро Груп".

Також, з наданих виписок вбачається, постійний рух коштів, з яких відповідачем здійснено разовий платіж у сумі 300 000 грн. 00 коп., інших часткових платежів здійснено не було, що в свою чергу ставить під сумнів, бажання відповідача розрахуватися із позивачем в повному обсязі. Також відповідачем не надано доказів намагання врегулювання спору в позасудовому порядку, зокрема мирові угоди тощо.

Суд зосереджує увагу, що ТОВ "Голден Агро Груп" було вільне у виборі умов договору та контрагентів, при підписанні умов договору з передбаченими штрафними санкціями із позивачем.

За таких обставин, підсумовуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що ТОВ "Голден Агро Груп" не надало суду доказів та не зазначило виключних обставин, за яких необхідно зменшити розмір штрафної санкції, зокрема пені, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, щодо зменшення розміру пені, як недоведеному.

Також позивач просив стягнути з відповідача 5 138 грн. 00 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з12 квітня 2019 по 09 грудня 2019 року на суму боргу 302 508 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 5 138 грн. 00 коп. (а.с. 7), суд визнає його вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, з урахування зазначеного, до часткового задоволення підлягають позовні вимоги Приватного підприємства-фірми "Енерго Сервіс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд" штрафних санкцій у сумі 52 396 грн. 04 коп. та інфляційних втрат у сумі 5 138 грн. 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частин статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір задоволено частково, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладається судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 5 628 грн. 27 коп..

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Агро Трейд" (34164, Рівненська область, Дубровицький район, село Бережниця, вулиця Центральна, 10, ідентифікаційний код: 41350294) на користь Приватного Підприємства-фірми "Енерго Сервіс" (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Подільська, будинок 12, квартира 36, ідентифікаційний код: 31617333) 302 508 (триста дві тисячі п`ятсот вісім) грн. 00 коп., основного боргу, 52 396 (п`ятдесят дві тисячі триста дев`яносто шість) грн. 04 коп. штрафних санкцій, 5 138 (п`ять тисяч сто тридцять вісім) грн. 00 коп. інфляційних витрат та 5 400 (п`ять тисяч чотириста) грн. 63 коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 15 175 грн. 13 коп. штрафних санкцій.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2020 року.

Суддя В.Г. Торчинюк

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим ( АДРЕСА_1 );

3 - позивачу рекомендованим ( АДРЕСА_2 );

4 - відповідачу рекомендованим (34164, Рівненська обл., Дубровецький р-н., с. Бережниця, вул. Центральна, 10).