Рішення

від 19.02.2020 по справі 922/3620/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3620/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код 00178353 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ВЕКТОР ХХІ" , 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, оф. 318, код 33289091 про стягнення 3 156 461, 42 грн. за участю представників:

позивача - Скиба О.С. за довіреністю №405/ПУ/2020 від 31.12.2019

відповідача - Дудій А.І.. за договором від 31.07.2019

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ВЕКТОР ХХІ" 3 156 461,42 грн. пені, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням договору №7021-ПУ-УМТС-У від 17.09.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 13.11.2019 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №29738 від 09.12.2019) в якому відповідач заперечує проти вимог позивача в повному обсязі, у зв`язку з простроченням останнього та ускладнення, що виникли під час виконання робіт.

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №31186 від 23.12.2019) згідно яких позивач вважає необгрунтованими доводи відповідача.

23.12.2019 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. №31188) про приєднання до матеріалів справи документів, яке було задоволено протокольною ухвалою від 23.12.2019.

Ухвалою суду від 23.12.2020 було продовжено строк підготовчого провадження по справі.

02.01.2020 відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №13) згідно яких відповідач вважає необгрунтованими доводи позивача.

17.01.2020 на електронну адресу суду за вх. №96 надійшли пояснення позивача по справі та клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву та поновлення таких строків. Вказані документи подані 20.01.2020 позивачем через канцелярію суду.

Оскільки судом долучено відповідь на відзив відповідача до матеріалів справи, позивач в підготовчому засіданні 20.01.2020 не підтримував свого клопотання.

Протокольною ухвалою від 20.01.2020 подані позивачем пояснення та клопотання долучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті) були прийняті та долучені всі подані сторонами докази та пояснення.

Ухвалою суду від 20.01.2020 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 10.02.2020.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті було оголошено перерву до 19.02.2020 на стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17.09.2018 р. між приватним акціонерним товариством ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ (далі - позивач, Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА ВЕКТОР- XXI (далі - відповідач, Підрядник) був укладений договір № 7021-ПУ-УМТС-У (далі - Договір) на виконання робіт: буріння та кріплення (далі - роботи) дегазаційної свердловини № 3 шахти Ювілейна ВСП ШУ ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ .

Вартість робіт по Договору (п. 5.1) встановлена за згодою сторін та складає 17 328 600,00грн.

У відповідності до п. 3.1 Договору, строки виконання всіх робіт: вересень 2018 - січень 2019р.

Додатковою угодою № 1 від 15.02.2019 р. змінено строк виконання робіт: вересень 2018 - березень 2019. Роботи виконуються згідно узгодженого сторонам Графіку виконання робіт.

В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, що Підрядник допустив порушення строків виконання робіт, роботи по Договору виконані частково, не в повному обсязі, вказуючи, що згідно підписаних сторонами Актів виконаних робіт станом на 24.07.2019 р. ТОВ ФІРМА ВЕКТОР-ХХІ виконало роботи на суму 12 071 524,80 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт:

- Акт виконаних робіт № 1 від 31.12.2018р. на суму 3 836 312,40 грн.;

- Акт виконаних робіт № 2 від 25.03.2019р. на суму 3 412 683,60 грн.;

- Акт виконаних робіт № 3 від 25.03.2019р. на суму 386 220,00 грн.;

- Акт виконаних робіт № 4 від 22.04.2019р. на суму 849 885,60 грн.;

- Акт виконаних робіт № 5 від 22.04.2019р. на суму 483 045,60 грн.;

- Акт виконаних робіт № 6 від 10.05.2019р. на суму 2 058 129,60 грн.;

- Акт виконаних робіт № 7 від 03.06.2019р. на суму 861 026,40 грн.;

- Акт виконаних робіт № 8 від 03.06.2019р. на суму 184 221,60 грн.

Надаючи оцінку дійсним обставинам спору, суд зазначає наступне.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які є одним із видів господарських зобов`язань, - це цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, в силу ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Майже аналогічне положення міститься у ч. 4 ст. 612 ЦК України, згідно якої, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 219 ГК України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов`язання, суд має право, зокрема, звільнити відповідача від відповідальності.

Згідно договору підряду №7021-ПУ-УМТС-У Підрядник зобов`язувався своїми силами виконати, а Замовник зобов`язувався прийняти та оплатити наступні роботи: буріння і кріплення дегазаційної свердловини ф600 мм ЬL370м, на промисловому майданчику вентиляційної свердловини №3, шахти «Ювілейна ПСП ШУ ПЕРШОТРАВЕНСКОЕ ПрАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ відповідно до умов цього Договору. Місцем виконання робіт є Дніпропетровська область, смт. Петропавлівка, вул. Степова, 1, проммайданчик вентиляційної свердловини №3 шахти Ювілейна .

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт за цим Договором узгоджується у Договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього Договору і складає 17 328 600 (сімнадцять мільйонів триста двадцять вісім тисяч шістсот) грн.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 15.02.2019 до Договору, пункт 3.1 Договору викладено у новій редакції: Строки виконання всіх робіт за цим Договором: вересень 2018 - березень 2019, початок робіт з моменту отримання попередньої оплати. Роботи виконуються відповідно до затвердженого Сторонами Технічного завдання (Додаток №1), робочого проекту, Графіку виконання робіт, що являються невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №2) .

За вказаним Договором, відповідач був зобов`язаний виконувати роботи в обсязі та в строки, передбачені умовами цього Договору та з належною якістю (п. 6.1.1).

В свою чергу, позивач був зобов`язаний оплачувати роботи відповідно до умов цього Договору.

Так, у п. 5.3 Договору вказано, що оплата по цьому Договору здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника попередньої оплати у розмірі 50 % від суми робіт по Договору, що складає 8 664 300,00 грн., в тому числі ПДВ - 20 % 1 444 050, 00 грн., в наступному порядку:

1-ий етап попередньої оплати у розмірі 2 760 300,00 грн. протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення цього Договору. Договір був підписаний Сторонами 17.09.2018, відповідно десятий календарний день припадає на 27.09.2018.

2-ий етап попередньої оплати у розмірі 3 024 000,00 грн. протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту першого етапу передоплати, тобто до 07.10.2018 включно.

3-ій етап попередньої оплати у розмірі 2 880 000,00 грн. протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту другого етапу передоплати, тобто по 17.10.2018.

З матеріалів справи вбачається, що перший платіж щодо першого етапу оплати був здійснений вчасно, що підтверджується платіжним дорученням №396521 від 27.09.2018 на суму 2 760 300,00 грн. Однак строки сплати попередньої оплати другого та третього етапу позивачем (Замовником) дотримані не були, так:

- перший платіж другого етапу від Замовника надійшов на поточний рахунок Підрядника у безготівковій формі в розмірі 1 000 000,00 грн. лише 19.10.2018 (прострочення 11 днів, платіжне доручення №2117286378 від 19.10.2018);

- другий платіж другого етапу в розмірі 1 000 000,00 грн. було сплачено 25.10.2018 (прострочення з 19.10.2018 до 25.10.2018 - 6 днів, платіжне доручення №403300 від 25.10.2018);

- третій платіж другого етапу сплачено 22.11.2018 у розмірі 300 000,00 грн. (прострочення з 25.10.2018 до 22.11.2018 - 28 днів, платіжне доручення №2117303171 від 22.11.2018);

- четвертий платіж другого етапу здійснено 30.11.2018 у розмірі 400 000,00 грн. (прострочення з 22.11.2018 до 30.11.2018 - 8 днів, платіжне доручення №2117307621 від 30.11.2018);

- п 'ятий платіж другого етапу здійснено у розмірі 324 000, 00 грн. вже 28.12.2018 (прострочення з 30.11.2018 до 28.12.2018 - 28 днів, платіжне доручення №2117324896 від 28.12.2018).

Таким чином, загальна кількість днів прострочення щодо здійснення другого етапу попередньої плати становить 81 день.

- перший платіж третього етапу було проведено у розмірі 300 000,00 грн. 11.01.2019, тоді як грошові кошти сумі 2 880 000,00 грн. мали бути сплачені ще 17.10.2018.

Відтак, наявне прострочення з 18.10.2018 до 11.01.2019, яке становить 85 днів, платіжне доручення №8819 від 11.01.2019;

- другий платіж третього етапу сплачено 18.01.2019 в розмірі 1 500 000,00 грн. (прострочення з 11.01.2019 до 18.01.2019 - 7 днів, платіжне доручення №14371 від 18.01.2019);

- третій платіж третього етапу сплачено 24.01.2019 у розмірі 540 000,00 грн. (прострочення з 18.01.2019 до 24.01.2019 - 6 днів, платіжне доручення №18525 від 24.01.2019);

- четвертий платіж третього етапу здійснено 08.02.2019 у розмірі 210 000,00 грн. (прострочення з 24.01.2019 до 08.02.2019 - 15 днів, платіжне доручення №32307 від 08.02.2019);

- п`ятий платіж третього етапу проведено 21.02.2019 у розмірі 330 000,00 грн. (прострочення з 08.02.2019 до 21.02.2019 -13 днів, платіжне доручення №40962 від 21.02.2019).

Таким чином, загальна кількість днів прострочення проведення третього етапу попередньої оплати становить 126 днів.

Загальна кількість днів прострочення передоплати складає 207 днів.

Дані обставини не були спростовані позивачем під час розгляду справи.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи та з огляду на вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано зобов`язання передбачені Договором, у зв`язку з чим виконання зобов`язань покладених на відповідача було неможливим. Таким чином, суд не вважає права позивача порушеними та не вбачає підстав для покладення на відповідача штрафних санкцій.

При цьому, судом було прийнято до уваги, що роботи за Договором виконувалися з використанням матеріалів і/або обладнання Підрядника (відповідача) згідно із п.2.1 Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, Підрядник повинен придбати матеріали та/або обладнання, необхідні для виконання робіт у такі строки, щоб не порушити строки виконання робіт, передбачені п.3.1 цього Договору.

Відтак, умовами Договору передбачено обов`язок Підрядника придбавати матеріали та/або обладнання для виконання підрядних робіт, однак необхідно акцентувати увагу на тому, що для придбання таких матеріалів та/або обладнання необхідні ресурси, а саме кошти. А тому придбання матеріалів та/або обладнання, в тому числі, залежало й від своєчасної сплати Замовником (позивачем) попередньої оплати відповідно до п. 5.3 Договору, проте, як встановлено судом, вчасно її здійснено не було.

Також, що у п.3.1 Договору, в редакції додаткової угоди №1 від 15.02.2019 до Договору, вказано, що строки виконання всіх робіт за Договором: вересень-березень 2019 року, початок робіт - з моменту отримання попередньої оплати. А попередня оплата становила 8 664 300,00 грн. і мала бути сплачена у повному обсязі до 17.10.2018 включно, однак здійснена була лише 21.02.2019.

Проте незважаючи на це, підрядні роботи були розпочаті відповідно до Графіку виконання робіт.

Крім іншого, відповідно до п.3.3 Договору, строки виконання робіт Сторонами можуть бути змінені в сторону їх продовження із внесенням відповідних змін (корегувань) у Графік виконання робіт у випадку виникнення несприятливих погодних умов, а саме температури навколишнього середовища вище - мінус 10 градусів, заметіль, снігопад, які перешкоджають технологічному, безпечному і якісному виконанню робіт.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно відповіді Дніпропетровського регіонального центру гідрометереології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.11.2019 вих. №05-30/120, за даними спостережень метеостанції Павлоград, найближчої до м. Першотравенськ Дніпропетровської області, в період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року спостерігалось 10 днів температура повітря вище мінус 10 градусів, а також 74 дні - сніг, дощ, мокрий сніг, сніжна крупа, ожеледиця, кристалічна паморозь, зерниста паморозь, мряка. Таким чином, 84 дні були несприятливі погодні умови для виконання підрядних робіт.

Проте, як вказує, відповідач, та, що не оспарювалося позивачем, Замовник, яким є позивач, не погодився на зміни до Графіку - виконання робіт. Графік виконання робіт, яким є вересень 2018 року - березень 2019 року зміни (корегування) внесені не були, а було лише змінено термін дії Договору, а саме до 31.07.2019 на підставі Додаткової угоди- №2 від 12.04.2019 до Договору.

Крім того, до спливу строку виконання робіт за цим Договором, тобто до 31 березня 2019 року, виникли ускладнення у свердловині при бурінні. Відповідно до акту №1 про ускладнення у свердловині при бурінні від 06.03.2019, 06.03.2019 на ділянці будівництва дегазаційної свердловини на території промислового майданчика вентиляційної свердловини №3 шахти Ювілейна , смт. Петропавлівка, вул. Степова, 1, при проведенні підйому колони бурильних труб виникло різке вивалювання гірської породи (обвал стінок свердловини), яке привело до заклинювання колони бурильних труб через недостатню концентрацію вмісту полімерів у буровому розчині. Комісія, до якої входили представники ТОВ Фірма Вектор-ХХІ та шахти ШУ Першотравенское , після виконаних операцій по звільненню прихопленої частини колони, прийшла до висновків, що прихват колони відбувся в результаті різкого обвалу масиву гірських порід, подальші роботи по боротьбі з виниклими ускладненнями у свердловині необхідно вести по додатковому плану ліквідації аварійної ситуації.

Таким чином, ускладнення, що виникли у березні 2019 року, також, спричинили перешкоди у подальшому здійсненні підрядних робіт, про що було відомо позивачу, однак додаткової угоди щодо зміни строку виконання робіт укладено не було, а 12 квітня 2019 року було підписано Сторонами Додаткову угоду № 2, якою лише змінено термін дії Договору, хоча на момент укладення такої угоди строк виконання робіт вже закінчився, позивач знав про це, однак згоди на продовження стоку виконання підрядних робіт не надав та не відмовився від подальшого виконання відповідачем робіт за Договором та після спливу строку виконання робіт Підрядник (відповідач) продовжував виконувати підрядні роботи, що також не оспорювалось позивачем.

В подальшому, під час виконання робіт, в червні 2019 року також виникли ускладнення, а саме аварія при бурінні дегазаційної свердловини. 26 червня 2019 року було проведено спільну нараду щодо ліквідації аварії та встановлення варіантів такої ліквідації, що підтверджується телефонограмою, протоколом наради робочої групи щодо реалізації проекту Дегазація шахти Ювілейна із будівництвом вакуум-насосної на промисловому майданчику свердловини № 3 ПСП ШУ Першотравенское ПрАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ .

Зазначені обставини вказують на те, що позивач не відмовлявся від продовження виконання відповідачем його обов`язків за договором поза межами строків, встановлених договором, за його мовчазної згоди, відповідач продовжував виконувати підрядні роботи після спливу строку відповідно до Графіку та вживав всіх залежних від нього заходів для завершення таких робіт, незважаючи на те, що підрядні роботи за договором залежали від великої кількості факторів та були ризиковими, включно до 22.07.2019, оскільки з цієї дати позивач не допустив працівників відповідача на територію здійснення робіт.

Як зазначив відповідач, та, що не було оспорено позивачем, на звернення відповідача з проханням допуску для продовження робіт та можливого ризику втрати чи пошкодження його обладнання та матеріалів, позивач не відреагував.

Все вищенаведене свідчить про недобросовісну поведінку з боку самого позивача, про недотримання принципів цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідач не міг виконати свій обов`язок щодо виконання підрядних робіт до 31 березня 2019 року включно, так як на своєчасність їх здійснення впливала своєчасність сплати передоплати позивачем, яку він прострочив на 207 календарних днів, тоді як кількість днів прострочення виконання підрядних робіт відповідно до позовної заяви складає 115 календарних днів.

Крім іншого, статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Порушення строку виконання підрядних робіт за Договором, пов`язане з простроченням кредитора, який несвоєчасно сплатив попередню плату, а також на порушення строків виконанню робіт вплинули несприятливі умови роботи та аварійна ситуація, на ці фактори неодноразово посилався відповідач у листах, адресованих позивачу та які містяться у матеріалах справи. Однак, незважаючи на ці фактори, ТОВ Фірма Вектор-ХХІ було вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання, тому суд дійшов висновку про відсутність його вини у цьому порушенні.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ВЕКТОР ХХІ" відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на позивача.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код 00178353.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ВЕКТОР ХХІ", 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, оф. 318, код 33289091.

Повне рішення складено "02" березня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров