Рішення

від 20.02.2020 по справі 914/1817/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020 справа № 914/1817/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф."

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо"

про стягнення 68716,72 грн.

за участю представників :

від позивача Поліковський Г.М.

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо" про стягнення 68716,72 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача подав клопотання (вх.№9016/19 від 20.02.2020р.) про долучення доказів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити повністю з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали суду від 15.10.2019р. про відкриття провадження у справі та викликів в судове засідання від 12.11.2019р., від 10.12.2019р. та від 16.01.2020р., з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є за закінченням терміну зберігання .

Рекомендована кореспонденція надсилалася Товариству з обмеженою відповідальністю "Західінфо" на адресу, що вказана позивачем у позовній заяві та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79069, місто Львів, вулиця Шевченка, 341.

Крім того, відповідачу було надіслано виклик в судове засідання від 10.12.2019р. на поштову адресу, яка зазначена в договорі про оренду опалубки №01/16/03/17 від 16.03.2017р., а саме: 79069, місто Львів, вулиця Шевченка, 374. Однак поштовий конверт із вказаною кореспонденцією також повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є за закінченням терміну зберігання .

Станом на 20.02.2020р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, в тому числі і про відкладення розгляду справи, тощо, не надходили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке .

16.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " Прогрес Д.Ф. " (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західінфо" (наймач) був укладений договір про оренду опалубки №01/16/03/17, відповідно до умов якого наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати наймачеві у користування (без права суборенди) за плату опалубку, перелік якої визначений в акті приймання-передачі (додаток №1 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідному акті приймання-передачі. Комплект опалубки має бути переданий наймачеві протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів після поступлення оплати на рахунок наймодавця з дня набрання чинності цим договором, та засвідчується підписанням відповідного акту приймання передачі.

Згідно з пунктом 1.4. договору, монтаж та демонтаж опалубки наймач зобов`язаний здійснити із залученням кваліфікованих спеціалістів.

Відповідно до пункту 2.2. договору, наймач зобов`язаний, зокрема, підтримувати елементи опалубки в справному та чистому стані, забезпечити збереження опалубки від втрати та (або) пошкодження, а також у встановлені цим договором строки сплачувати визначену цим договором плату (орендну плату) за користування опалубкою у повному обсязі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування опалубкою наймач сплачує наймодавцеві орендну плату відповідно до рахунку.

Згідно з пунктом 3.2. договору, орендна плата починає нараховуватись з дня підписання акту приймання-передачі та нараховується до дня повернення наймачем комплекту опалубки та підписання акту приймання-передачі (повернення) включно. Факт наданих послуг підтверджуйтеся щомісячно сторонами підписанням акту наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.3. договору, загальна сума орендної плати становить вартість оренди за один календарний день помножену на фактичну кількість календарних днів оренди. Вартість вказана в актах приймання-передачі.

Пунктом 3.4. договору визначено, що у випадку оренди більше 30 календарних днів, наймач зобов`язується здійснювати попередню оплату у розмірі 100% за фактичну кількість календарних днів оренди опалубки, що залишається до кінця місяця - у першому місяці користування від дня підписання акту приймання-передачі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок наймодавця. За наступні місяці оренди, орендна плата сплачується щомісячно наймачем, кожного першого числа (або на перший робочий день календаря) поточного місяця авансом за поточний місяць за повну кількість календарних днів місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Відповідно до п. 4.1.3. договору, у випадку несвоєчасного (від 20 до 30 календарних днів з моменту закінчення терміну-повернення, передбаченого п.п.2.2.е.) повернення наймачем опалубки, наймодавець має право вимагати від наймача, а наймач зобов`язаний сплатити орендну плату за період неповернення опалубки.

Пунктом 4.1.4. договору передбачено, що у випадку неповернення вчасно окремих елементів опалубки або пошкодження окремих елементів опалубки, наймач зобов`язаний протягом 5 календарних днів з дати зазначеної в пункті 2.2.е. договору оплатити штрафні санкції наймодавцеві на повну вартість таких елементів горизонтальної опалубки передбачену у відповідному акті приймання-передачі. У цьому випадку наймодавець надсилає наймачу акт-претензію про сплату штрафних санкцій.

Як зазначено у позовній заяві, позивач свої зобов`язання по договору оренди перед відповідачем виконав, передавши відповідачу у користування опалубку, що підтверджується актами приймання-передачі.

Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов`язання по договору оренди виконав лише частково, не здійснивши повної оплати за орендовану опалубку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Зокрема, як зазначено у позовній заяві, станом на 23.08.2019р. заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем становить 68716,72 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 68716,72 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а також 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 2 статті 776 Цивільного кодексу України передбачено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Як встановлено судом 16.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " Прогрес Д.Ф. " (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західінфо" (наймач) був укладений договір про оренду опалубки №01/16/03/17, відповідно до умов якого наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати наймачеві у користування (без права суборенди) за плату опалубку, перелік якої визначений в акті приймання-передачі (додаток №1 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Факт надання існування між сторонами правовідносин по найму опалубки відповідно до вказаного договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, що долучені позивачем до матеріалів справи. Зокрема матеріалами справи підтверджується такі господарські операції: з 20.03.2017р. по 20.04.2017р. на суму 19014,00 грн. (акт №170), з 17.04.2017р. по 30.04.2017р. на суму 8872,70 грн. (акт №274), 04.05.2017р. на суму 5250,00 грн. (акт №228), з 01.05.2017р. по 25.05.2017р. на суму 3929,64 грн. (акт №322), з 05.05.2017р. по 31.05.2017р. на суму 4725,00 грн. (акт №344), з 01.05.2017р. по 31.05.2017р. на суму 14769,82 грн. (акт №343), з 05.05.2017р. по 31.05.2017р. на суму 520,20 грн. (акт №368), з 01.06.2017р. по 06.06.2017р. на суму 498,00 грн. (акт №444), 21.12.2017р. на суму 20959,80 грн. (акт №1111), 26.12.2017р. на суму 21683,52 грн. (акт №1125), 31.12.2017р. на суму 10770,82 грн. (акт №1240), 31.12.2017р. на суму 5213,95 грн. (акт №1258), 31.12.2017р. на суму 6988,80 грн. (акт №1259), 31.12.2017р. на суму 3613,80 грн. (акт №1282), 19.01.2018р. на суму 9928,80 грн. (акт №3), 31.01.2018р. на суму 10102,03 грн. (акт №18), 31.01.2018р. на суму 11924,83 грн. (акт №19), 31.01.2018р. на суму 45819,24 грн. (акт №53), 31.01.2018р. на суму 3971,52 грн. (акт №89), 07.02.2018р. на суму 2893,13 грн. (акт №187), 21.02.2018р. на суму 11346,05 грн. (акт №228), 28.02.2018р. на суму 34308,97 грн. (акт №150), 21.03.2018р. на суму 10715,04 грн. (акт №348), 21.03.2018р. на суму 450,00 грн. (акт-претензія №340), 22.03.2018р. на суму 8586,87 грн. (акт №373), 28.03.2018р. на суму 9093,51 грн. (акт №278), 03.04.2018р. на суму 3840,00 грн. (видаткова накладна №407).

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, загальна сума оренди опалубки складає 289790,04 грн.

Як зазначає позивач та як вбачається із розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача по оренді станом на 23.08.2019р. становить 68716,72 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 68716,72 грн. є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4979 від 30.08.2019р.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Щодо поданої представником позивача заяви про відшкодування витрат на правову допомогу (вх.6999/20 від 10.02.2020р.) у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, що долучений позивачем до заяви (вх.№38559/19 від 19.09.2019р.) про усунення недоліків позовної заяви, загальна вартість судових витрат становить 1921,00 грн., які складаються з суми оплаченого судового збору.

Частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, орієнтовного розрахунку витрат щодо професійної правничої допомоги позивачем не подано, а тому відповідно до частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

Крім того, частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх.6999/20 від 10.02.2020р.) позивачем долучено:

- копію договору про надання правової допомоги від 30.08.2019р.;

- копію прибуткового касового ордеру від 06.02.2020р.;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 06.02.2020р. до договору;

- опис вкладення у цінний лист та накладна ПАТ Укрпошта , як докази направлення копій заяви та додатків на адресу відповідача.

Відповідно до пункту 2.3.1. договору про надання правової допомоги, клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк окремо погоджені між ними.

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 06.02.2020р. за послуги адвоката всього до сплати підлягає 10000,00 грн.

Відповідно до прибуткового касового ордеру від 06.02.2020р. адвокатом отримано 10000,00 гонорару.

Однак враховуючи, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, окрім того беручи до уваги, що судових витрат щодо професійної правничої допомоги у попередньому (орієнтовному) розрахунку позивачем не заявлено, і позивачем у заяві не наведено та не доведено жодних обставин, за яких він не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 124, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо" (79069, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 341, ідентифікаційний код 37073734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (79034, місто Львів, вулиця Навроцького, будинок 33, ідентифікаційний код 39006413) заборгованість в розмірі 68716,72 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

3 . Відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.03.2020р.

Суддя Петрашко М.М.