Рішення

від 24.02.2020 по справі 915/51/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Справа № 915/51/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - Берестовенко О.М. - дов.№б/н від 30.05.2019

за участю представника відповідача - Дарченко А.О. - дов.№б/ від 31.10.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3) в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", 55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек", 29000, вул.Трудова, 9, м.Хмельницький

про: стягнення 475 601,14 грн.

20.01.2020 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/23299 від 28.12.2019 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" штрафні санкції у сумі 468 572,55 грн. з яких: 318 834,28 грн. - пеня, 149 738,27 грн. - 7% штрафу та судовий збір в розмірі 7 028,59 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на постачання товару №53-123-01-19-05359 від 03.05.2019 в частині своєчасної поставки товару.

Позивач в обґрунтування подання заяви до Господарського суду Миколаївської області посилається на ч.5 ст.29 ГПК України.

У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Пунктом 1.3 Договору №53-123-01-19-05359 від 03.05.2019 визначено місце виконання цього Договору, а саме місто Южноукраїнськ.

Таким чином, позивач правомірно звернувся саме до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25 лютого 2020 року.

17.02.2020 відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнає, при цьому просить зменшити на 90% розмір неустойки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

03 травня 2019 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом " в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек " (далі - постачальник) укладено Договір на постачання товару №53-123-01-19-05359 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код С PV 19210000-1 по ДК 021:2015 - Натуральні тканини (Тканини в асортименті, рушники), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікаціях №1 та №2 (Додатки до договору №1 та №2), що є невід`ємними частинами цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.

Відповідно до п.1.3 Договору місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Згідно п . 2.1 Договору загальна вартість товару складає 2 326 911,10 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 464 579,55 грн. Всього з ПДВ 2 791 490,65 грн.

У відповідності до п. 2.2 Договору , за даним договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації №1 та №2 (Додаток до договору №1 та №2 ) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 25.07.2019 року на умовах:

- DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках);

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД попозиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;

- копії документів підтверджуючих якість товарів (висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи, паспортів якості, тощо) згідно до тендерної документації. .

Згідно п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

У відповідності до п. 4.1 Договору , у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що у випадку не надання постачальником покупцю у встановлений законодавством термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п.2.1 цього Договору, на суму ПДВ, своєчасно не підтверджену відповідно зареєстрованою у ЄРПН податковою накладною.

Відповідно до п.5.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС".

Згідно п. 8.1 Договору , всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

У відповідності до п.8.2 Договору , претензія підлягає розгляду в місячний строк , який обчислюється з дня її одержання.

Відповідно до п. 8.3 Договору , у разі незадоволення претензії або не отримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою. Дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.20 20 (п.12.2 Договору).

У відповідності до п.12.3 Договору, закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Так , на виконання п.1.1. Договору між сторонами було складено та підписано Специфікацію №1 , яка є додатком №1 до Договору та Специфікацію №2, яка є додатком №2 до Договору, якими визначено найменування товару, кількість, асортимент та ціну (а.с.14-21

Відповідачем на виконання умов Договору та Додатку №1 та №2 було поставлено товар позивачу на загальну суму 760 737,67 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №1696 від 11.07.2019 на суму 144 335,10 грн. з ПДВ з

відміткою про отримання товару позивачем (а.с.22);

- видатковою накладною №1761 від 18.07.2019 на суму 29 545,20 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.23);

- видатковою накладною №1886 від 31.07.2019 на суму 92 607,06 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.24);

- видатковою накладною №1887 від 31.07.2019 на суму 4 365,60 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.25),

- видатковою накладною №1894 від 01.08.2019 на суму 295 228,80 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.26);

- видатковою накладною №2066 від 19.08.2019 на суму 86 313,36 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.27);

- видатковою накладною №2261 від 16.09.2019 на суму 33 741,54 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.28);

- видатковою накладною №2408 від 04.10.2019 на суму 72 360,00 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.29);

- видатковою накладною №2938 від 11.12.2019 на суму 2 241,01 грн. з відміткою про отримання товару позивачем (а.с.30)

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем було здійснено постачання товару на суму 173 880,30 грн. вчасно, про що свідчать видаткові №1696 від 11.07.2019 на суму 144 335,10 грн. з ПДВ, №1761 від 18.07.2019 на суму 29 545,20 грн.

Постачання товару за видатковими накладними №1886 від 31.07.2019 на суму 92 607,06 грн., №1887 від 31.07.2019 на суму 4 365,60 грн., №1894 від 01.08.2019 на суму 295 228,80 грн., №2066 від 19.08.2019 на суму 86 313,36 грн., №2261 від 16.09.2019 на суму 33 741,54 грн., №2408 від 04.10.2019 на суму 72 360,00 грн. №2938 від 11.12.2019 на суму 2 241,01 грн. здійснено відповідачем з порушенням строку визначеного у п.3.1 Договору.

Також, позивач зазначає, що постачання товару на суму 2 030 752,98 грн. не здійснено відповідачем зовсім.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивач нарахував штрафні санкції.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №32/15008, в якій зазначено, що поставка товару на суму 173 880,30 грн. постачальником виконано вчасно, згідно видаткових накладних №1696 від 11.07.2019, №1761 від 18.07.2019. Зобов`язання по постачанню товару на суму 392 201,46 грн. виконано з порушенням строку вказаного в Договорі, постачання відбулося 01.08.2019 (видаткові накладні №1886 від 31.07.2018, №1887 від 31.07.2019) та 02.08.2019 (видаткова накладна №1894 від 01.08.2019). Поставка товару на суму 2 225 408,89 грн. постачальником не здійснена, у зв`язку із чим покупцем відповідно до п. 4.1 Договору нараховано пеню, яку покупець просив перерахувати на його рахунок. (а.с. 8-9).

Відповідач у наданій відповіді від 30.09.2019 №09/19/102 на претензію просив провести перерахунок сум виставленої неустойки, у зв`язку з здійсненням низки поставок після отримання претензії (а.с.10).

Відповідач штрафні санкції нараховані позивачем не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного Кодексу України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст.193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначено вище, відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Позивач у зв`язку з простроченням відповідачем строків постачання товару нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 318 834,28 грн. нараховану:

за видатковою накладною №1886 від 31.07.2019 року (отримання товару 01.08.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 31.07.2019 включно (6 днів) в сумі 555,64 грн.;

за видатковою накладною №1887 від 31.07.2019 року (отримання товару 01.08.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 31.07.2019 (6 днів) в сумі 26,19 грн.;

за видатковою накладною №1894 від 01.08.2019 року (отримання товару 02.08.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 01.08.2019 року (7 днів) в сумі 2066,60 грн.;

за видатковою накладною №2066 від 19.08.2019 року (отримання товару 20.08.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 19.08.2019 року (25 днів) в сумі 2157,83 грн.;

за видатковою накладною №2261 від 16.09.2019 року (отримання товару 17.09.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 16.09.2019 року (53 дні) в сумі 1788,30 грн.;

за видатковою накладною №2408 від 04.10.2019 року (отримання товару 07.10.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 06.10.2019 року (73 дні) в сумі 5 282,28 грн.;

за видатковою накладною №2938 від 11.12.2019 року (отримання товару 13.12.2019) за період прострочення поставки товару з 26.07.2019 по 12.12.2019 року (140 днів) в сумі 313,74 грн.

на вартість не поставленого відповідачем товару 2 030 752,98 грн. за період з 26.07.2019 по 23.12.2019 (151 день) в сумі 306 643,70 грн.

Також, позивач на підставі п.4.1 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення постачання товару понад 30 днів у загальному розмірі 149 738,27 грн.

Відповідач у наданому до суду відзиві позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 318 834,28 грн. та 7% штрафу у розмірі 149 738,27 грн. визнав у повному обсязі.

За приписами п.1 ч.2 ст.46, ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Також, відповідач у наданому до суду відзиві просить суд зменшити розмір пені та штрафу.

Позивач проти заяви відповідача про зменшення пені та штрафу заперечує.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу п.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу є правом суду, розмір такого зменшення грунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за Договором, взявши до уваги незначний період прострочення виконання зобов`язання, невідповідність розміру штрафу та пені наслідкам порушення, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання за Договором, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної суми штрафу на 50%, саме стягненню підлягає штраф у розмірі 74 869,14 грн. (149 738,27 грн. - 50%) та розмір стягуваної пені на 50%, саме стягненню підлягає пеня у розмірі 159 417,14 грн. (318 834,28 грн. - 50%)

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі, а саме 3 514,30 грн. інші 50 відсотків сплаченої суми судового збору, а саме 3 514,29 грн. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету згідно з положеннями ч.1 ст. 130 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, ст.46 , 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, ч.1 ст.130, ст.ст.191 , 232, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" (29000, вул.Трудова, 9, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 37462850, р/ НОМЕР_1 в ПАТ Кредобанк , МФО 325365) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона, рахунок НОМЕР_2 у філії Миколаївського обл. управління АТ Ощадбанк , МФО 326461, ЄДРПОУ 20915546) 159 417,14 грн. - пені, 74 869,14 грн. - 7% штрафу та 3 514,30 грн. судового збору.

3. Повернути Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м.Київ, вул.Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, Рахунок UA848999980000034313206083007, Одержувач: УДКСУ у Миколаївській області 22030101, ЄДРПОУ 37992781, Код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: Судовий збір, Назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір в розмірі 3 514,29 грн. сплачений згідно платіжного доручення №АЭС/11608 від 27.12.2019.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 25.02.2020, повний текст рішення складено та підписано суддею 02.03.2020.

Суддя Н.О. Семенчук