Рішення

від 28.02.2020 по справі 198/65/20

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/65/20

провадження № 2/0198/102/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Ткаченко Т.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт Юр`ївка Юр`ївського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку загальною площею 52,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Павлоградським районним виконавчим комітетом 17.04.1989. Право власності за ОСОБА_2 на вказаний будинок зареєстровано КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації 16.05.2005, номер запису 92 в книзі 4.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області 03.08.2005 за номером 25, яким заповів позивачу житловий будинок з присадибною земельною ділянкою.

Після смерті батька ОСОБА_1 звернувся до Першої Павлоградської нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом, а згодом - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус 01.10.2019 видала позивачу лише свідоцтва про право на спадщину у вигляді земельних ділянок під будинком, при цьому, постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність оригіналу свідоцтва про право на спадщину № 92 від 07.04.1989.

За таких обставин, ОСОБА_1 змушений звернутись до суду та просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 52,3 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.02.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано копію спадкової справи.

Представник позивача в судове засідання 28.02.2020 року не з`явилась, проте надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, при цьому позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій визнав позовні вимоги та просив слухати справу за його відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області 23.09.2013 (а.с. 7).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало померлому на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого Павлоградським районним виконавчим комітетом 17.04.1989. Рішенням виконкому Новов`язівської сільради Юр`ївського району Дніпропетровської області від 26.09.2018 № 26 уточнено нумерацію будинків по АДРЕСА_1 та визначено житловому будинку № НОМЕР_3 номер 190 (а.с. 8, 9, 13).

Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.ст. 1217, 1223, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 03 серпня 2005 року секретарем виконкому Новов`язівської сільської ради Дніпропетровської області Козел Н.В. за реєстровим номером 25. Згідно вказаного заповіту належний ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та присадибну земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , спадкодавець заповів позивачу (а.с. 14).

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

За положеннями ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Спадщину після смерті заповідача ОСОБА_1 прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Першої Павлоградської нотаріальної контори Дніпропетровської області, на підставі чого 19.03.2014 заведено спадкову справу № 158/2014.

З матеріалів спадкової справи та документів, наявних в матеріалах цивільної справи встановлено, що заповіт від 03 серпня 2005 року є останнім розпорядженням ОСОБА_2 , складеним на випадок смерті, за яким він поділив майно між дітьми та належну спадкодавцю земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6.405 га заповів іншому синові ОСОБА_3 (а.с. 40-49).

Згідно з ч. 1 ст. 1296, ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач через свого представника звернувся до Першої Павлоградської нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, проте отримав вказаний документ лише щодо частини спадкового майна - присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з тим, що відсутній оригінал документа, який підтверджує право власності на житловий будинок, державний нотаріус постановою від 01.10.2019 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння (а.с. 20).

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві (п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5).

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України Про нотаріат нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Отже, зазначена постанова державного нотаріуса є такою, що відповідає вимогам нормативних актів.

Одночасно суд відмічає, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документа, який би підтверджував факт належності спадкодавцю ОСОБА_2 права власності на житловий будинок стала єдиною обставиною, що унеможливила оформлення позивачем права на спадщину в нотаріальному порядку.

За нормами, закріпленими в ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці, які могли б претендували на спадкове майно згідно даних Спадкової справи № 158/2014 не заявили про свої права на спадщину, відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на житловий будинок позбавляє спадкоємця можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 30,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 76-81, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування вулиць та зміни нумерації - АДРЕСА_2 ) , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) ;

- Новов`язівська сільська рада Юр`ївського району Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н, с. Новов`язівське, вул. Центральна, буд. 16, ЄДРПОУ 04338954) .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя І. О. Гайдар